Ландерік (мажордом)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ландерік
Народився невідомо
Помер бл. 613
Національність франк
Діяльність політик
Посада мажордом Нейстрії
Термін 584—613 роки
Наступник Ґундоланд
Конфесія католицтво
Брати, сестри Ґундоланд[1]

Ландерік (*Landéric, д/н —бл. 613) — мажордом Нейстрії у 584613 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походження достеменно невідомо. В «Житті святої Альдегунди» згадуються в ньому Ландерік і Ґундоланд, що були братами Бертілли і вуйками святої Альдегунди. Ще за правління Хільперіка I, короля Нейстрії, Ландерік обіймав значні посади. «Книга історії франків» вказує, що Ландерік перебував у любовному зв'язку з дружиною Хільперіка — королевою Фредегондой. За повідомленням цього джерела, побоюючись помсти з боку короля, Фредегонда і Ландерік вчинили змову, внаслідок у 584 році короля Нейстрії було вбито, а відповідальність за це покладено на Хільдеберта II, короля Австразії, і його мати Брунгільду. Після сходження на престол малолітнього короля Хлотаря II управління Нейстрії, фактично, виявилося в руках Фредегонди і Ландеріка. Останній отримав посаду мажордома.

У 592 або 593 році король Австразії розпочав війну проти Нейстрії. Австразіці на чолі із герцогом Гундовальд і Вінтріоном, герцогом Шампанії, дійшли до Суассона. Їм назустріч виступило військо нейстрійців на чолі з королем Хлотарем II і мажордомом Ландеріком. Вирішальна битва відбулася біля села Труція, в якій завдяки хитрості Фредегонди, австразійци зазнали нищівної поразки. Ця перемога дозволила нейстрійському війську захопити Реймс, сплюндрувати землі Шампані і з багатою здобиччю безперешкодно повернутися до Суассону.

Восени 604 року Ландерік і син короля Нейстрії — Меровей — здійснили похід упроти королівства Бургундія. Ймовірно, саме на Ландеріка було покладено безпосереднє командування військом, оскільки Меровей був ще дитиною. Мажордом спробував схопити бургундського мажордома Бертоальда, який збирав податки в недавно завойованих у Нейстрії землях між Сеною і Луарою. Проте Бертоальду вдалося сховатися в добре укріпленому Орлеані, де він незабаром був взятий в облогу Ландріком. Бертоальд запропонував Ландеріку вирішити конфлікт герцем, але мажордом Нейстрії відмовив. Ймовірно, так і не зумівши примусити Орлеан до здачі, Ландерік і Меровей були змушені зняти облогу. Незадовго до Різдва проти нейстрійців виступило велике бургундське військо на чолі з королем Теодоріхом II. На переправі через річку Луе біля Етампу відбулася битва. Незважаючи на загибель Бертоальда, нейстрійске військо зазнало поразки, а принц Меровей потрапив в полон. Ландерік втік з поля бою.

Це останнє свідоцтво про Ландеріка в історичних джерелах. «Книга історії франків» повідомляє, що в 613 році мажордомом Нейстрії був уже брат Ландеріка — Ґундоланд. На цій підставі вважається, що Ландерік міг померти близько цього року.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Wallace-Hadrill, J. M., translator. The Fourth Book of the Chronicle of Fredegar with its Continuations. Greenwood Press: Connecticut, 1960.
  • Bachrach B. S. Merovingian Military Organization 481—751. — Minneapolis: University of Minnesota Press, 1972. — P. 74—77. — ISBN 0-8166-0621-8.
  • Charles Cawley, " Merovingian Nobility ", sur Medieval Lands, Foundation for Medieval Genealogy, 2006—2016
  1. Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families