Ланцюгова передача

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Обертальний рух зірочки з ланцюгом
Найстаріше відоме зображення ланцюгової передачі, з книги Су Суна 1092 року, де описано його годинниковий механізм в башті міста Кайфен

Ланцюго́ва переда́ча (рос. цепная передача, англ. chain gear, chain transmission, chain drive; нім. Kettenantrieb m) — механізм (передача) у вигляді замкнутого ланцюга, що рухається по зубчастих колесах (зірочках), закріплених на паралельних валах, передаючи обертовий рух між цими валами. Ланцюгові передачі належать до передач зачеплення з гнучкою в'яззю. Іноді застосовуються передачі з декількома веденими зірочками. Крім зірочок і урухомних ланцюгів, ланцюгові передачі можуть включати натягувальні пристрої та системи змащення. Ланцюгові передачі, що працюють на високих швидкостях та передають великі навантаження, зазвичай, захищають металевими кожухами.

Основні характеристики[ред. | ред. код]

Швидкість руху ланцюга у передачах загального призначення досягає 15 м/с при передаванні потужності до 100 кВт, а у спеціальних урухомниках (приводах) — до 35 м/с при потужності до 2000 кВт. За допомогою ланцюгової передачі можна забезпечити передавальне число u ≤ 10, а найраціональніше мати u ≤ 4 при високому ККД (до 0,97).

Класифікація[ред. | ред. код]

Ланцюгові передачі поділяють за такими ознаками:

  • За типом урухомного ланцюга, яким оснащена передача, розрізняють ланцюгові передачі з:
  • За можливістю зміни відстані між осями зірочок ланцюгові передачі бувають із регульованою та постійною міжосьовою відстанню.
  • За способом регулювання натягу ланцюга розрізняють ланцюгові передачі з періодичним і неперервним регулюванням натягу.
  • За кількістю зірочок, що охоплені одним ланцюгом, ланцюгові передачі можуть бути двозірочкові, тризірочкові і т. д.
  • За конструктивним виконанням та умовами експлуатації розрізняють відкриті ланцюгові передачі і закриті. Останні працюють у спеціальному корпусі в умовах неперервного змащування.

Конструкція[ред. | ред. код]

Конструкція втулково-роликового ланцюга

Будова привідного ланцюга[ред. | ред. код]

  1. Зовнішні пластини
  2. Внутрішні пластини
  3. Валик
  4. Втулка
  5. Ролик (сепаратор)

Валик (3) запресований у зовнішні пластини (1) ланцюга і утворює з ними одне ціле. На валик (3) вільно посаджена втулка (4), яка запресована у внутрішні пластини (2). Якщо на втулку (4) встановити вільно ролики (5), то ланцюг буде втулково-роликовим. Такий ланцюг замінює тертя ковзання на тертя кочення при набіганні ланцюга на зірочку, але погіршує динамічні властивості (ланцюг стає важчим).

Докладніше: Урухомний ланцюг

Зірочка ланцюгової передачі[ред. | ред. код]

Зірочка ланцюгової передачі має вигляд профільованого колеса із зубами, які входять у зачеплення з ланцюгом, що охоплює її по периметру.

Докладніше: Зірочка (техніка)

Переваги та недоліки[ред. | ред. код]

Ланцюгова передача, 1912 рік
'Безшумна ланцюгова' передача всередині коробки передач 1912 року

Ланцюгові передачі порівняно з іншими механічними передачами мають такі основні переваги:

  • можливість використання при значних відстанях (до 8 м) між валами;
  • менші, ніж в пасових передачах, поперечні навантаження на вали;
  • достатньо високий ККД (до 0,98);
  • можливість передавання обертового руху одним ланцюгом декільком валам, у тому числі і з протилежним напрямом обертання.

Принцип зачеплення, а також вища міцність ланцюга в порівнянні з приводним пасом пасової передачі дозволяє ланцюговій передачі, за інших однакових умов, передавати значно більші потужності. Зачеплення ланцюга з зірочками виключає пробуксовку ланцюга, що забезпечує стале передавальне число передачі.

До недоліків ланцюгових передач належать такі:

  • збільшення довжини ланцюга через зношення шарнірних з'єднань і відповідне ослаблення натягу;
  • нерівномірність руху ланцюга і пов'язані з цим динамічні явища у передачі та підвищений шум;
  • низька кінематична точність при реверсуванні;
  • потреба застосування додаткових пристроїв для регулювання натягу ланцюга.

Приклади використання[ред. | ред. код]

Ланцюгові передачі застосовують у сільськогосподарських та транспортних машинах (мотоциклах та велосипедах), підйомних пристроях, в урухомниках (приводах) конвеєрів, в технологічних машинах легкої промисловості тощо. Ланцюгова передача дозволяє надавати обертовий рух валам, що знаходяться на порівняно великій відстані, а її габаритні розміри значно менші від габаритних розмірів пасової передачі.

У гірничій справі застосовується у системах транспортування (конвеєрах), елеваторах, екскаваторах, лебідках, тельферах тощо.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
  • Павлище В. Основи конструювання та розрахунок деталей машин: Підручник. Львів: Афіша, 2003. — 560 с.
  • Корець М. С. Основи машинознавства: навч. посібник / М. С. Корець, А. М. Тарара, І. Г. Трегуб. — К., 2001. — 144   с.
  • Коновалюк Д. М., Ковальчук Р. М. Деталі машин: Підручник. — Вид. 2-ге. — К.: Кондор, 2004. — 584 с. — ISBN 966-7982-22-X