Ландшафтна архітектура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ландшафтне мистецтво)
Перейти до: навігація, пошук

Ландшафтна архітектура — об'ємно-просторова організація території, об'єднання природних, будівельних і архітектурних компонентів у цілісну композицію, що несе певний художній образ. Подібно архітектурі і містобудуванню ландшафтне мистецтво належить до просторових видів мистецтва.[1]

Визначення[ред.ред. код]

У ландшафтному мистецтві формування комфортного і естетично повноцінного середовища здійснюється за допомогою природних матеріалів (рельєф, вода, рослинність тощо) і архітектурних споруд, при цьому передбачається збереження існуючих і створення штучних пейзажів, проектування систем озеленення і рекреаційних зон. На відміну від садово-паркового мистецтва сфера ландшафтного мистецтва значно ширше, вона полягає в організації багатьох компонентів просторового середовища життєдіяльності людини.[1]

За останні 70 років в Україні основним типом парку, який створювався, був типовий для радянського міста парк культури і відпочинку (ПКіВ). Лише в останні роки почали реставрувати стародавні сади-парки, більшість з яких на цей час уже знищені. Їх головним багатством були дивовижні пейзажі, яких майже зовсім немає в більшості сучасних парків культури і відпочинку.[2]

Із розвитком міст ускладнилася їх структура. Сучасне місто являє собою надзвичайно складний штучний ландшафт. У цьому ландшафті неймовірним чином поєдналися житлові структури, пов’язані транспортними та пішохідними артеріями.[2] З'явилося поняття "урбаністичний ландшафт".

Сквер Робсон (м. Ванкувер, Канада)

Слід розрізняти поняття ландшафтного дизайну, благоустрою, садово-паркового мистецтва і ландшафтної архітектури.

Парк в Берсі

Ландшафтна архітектура - широке поняття, що включає в себе такі напрямки діяльності:

  • Планування, формотворення, масштаб і розміщення нових розробок;
  • Міське озеленення та громадська інфраструктура;
  • Сталий розвиток;
  • Організація зливової системи, включно із дощовими садами, зеленими дахами, поповненням запасів підземних вод, зеленою інфраструктурою, а також підтриманням водно-болотних угідь;
  • Ландшафтне проектування освітньою метою та дизайн середовища для громадських установ та державних закладів;
  • Парки, ботанічні сади, лісорозсадники, зелені шляхи і природні заповідники;
  • Засоби рекреації: ігрові майданчики, майданчики для гольфу, тематичні парки і спортивні споруди;
  • Житлові райони, промислові парки і комерційні території;
  • Планування і ландшафтний дизайн приватного житла;
  • Автомобільні дороги, транспортні споруди, мости і транзитні коридори;
  • Міський дизайн, міські та центральні площі, набережні, пішохідні схеми, а також місця для стоянки;
  • Природні парки, туристична привабливість, відтворення історичних ландшафтів, оцінка та консервування історичних садів;
  • Резервуари, дамби, електростанції, рекультивація добувної промисловості або великих промислових проектів і пом'якшення їх наслідків;
  • Екологічна оцінка і оцінка ландшафту, консультування й радництво з планування та управління земельними ресурсами;
  • Прибережні і морські розробки і пом'якшення їх наслідків;
  • Екологічне проектування у будь-якій сфері, що зводить до мінімуму екологічно згубний вплив шляхом інтеграції з природними процесами і стійкістю.   

Історія ландшафтної архітектури[ред.ред. код]

Історія розвитку і трансформації мистецтва ландшафтної архітектури представлена такими періодами та напрямами:

  • Ландшафтна архітектура Стародавнього світу
  • Ландшафтна архітектура часів феодалізму
  • Ландшафтна архітектура європейського середньовіччя
  • Ландшафтна архітектура Ближнього Сходу та Індії
  • Ландшафтна архітектура Відродження і барокко в Італії
  • Ландшафтна архітектура барокко в Європі (XVII ст.)
  • Ландшафтна архітектура романтизму і класицизму XVII–XIX ст.
  • Сучасна ландшафтна архітектура

Історичний досвід розвитку садового мистецтва розглядався в працях І. О. Богової, А. П. Вергунова, В. А. Горохова, А. Д. Жирнова, М. С. Залеської, І. Д. Родичкіна, І. А. Косаревського та ін.[2]

Ландшафтна архітектура в обличчях[ред.ред. код]

Серед відомих персоналіїв, життя і творчість яких слід дослідити, вивчаючи ландшафтну архітектуру — Андре Ленотр, Гертруда Джекілл, Джеффрі Алан Джелліко, Кристофер Ллойд, Ланселот Браун, Роберто Бурле Маркс, Віта Секвіл-Вест, Бертрам Клаф Уїльямс-Елліс, Леннінг Роупер. Серед українців - Леонід Рубцов.

