Ланьчжоу
Ланьчжоу кит. 兰州市 ![]() | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
![]() | ||||
![]() | ||||
Основні дані | ||||
36°03′42″ пн. ш. 103°49′54″ сх. д. / 36.06171° пн. ш. 103.83177° сх. д. | ||||
Країна |
![]() ![]() | |||
Адмінодиниця |
Ганьсу ![]() | |||
Столиця для |
Ганьсу[1] і Династія Західна Цінь[2] ![]() | |||
Поділ |
![]() | |||
Площа |
13 192,31 км² ![]() | |||
Населення |
3 616 163 осіб (2010)[3], 4 359 446 осіб (2020)[4] ![]() | |||
Висота НРМ |
1572 м ![]() | |||
Міста-побратими |
Альбукерке, Акіта (5 серпня 1982), Крайстчерч, Нуакшот, Алба-Юлія (27 квітня 2010), Пенза[5], Улан-Уде (2016)[6], Хачінохе ![]() | |||
Телефонний код |
(+86) 0931 ![]() | |||
Часовий пояс |
UTC+8 ![]() | |||
Номери автомобілів |
甘A ![]() | |||
GeoNames | 1804430 | |||
OSM | ↑153314 ·R (Ганьсу) | |||
Поштові індекси |
730000 ![]() | |||
Міська влада | ||||
Мер міста |
Q134227753? ![]() | |||
Вебсайт |
lanzhou.gov.cn ![]() | |||
Мапа | ||||
![]() | ||||
| ||||
| ||||
![]() ![]() |
Ланьчжо́у (кит. трад. 蘭州, спр. 兰州, піньїнь Lánzhōu) — місто на північному заході Китаю у середній течії річки Хуанхе, адміністративний центр провінції Ганьсу.
Ланьчжоу — місто з населенням що швидко збільшується. З 1970 по 2004 роки населення міста збільшилось більш ніж удвічі (1970 рік — 1,5 млн жителів, 2004 — 3,2 млн жителів).
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних степів. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 21.4 °C (70.5 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -5.6 °С (21.9 °F).[7]
Клімат Ланьчжоу | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середня температура, °C | −5,6 | −1,9 | 4,7 | 11,2 | 16 | 19,2 | 21,4 | 20,5 | 15,4 | 9,7 | 2,3 | −4,3 | 9,1 |
Норма опадів, мм | 1.5 | 2.5 | 9.1 | 18.6 | 37.6 | 40.6 | 66.3 | 80.4 | 49.9 | 23.8 | 3.9 | 1.1 | 335.3 |
Днів з опадами | 2,1 | 2,9 | 4,8 | 7 | 8,6 | 10 | 13,2 | 11,7 | 12,4 | 7,9 | 3,6 | 1,2 | 85,4 |
Вологість повітря, % | 50.2 | 47.1 | 46.5 | 45.7 | 49.3 | 53.4 | 59.2 | 61.6 | 66.8 | 64.7 | 59.1 | 56.4 | 55 |
Джерело: Weatherbase |
Промисловість у Ланьчжоу представлена у таких галузях: хімічної (виробництво мінеральних добрив), машинобудівної (транспортне машинобудування, виробництво нафтового обладнання), нафтопереробної, суконної, шкіряної та інших.
У місті розташовані: північно-західний філіал академії наук Китаю, освітні інститути: педагогічний, зооветеринарний, інженерів залізничного транспорту, нафтопромисловий, університет[en]. Досить відомий Зоопарк Ланьчжоу.
Поблизу Ланьчжоу відкрито багато археологічних пам'ятників: стоянки та могильники епохи неоліту, енеоліту, бронзової доби.
Ланьчжоу — важливий транспортний вузел, розташований на перетині залізниць (лінії на Тяньшуй, Баотоу, Сінін, Урумчі). За 70 кілометрів на північ від Ланьчжоу є аеропорт[en].
У червні 2019 року в місті відкрився метрополітен[8].
Головним аеропортом є аеропорт Ланьчжоу, що знаходиться в 52 км північніше міста. Звідти можна дістатись до 20 міст Китаю.
Є центром народного мистецтва, відомого як ланьчжоуський гуцзі (кит.: 兰州鼓子) — пісні на ланьчжоуському діалекті говору Лань-Інь мандаринської мови декламаційного характеру під супровід барабана і струнних інструментів. Відома з часів цінського імператора Міньніна, розвинулась із пісень Сун’янге, популярні в сільській місцевості провінції Ганьсу. Під час пізньої династії Цін і на початку Китайської республіки ланчжоуські гуцзі стали більш розвиненими завдяки появі бацзяоґу (восьмикутного барабана). Іншими інструментами є саньсянь, піпа, юецинь, хуцінь, сяо, і всі вони використовують палички для їжі, щоб стукати по муну (чотирьохдюймова порцелянова тарілка), щоб опанувати ритм і звернути увагу на спів музики. Початок задає сяоюеґу (вид місцевого маленького барабану).
Належать до комбінованої структури цюпай («мелодія з назвою») — загальний термін для фіксованої мелодії, яка використовується в традиційній китайській музиці. Музична структура співу ланьчжоуських гуцзи належить до набору кубаїв (мелодій, що фіксуються), яких існує 40 типів. Зазвичай складається з трьох частин: вступу (голова гуцзі), циклу та закінчення (хвіст гуцзі). Вона звучить сміливо, пронизливо, глибоко та невимушено, і зазвичай співається в чайній, став дуже популярною формою мистецтва. Вона бере свій початок у географічному та культурному середовищі північно-західного Лесового плато з його унікальним співом. Тривалість від 10 до 50 хв. У 2006 році увійшов до переліку нематеріальної культурної спадщини Китаю.
Довгий час ланчжоуські гуцзі виконували переважно аматори, а професійних артистів було небагато. Серед відомих співаків ланьчжоуського гуцзи на ранньому етапі були Ван Ідао, Цао Юеру, Тан Цзянху, Ма Дунбаші, Чжан Гуолян і Лу Інкуй. Зміст його традиційних вистав варіювався від історичних оповідань, повістей і романів на теми народних легенд до епізодів уславлення пейзажів і радісних подій. У середині 1940-х років Лі Хайчжоу (1907-1983) заснував наукову асоціацію Наньшанське товариство гуцзі, досліджуючи та зберігаючи багато художньої інформації про ланьчжоуські гуцзі. Після утворення Китайської Народної Республіки ланчжоуські гуцзі виконувалися на сцені.
Альбукерке (англ. Albuquerque), США
Акіта, Японія
Крайстчерч (англ. Christchurch), Нова Зеландія
- Пенза, Росія
- Цумеб, Намібія
- Ашхабад, Туркменістан
- ↑ Ганьсу — 1929.
- ↑ Династія Західна Цінь — 0385.
- ↑ Sixth National Population Census of the People's Republic of China
- ↑ 国务院第七次全国人口普查领导小组办公室 中国人口普查分县资料—2020 — 北京市: 中国统计出版社, 2022. — 983 с. — ISBN 978-7-5037-9772-9
- ↑ http://documents.penza-gorod.ru/doc2-353.html
- ↑ http://м.улан-удэ.рф/industry/econom_biznes/vneshn/goroda/g-lanchzhou.php
- ↑ Клімат Ланьчжоу. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 12 серпня 2020.
- ↑ В Ланьчжоу відкрита перша лінія метрополітену. undergroundexpert. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 30 червня 2019.(рос.)
![]() |
Це незавершена стаття з географії КНР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |