Ландик Валентин Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ландик Валентин Іванович
DSCF3202 копия.jpg
Народився 22 листопада 1946(1946-11-22) (71 рік)
місто Часів Яр,
Артемівський район,
Донецька область
Громадянство СРСР СРСР Україна Україна
Діяльність політик, інженер-механік
Alma mater Донбаська державна машинобудівна академія
Науковий ступінь доктор економічних наук[d]
Посада Народний депутат України[1], Народний депутат України[2], Народний депутат України[3], Народний депутат України[4] і Народний депутат України[5]
Партія Партія регіонів
Мати Олександра Володимирівна
Брати, сестри  • Ландік Володимир Іванович
У шлюбі з Неллі Володимирівна
Діти Наталя і Андрій
Нагороди
Герой України (орден Держави) Державна премія України в галузі науки і техніки
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Україна Народний депутат України
7-го скликання
Партія регіонів 12 грудня 2012 27 листопада 2014

Валенти́н Іва́нович Ла́ндик (нар. 22 листопада 1946, м. Часів Яр, Артемівський район, Донецька область) — український промисловець і політик. Кандидат технічних наук (1997), доцент (1999), доктор економічних наук (2003), Герой України.

Засновник Партії Праці.[6] Один з співзасновників Партії регіонів.[7] Президент федерації настільного тенісу України (1997-2018)[8]

Біографія[ред. | ред. код]

Освіта: Краматорський індустріальний інститут, металургійний факультет (1964–1969), інженер-механік, «Обробка металів»; кандидатська дисертація «Розробка та дослідження вдосконалених технологічних методів обробки металів тиском при виробництві деталей побутових холодильних приладів»; докторська дисертація «Формування інноваційної стратегії великих машинобудівних підприємств» (Інститут економіки промисловості НАНУ, 2003).

08.-09.1969 — інженер-конструктор III категорії, 09.1969-05.70 — ст. інженер-технолог, Штеровський метизний завод, м. Міусинськ Луганської області.

05.1970-06.71 — служба в армії, в/ч 03192, Ленінградський ВО.

08.-10.1971 — майстер цеху ланцюгів № 1, 10.1971-09.73 — ст. інж.-технолог, 09.1973-02.77 — заступник нач. цеху ланцюгів № 3 з виробництва, 02.1977-01.80 — начальник цеху № 4, 01.1980-05.82 — начальник цеху ланцюгів № 3 Артемівського машинобудівного заводу «Перемога праці».

05.1982-11.85 — секретар парткому Артемівського машинобудівного заводу «Перемога праці».

11.1985-09.87 — директор Донецького заводу продовольчого машинобудування. 09.1987-06.93 — генеральний директор ВО «Електропобутмаш» (ПРаТ «Норд»), м. Донецьк. 06.1993-04.94 — Віце-прем'єр-міністр України з питань зовнішньоек. діяльності та інвестицій. 09.1993-08.94 — голова Агентства міжнародного співробітництва та інвестицій. 08.1993-02.95 — голова Міжвідомчого комітету України у справах ЄС.

1998-99 — президент ЗАТ «Група Норд», м. Київ. 1999—2001 — президент ПРаТ «Норд», м. Донецьк. 2001-02 — генеральний директор, головне підприємство ПРаТ «Група Норд», м. Донецьк.

Засновник та голова Партії праці (з 12.1992; 04.1998-11.2000 — Партія труда). Співголова Партії регіонального відродження «Трудова солідарність України» (11.2000-03.2001), заступник голови Партії регіонів (03.2001-05.03).

Радник Прем'єр-міністра на громадських засадах (03.2003-02.05). Довірена особа кандидата на пост Президента України В. Януковича в ТВО № 44 (2004-05).

2001-2018 - Президент "АТ Норд". Вітання Валентина Ландика до 50-ти річного ювілею компаніі NORD.[9]

Сім'я[ред. | ред. код]

Батько Іван Петрович (1914—1979); мати Олександра Володимирівна (1923—1998); дружина Неллі Володимирівна (1954); дочка Наталя (1973) і син Андрій (1980) — підприємці; брат Володимир Ландік (1949) — український промисловець і політик, народний депутат України, член фракції Партії регіонів (через неуважність паспортистки у братів виявилися різні прізвища)[10].

