Лале (співачка)
Лале | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 10 червня 1982[1] (42 роки) |
Місце народження | Бандар-Анзалі, Гілян, Іран |
Роки активності | 2000 — тепер. час |
Громадянство | Швеція |
Професії | співачка, акторка, композиторка, поетеса, авторка пісень, музична продюсерка, письменниця |
Інструменти | вокал[d] |
Жанри | поп |
Лейбли | Island Records |
Нагороди | |
[http://{{URL|example.com|необов'язковий опис}} ] | |
Файли у Вікісховищі |
Лале Пуркарім (перс. لاله پورکریم [lɒːle puːɾkæɾiːm], англ. Laleh Pourkarim; нар.. 10 червня 1982, Ензелі, Іран) — шведська співачка, музикантка, акторка, композиторка, авторка пісень і музична продюсерка іранського походження, яка виступає під сценічним ім'ям LaLeh.
Після короткої акторської кар'єри, в 2005 році вона увійшла до музичної індустрії з дебютним альбомом Laleh, який зайняв 1-е місце в Швеції і став найпродаванішим альбомом року. У шведському Греммі 2005 року вона була номінована на 7 премій і отримала престижну Rockbjörnen[en] в категоріях: «Артист Року», «Відкриття року» й «Продюсер року».
Лале Пуркарім народилася в Ірані 10 червня 1982 року. Ім'я Лале перською означає «тюльпан»[2].
У 1983 через погрози фізичного знищення сім'я змушена була тікати з країни до радянського Азербайджану, тому що батько Лале, Хушанг Пуркарім, був противником ісламського режиму в Тегерані. За родом діяльності він був художником, журналістом, відомим іранським етнографом і громадським соціологом, редактором газети. Мати Лале — Атефє Пуркарім, потрапивши до Ірану через Азербайджан з Грузії, вивчала літературознавство і математику[3] в університеті Тегерана.
У тому ж 1983 році сім'я Лале перебралася до Мінська і оселилася в звичайному робітничому районі. Батьки стали працювати на заводі. В СРСР Лале пішла до школи і долучилася до театрального і циркового мистецтва.
Лале прожила в СРСР шість років. 1991 року (у 9 років) Лале з матір'ю через Східний Берлін потрапили в табір біженців у Тідагольмі (Швеція). Через деякий час вона опинилася у Гетеборзі (Вестерйотланд). Спочатку сім'я Лале оселилася на острові Гісінген, а після смерті її батька переїхала в передмістя Гетеборга — Хаммаркулен (Ангеред) — емігрантський район міста[4].
У серпні 1994 році батько Лале загинув на її очах, намагаючись врятувати жінку, що випала з каное, що перевернулося. Жінка вижила, а батько Лале потонув[5].
На новому місці Лале продовжила свою музичну освіту. У Вітфельдтській гімназії як додатковий предмет вона вибрала музичну програму для вивчення класичної музики, балету і циркових елементів. Пізніше зацікавилася музикою в стилі панк, реггі і джаз. Вона також вчилася грати на гітарі, ударних та саксофоні. Її вчитель музики Гассе Нейлін помітив талант Лале і допоміг розкрити її потенціал. Разом з іншим вчителем музики, Бенгт Франзен, вона організувала джазовий ансамбль — Bejola.
У восьмому класі (13-14 років) Лале вперше брала участь в музичному конкурсі і виграла його.
У 2007—2008 роках Лале жила в Норрланді в Вестерботтенському лені. 2010 року після нетривалої роботи в Шеллефтео вона переїхала до Стокгольма.
В 2013 році, через три дні після виходу альбому 'Colours', у віці 57 років померла мати Лале, яка працювала соціальною працівницею[3]. Її старший брат помер від хвороби серця[6].
Лале має подвійне громадянство і володіє чотирма мовами: шведською, англійською, російською та фарсі[7].
Вона любить подорожувати. Побувала у ряді країн Європи і Латинської Америки.
В кінці 2014 року Лале здобула премію Göteborgare, яку присуджують щорічно, починаючи з 1993 року[8].
Лале не любить давати інтерв'ю, тому про її особисте життя практично нічого невідомо. Вона вегетаріанка і дуже любить тварин[9]. Займається тенісом, в юності захоплювалася баскетболом та футболом. Певний час Лале жила в передмісті Стокгольма — районі Тулінге комуни Ботчирка, де мала власну студію звукозапису[10], а наприкінці 2014 переїхала до Лос-Анджелеса в США[11].
