Ланг Георгій Федорович
| Ланг Георгій Федорович | |
|---|---|
| рос. Ланг Георгий Фёдорович | |
 | |
| Народився |
16 (28) липня 1875 Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Помер |
24 липня 1948[1] (72 роки) Ленінград, СРСР ·рак шлунка |
| Поховання | Серафимівське кладовищеd |
| Країна |
 Російська імперія СРСР |
| Діяльність | лікар, науковець |
| Alma mater | Військово-медична академія імені С. М. Кірова |
| Галузь | терапія, кардіологія, гепатологія, пульмонологія. |
| Заклад | Санкт-Петербурзький державний медичний університет |
| Вчене звання | академік |
| Науковий керівник | Ректор Санкт-Петербурзького державного медичного університету |
| Діти | донька Наталя Геогіївна Ланг, (Ьасманова за чоловіком 1906—2000), художник-ілюстратор, син Антон Георгійович Ланг (1913—1996), американський нуковець, фізиолог рослин, біохімік, біолог, член Національної академії наук США и академії Леопольдіна (Німеччина)[6], донька Ірина Георгіївна Ланг |
| Нагороди | |
Ланг Георгій Федорович (рос. Ланг Георий Фёдорович 28 липня 1875 — 24 липня 1948) — лікар-терапевт, академік АМН СРСР (1945), ректор 1-го Ленинградського медичного інституту, засновник й головний редактор медичного журналу «Терапевтический архив».
Біографія[ред. | ред. код]
Народився у місті Санк-Петербург. Батьківська родина мала певні фінансові проблеми, тому хлопець ледь отримав гімназичну освіту[2].
1894 року влаштувався на навчання у Військово-медичну академії[3]. Його наукова діяльність розпочалася ще у 1899 році у лікарні професора М. В. Яновського, що був учнем Боткіна[4]. Того ж року він закінчив медичну академію зі схвальною грамотою і отримав звання лікаря[2].
У період 1903—1904 років працював у лікарнях Німеччини та Франції. Повернувся у Санкт-Петербург, де працював лікарем.
Як науковець цікавився різними галузями, серед котрих первісно замався проблемами кардіології. 1922 року він першим виділив у окрему одиницю Гіпертонічну хворобу. Він же розробив систему диспансеризації хворих на гіпертонію. 1935 року він запропонував розроблену ним класифікацію хвороб серцево-судинної системи, оприлюднену на XII Всесоюзному з'їзді терапевтів.
Ще 1919 року став професором у тодішньому Петроградському інституті удосконалення лікарів. З 1922 року він керував клінікою і кафедрою факультетської терапії 1-го медичного інституту[5]. 1928 року став ректором 1-го Ленінградського медичного інституту.
1923 року заснував журнал «Тепапевтический архив», де став редактором. 1943 року його обрали головою Всесоюзного товариства терапевтів.
Помер 24 липня 1948 року у місті Ленинград від ускладнень раку шлунку. Поховання відбулося на Серафимовському кладовищі[6].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Картотека Амбургера
- ↑ а б Г. Ф. Ланг на сайте blood.ru
- ↑ Г. Ф. Ланг на сайте Российского научного медицинского общества терапевтов
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 жовтня 2016. Процитовано 13 жовтня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Ланг Георгий Федорович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.
- ↑ Г. Ф. Ланг на сайте «Санкт-Петербург. Энциклопедия»
Джерела[ред. | ред. код]
- Бородулин В. И. Г. Ф. Ланг. — Москва: Медицина, 1976.
- Мясников А. Л. Г. Ф. Ланг // Вестник АМН СССР. — 1948. — № 5.
|
- Народились 28 липня
- Народились 1875
- Померли 24 липня
- Померли 1948
- Поховані на Серафимовському кладовищі
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Лауреати Сталінської премії
- Уродженці Санкт-Петербурга
- Випускники Військово-медичної академії імені С. М. Кірова
- Радянські медики
- Померли від раку шлунка