Сучасні відомі ландшафтні архітектори: Ентоні Поул, Банні Гіннес, Джинні Блом, Піт Удольф, Джон Брукс, Розмарі Александер, Кристофер Ллойд, Роберту Бурле Маркс, Чарльз Дженкс, Бет Шатто, Арабелла Леннокс-Бойд.

Ландшафтна архітектура в Україні[ред.ред. код]

Італійський парк (Підгірці). Перша половина XIX століття. Художник: Кароль Ауер.

Пам'ятки садово-паркового мистецтва в Україні:

  • парк Олександрія (м. Біла Церква, Київська обл.) Імена перших майстрів-будівельників парку невідомі; у реєстрах вони іменуються просто "садівник". Лише в документах за 1807 рік значиться, що в Браніцьких з 1796 р. працювали італійський архітектор Домінік Ботані (архітектура Головного входу, рубіж ХVIII-ХIХ ст.), садівник Август Станге зі Львова, французький ландшафтний архітектор Мюффо, поляк Бартецький, Вітт і Штунге (ймовірно інженери), що здійснювали роботи із створення ставків і каскадів, оформлення гребель, фонтанів, формування окремих паркових ділянок. [3]
  • дендропарк Софіївка (м. Умань, Черкаська обл.)
Дендрологічний парк "Софіївка"

Автор - Людвиг Метцель (1764–1848)

Автор - Діонізій МакКлер (1762–1853)

архітектор - Краснов, біолог - Геккель, 1910-1911 р.р.

садівник - Регель, лісничий - Янкевич, 1893 р.

  • дендропарк «Тростянець» (с. Тростянець, Чернігівська обл.)
  • парк "Хороше" біля палацу Потоцьких (м. Тульчин, Вінницька обл.) Парк на 10 гектарів, садівник англієць Міллер. У пейзажному парку, закладеному у 1780-ті роки, переважали сосни та італійські тополі. Була і своя мережа каналів і ставків. Галявини парку прикрашали альтанки, фонтани, скульптура.
  • парк при палаці Щербатових (м. Немирів, Вінницька обл.)

Навколо палацу – парк, закладений у ХІХ ст. архітектором Іржі Стібралом. Тут росте понад 80 видів різноманітних дерев. Найпоширеніші – віковічні дуби, ялиці, ясени, а також екзотичні кавові дерева. Біля парку є невеликий ставок.[4]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • За деякими даними, закладка парку могла відбуватися за участю інженера Людвіга Метцеля, прибулого на службу до Тульчина до Фелікса Потоцького і що згодом створив знамениту Софіївку. [3]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.
  2. а б в В. М. ДУДАРЕЦЬ - ЛАНДШАФТНА АРХІТЕКТУРА І МОРФОЛОГІЯ, Культура України. Випуск 30. 2010. УДК 712.2./.41581.41
  3. а б http://ridna-ukraina.com.ua/kievturaleksa/
  4. http://stezhkamu.com/places/535_nemyrivskyy_palac_

Література[ред.ред. код]

  • Ожегов, С. История ландшафтной архитектуры – М.: Архитектура-С, 2003. – 232 с.
  • Родичкина, И.Д. Ландшафтная архитектура - Краткий справочник архитектора - Киев. Будівельник, 1990. - 336 с.
  • Воскресенський І.Н. Ландшафтна архітектура і остаточний підхід. / І.Н. Воскресенський. Бюлл. Ландшафтна архітектура. — 1990.
  • Залевський А.І. Значення ландшафтного мистецтва. / А. І. Залевський // Вісн. с.-г науки. — М.: Агропроміздат, 1989.
  • Залевський А.І. Від утилітарного саду до ландшафтного мистецтва / А.І. Залевський. бюлл. Ландшафтна архітектура, М., 1990.
  • Каган М. С. Морфологія мистецтва / М. С. Каган. — Л.: Мистецтво, 1972.
  • Лихачев Д.С. Поезія садів / Д.С. Лихачев. — Л.: Мистецтво, 1983.
  • Машинський В.Л. Предмет та зміст ландшафтної архітектури / В.Л. Машинський // Бюлл. Ландшафтна архітектура. — М., 1990.
  • Залесская, Л. З. Ландшафтная архитектура: учеб. для вузов / Л. З.Залесская, Е. М. Микулина. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Стройиздат, 1979. – 240 с.

Див. також[ред.ред. код]