Музичний діапазон Лале простягається від балад до поп-року. Її джерела натхнення — Корнеліс Вресвік, The Police, Кет Стівенс і ABBA.
Акторську кар'єру Лале Пуркарім почала в 2000 році, знявшись у фільмі Йозефа Переца «Jalla! Jalla!» — (швед. Давай! Давай!), в якому зіграла молоду іммігрантку Жасмін.
У 2001 році 19-річна Лале переїхала від родини з Гетеборга до Стокгольма. Власноруч відремонтувала підвальне приміщення одного з будинків у районі Hässelby strand і обладнала там звукозаписуючу студію. Музичну кар'єру почала в 2002 році, заснувавши власну компанію з продюсування та випуску музики «Lost Army» і підписавши контракт з Warner Music Sweden ще до випуску свого першого альбому. 5 лютого 2005 року, за участі Warner Music Sweden Лале випустила свій перший сингл Invisible (My Song).
Дебютний альбом Laleh вийшов у березні 2005 року. Він містив 4 пісні шведською, 8 англійською мовою та 2 на фарсі. Альбом здобув позитивні відгуки критики і великий успіх у чартах, ставши найпродаванішим альбомом за 2005 рік у Швеції. Відсотки від продажу пішли на благодійність.
У 2006 році вийшов альбом Prinsessor, далі була перерва, наступний альбом 'Me and Simon' вийшов у 2009 році. В цей час Лале виступала з концертами в деяких країнах Скандинавії, Великої Британії і Німеччині, але натякнула, що поки не планує виступати за кордоном.
У квітні 2010 року Лале брала участь у MusExpo[12], щорічній музичній конференції з пошуку талантів зі всього світу в Лос-Анджелесі[13][14].
У 2010—2011 роках вона брала участь в телешоу Sa mycket battre, де відомі шведські музиканти виконують чужі пісні. Чимало кавер-версій відомих пісень у її виконанні полюбилися публіці і лідирували в хіт-парадах. Пісні виконані на телешоу вийшли в 2011 році на диску Tolkningarn'.
Її четвертий студійний альбом Sjung спочатку повинен був вийти в грудні 2011 року, щоб збігтися з її появою на Sa Mycket battre, але був відкладений через труднощі планування шоу. Альбом вийшов 25 січня 2012 року і очолив чарти Швеції та Норвегії, а також був позитивно прийнятий критикою. 28 січня 2012 вийшли два сингли Some Die Young і Varens Forsta Dag. Для просування альбому з березня по квітень 2012 року Лале дала 15 концертів в Швеції та один у Норвегії. Тур був успішним. Також вона виступала на різних літніх фестивалях 2012 року.
7 березня 2012 року Лале виступила в Осло на концерті після церемонії вручення Нобелівської премії миру[15].
У 2012 році Лале отримала стипендію Еверта Таубе, яка вручається з 1960-х років[16].
22 липня 2012 року в річницю терактів в Осло та на острові Утейа, вона виступила в Осло на концерті, присвяченому пам'яті жертв трагедії. Разом з Брюсом Спрінгстіном вони були єдиними норвезькими артистами, запрошеними на цей концерт[17].
У липні 2013 року було оголошено, що Лале підписала контракт з Universal Music Germany. Її першим синглом стала перероблена композиція 'Some Die Young', на яку пізніше був знятий відеокліп[18].
30 серпня 2013 року Лале випустила студійний альбом Colors. Через смерть матері вона скасувала частину концертів, призначених для просування альбому[3].
На даний момент всі видані студійні альбоми Лале — написані, спродюсовані і виконані нею[19].
- Студійні альбоми
- 2005: Laleh
- 2006: Prinsessor
- 2009: Me and Simon
- 2012: Sjung
- 2013: Colors
- 2014: Boom EP
- 2016: Kristaller
- 2019: Vänta!
