Ланьо Михайло Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Михайло Іванович Ланьо
Михайло Іванович Ланьо
Михайло Ланьо. З особистого архіву.jpg
Народився 17 листопада 1964(1964-11-17) (52 роки)
с. Куштановиця, Мукачівський район, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність політик
Партія Партія регіонів
Дружина Ланьо Павла Ніколетта Михайлівна[1]
Діти Ланьо Павло
Ланьо Михайло
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений працівник фізичної культури і спорту України
Україна Народний депутат України
7-го скликання
Партія регіонів 12 грудня 2012 27 листопада 2014
8-го скликання
група «Воля народу» 27 листопада 2014 6 листопада 2015
Партія «Відродження» 6 листопада 2015

Михайло Іванович Ланьо (нар. 17 листопада 1964, с. Куштановиця, Мукачівський район, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР) — український політичний діяч. Народний депутат України VII скликання (з 2012), член Партії регіонів. Народний депутат України VIII скликання (з 2014), член депутатської групи «Відродження».

Життєпис[ред.ред. код]

Народився у с. Куштановиця Мукачівського району Закарпатської області УРСР.

З 1983 року по 1985 рік проходив строкову військову службу в лавах Радянської армії.

З 1992 року по 1998 рік працював на різних посадах в українсько-американському СП «РІО – ЛТД».

Освіта вища, закінчив економічний факультет Ужгородського державного університету інформатики економіки і права у 2005 році , отримав спеціальність бакалавра з економіки і підприємництва.

З грудня 1992 року по січень 1995 року працював майстром українсько-американського спільного підприємства, звільнений за власним бажанням. З січня 1995 року по березень 1998 року працював водієм спільного підприємства «Спедітор». Звільнений за власним бажанням.

19962003 рр. — президент ФК «Приладист».

З квітня 2000 року по листопад 2012 року працював у ТОВ «Універсал» на посаді віце–президента. 

У 2003 році закінчив економічний факультет Ужгородського державного інституту інформатики, економіки і права, пізніше перейменованого на Закарпатський державний університет (ЗакДУ).

Депутат Мукачівської міськради (20022006), депутат Закарпатської облради (20032012).[2]

20042006 рр. — президент ФК «Підгоряни».[2]

У 2006 році був обраний депутатом Закарпатської обласної ради.

З грудня 2006 р. — голова Федерації футболу Закарпаття.[2]

З 2007 р. — член Виконкому ФФУ.

У 2008 році нагороджений «Почесною грамотою Верховної Ради України».

У 2010 році присвоєно звання «Заслужений працівник фізичної культури та спорту України».

У 2011 році нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

2012–2014 рр. — народний депутат VII скликання, член депутатської групи «Суверенна європейська Україна».[2] Балотувався у одномандатному виборчому окрузі № 70 (Великоберезнянський, Воловецький, Міжгірський, Перечинський, Свалявський райони, частина Мукачівського району Закарпатської області).

З 2014 р. — народний депутат VIII скликання від групи «Воля народу».

Особисте життя[ред.ред. код]

  • Дружина — Маріанна Володимирівна Ланьо (Павлик). З дружиною виховують трьох дітей: Михайла, Ніколетту та Мартіну. Ланьо (Павлик) Маріанна Володимирівна народилася в с. Ключарки Мукачівського району Закарпатської області в 1973 році. Працює директором ПП «Червоний дракон» у м. Мукачеві Закарпатської обл.
  • Брат — Ланьо Іван Іванович, народився 1963 року в с. Куштановиця Мукачівського району Закарпатської обл. Проживає в с. Кучава Мукачівського району. Вдруге обраний на посаду міського голови міста Свалява Закарпатської області. В 2005 році — член Соціалістичної партії України (СПУ) Олександра Мороза, секретар Свалявського райкому СПУ. В листопаді 2005 року предстоятелем УПЦ Московського патріархату Володимиром нагороджений орденом святого преподобного Нестора Літописця «За увагу до церковних заслуг».[3]

Політичні погляди[ред.ред. код]

Володимир Ланьо один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали звернення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942—1944 років. Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду.[4]

Нагороди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Facebook

Вінстон Черчіль Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.