Народний депутат[ред. | ред. код]

В. Ландик Герой України 2006 р.

Народний депутат України 2-го скликання з 04.1994 (2-й тур) до 04.1998, Ленінський виборчий округ № 114, Донецької області. Голова підкомітету з зовнішньоекономічних зв'язків, заступник голови Комітету у закордоних справах і зв'язках з СНД. Член (уповноважений) групи «Незалежні».

1998 — кандидат в народні депутати, виборчий округ № 45 Донецької області. Зняв кандидатуру. 03.1998 — кандидат в народні депутати від блоку «Партія праці та Лі

беральна партія — разом!», № 2 в списку.

Народний депутат України 4-го скликання 04.2002-04.06, виборчий округ № 44 Донецької області, висунутий блоком «За єдину Україну!». За 46.61 %, 20 суперників. На час виборів: президент ПРат «НОРД» (м. Донецьк), член Партії регіонів. Член фракції «Єдина Україна» (05.-06.2002), член фракції «Регіони України» (06.2002-09.05), член фракції Партії «Регіони України» (з 09.2005), член Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (з 06.2002).

Народний депутат України 5-го скликання з 25.05.2006 до 23.11.2007 р. від Партії регіонів, № 18 в списку. Член Комітету з питань економічної політики (з 07.2006), член фракції Партії регіонів (з 05.2006).

Народний депутат України 6-го скликання з 23.11.2007 до 12.12.2012 р. від Партії регіонів, № 18 в списку. Член комітету з питань бюджету.

Один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали звернення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942-1944 років. Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду.[11]

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

В. Ландик разом з командами спортивного клуба Норд 2012

Президент Федерації настільного тенісу України з 1997 до 2018 р.; голова правління Всеукраїнської громадської організації «Україна. Порядок денний на XXI ст.»; заступник голови Політвиконкому Партії регіонів (з 04.2003); член президії і член правління Міжнародного союзу машинобудівників (з 03.2001).

Член Міжрегіональної асоціації промисловців України (з 1992), УСПП (з 1995). Академік Міжнародної академії холоду (з 1995).

Захоплення: настільний теніс.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Ландик В. І 2011 р.

Кандидат технічних наук (1997), доцент (1999), доктор економічних наук (2003).

Автор (співавтор) понад 50 наукових праць, зокрема автор монографії «Исследование технологических особенностей производства и использования в условиях машиностроительного предприятия холоднокатанных листов с переменной шереховатостью» (1996), брошур: «НОРД» и его люди" (1993), «Знаю куда идем…» (1994), «О реформах» (1994), «Еще имеет Украина шанс…» (1994), «Оздоровление экономики Украины через возрождение потребления» (2000), "Меморандум президента (откровения современного лидера)" (2002).

Нагороди[ред. | ред. код]

Премія Золота Фортуна, В. Ландик та Л. Кравчук, 1998
В. Ландик на посвяченні Свято-Георгієвського храму в м. Донецьк 2004

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • Ім'ям Ландика названа вулиця Петрівського району м. Донецька.
  • Почесний громадянин Донецька [13]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  3. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  4. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  5. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  6. Партія праці. Вікіпедія (uk). 2017-11-18. Процитовано 2018-09-21. 
  7. Лідери - офіційний сайт Партії регіонів, станом на липень 2001 року
  8. User, Super. Про федерацию - Федерация настольного тенниса Украины. www.uttf.com.ua (ru-ru). Процитовано 2018-09-18. 
  9. 50 років створюючи холод | NORD. NORD (uk). Процитовано 2018-09-21. 
  10. газета «Дело», 27 квітня 2009
  11. [ Леонід КРАВЧУК: «Заява 148 українських депутатів – антигромадський, антинаціональний крок, що може бути прирівняний до національної зради»]
  12. GoldenFortune 1993-2000-2016 (2016-02-22). Ландик Валентин Іванович. «Золота Фортуна» Академія. Процитовано 2018-09-25. 
  13. Почесні громадяни Донецька. Вікіпедія (uk). 2015-09-21. Процитовано 2018-09-21. 

Джерела[ред. | ред. код]