- Концертні записи
- 2011: Tolkningarna
- 2005 — Invisible (My Song), Storebror, Live Tomorrow
- 2006 — Forgive But Not Forget, Det är vi som bestämmer, November
- 2007 — Call on Me, Closer, Snö
- 2009 — Simon Says, Big City Love, Bjurö klubb
- 2010 — Mysteries
- 2012 — Some Die Young, Vårens Första Dag
- 2013 — Elephant, Colors
- 2014 — Stars Align, Goliat, Tusen bitar, Справу
- 2015 — Sol, vind och vatten
- 2016 — Bara få va mig själv, Aldrig bli som förr
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
2000 | ф | Давай! Давай! | Jalla! Jalla! | Ясмін |
2007 | ф | Сонячна буря | Solstorm | Саундтрек — 'Live Tomorrow' |
2010 | ф | Себбе | Sebbe | Саундтрек — 'Пробач But Not Forget' |
2011 | ф | Стокгольмський синдром | Das Stockholm-Syndrom | композитор |
2014 | ф | Я ще не готова померти | JAG ÄR INTE BEREDD ATT DÖ ÄN | грає саму себе (документальний про неї) |
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. |
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
2011—… | з | Співати краще | Så mycket bättre | співачка (2 Сезон, 2011) |
1979—… | с | Всі пісні в Скансен | Allsång på Skansen | грає саму себе (1 епізод, 26 червня 2012) |
2011—… | с | Moraeus та інші | Moraeus med mera | грає саму себе (16 вересня 2012) |
2009—… | с | Скавлан[en] | Skavlan | грає саму себе (13 вересня 2013) |
1992—… | с | Завтрашні новини | Gomorron | грає саму себе (19 Жовтня 2013) |
1992—… | с | Завтрашні новини | Gomorron | грає саму себе (15 лютого 2014) |
2011—… | с | Moraeus та інші | Moraeus med mera | грає саму себе (20 грудня 2014) |
- ↑ Sveriges befolkning 2000 — Sveriges Släktforskarförbund, 2020.
- ↑ Laleh (namn) — Wikipedia
- ↑ а б в mamed agajanov Laleh Pourkarim hyllar sin avlidna mamma | Nöje | Expressen. Архів оригіналу за 12 грудня 2014. Процитовано 24 червня 2019.
- ↑ Laleh | Tidningen Faktum. Архів оригіналу за 21 липня 2014. Процитовано 24 червня 2019.
- ↑ Letmark, Peter (11 грудня 2011). Jag är både helgon och djävul (Swedish) . Dagens Nyheter. Архів оригіналу за 2 жовтня 2016. Процитовано 4 січня 2012.
- ↑ Grattis Laleh, du är Årets Göteborgare! | GT. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 24 червня 2019.
- ↑ Fredriksson, Karin (9 квітня 2005). Begåvad men spretig debut. Helsingborgs Dagblad (швед.). Helsingborgs Dagblad. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 1 лютого 2012.
- ↑ Årets göteborgare 2014: Laleh — Nyheter | SVT.se. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 24 червня 2019.
- ↑ Laleh: «När jag förstod det blev jag helt förälskad i mode» | ELLE. Архів оригіналу за 18 лютого 2015. Процитовано 24 червня 2019.
- ↑ Laleh är störst på Spotify | Mitt i. Архів оригіналу за 14 лютого 2015. Процитовано 24 червня 2019.
- ↑ #152: Laleh |. Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 24 червня 2019.
- ↑ A&R WORLDWIDE — Discovery and Development. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 24 червня 2019.
- ↑ MUSEXPO | Showcase Artists. Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 24 червня 2019.
- ↑ Hollywood's MUSEXPO 2010 confab to feature music business executives from around the world — National rock music | Examiner.com. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 24 червня 2019.
- ↑ Laleh "Some die young" 2012 Nobel Peace Prize Concert. YouTube. 24 березня 2012. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 24 червня 2019.
- ↑ Laleh | SVT.se. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 24 червня 2019.
- ↑ ТАСС: Международная панорама — Десятки тысяч человек собрал в Осло концерт, посвященный памяти жертв терактов. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 24 червня 2019.
- ↑ Laleh - Some Die Young. YouTube. 28 серпня 2013. Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 24 червня 2019.
- ↑ Laleh Discography at Discogs. Discogs. Архів оригіналу за 10 квітня 2013. Процитовано 1 лютого 2012.
- Official website
- Official youtube
- Laleh на IMDB [Архівовано 20 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Народились 10 червня
- Народились 1982
- Уродженці Бандар-Анзалі
- Музиканти Island Records
- Жіночий вокал у рок-музиці
- Шведські музиканти
- Акторки XXI століття
- Шведські акторки
- Композитори XX століття
- Композитори XXI століття
- Шведські композитори
- Співаки XX століття
- Співаки XXI століття
- Шведські співачки
- Натуралізовані громадяни Швеції
- Іранські емігранти до Швеції