Ланівці (село)
| село Ланівці | |
|---|---|
_%D1%81.%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Борщівська міська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 1 169 |
| Територія | 6.823 км² |
| Густота населення | 171.33 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48716 |
| Телефонний код | +380 3541 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°50′29″ пн. ш. 25°59′31″ сх. д. / 48.84139° пн. ш. 25.99194° сх. д.Координати: 48°50′29″ пн. ш. 25°59′31″ сх. д. / 48.84139° пн. ш. 25.99194° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
210 м |
| Водойми | Нічлава |
| Відстань до районного центру |
6 км |
| Найближча залізнична станція | Тересин |
| Відстань до залізничної станції |
3 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48702, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Борщів, вул. Грушевського, 2 |
| Карта | |
  Ланівці | |
 Ланівці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ла́нівці — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Борщівська міська громада. Розташоване на річці Нічлава, на півночі району. Адміністративний центр колишньої сільради, якій були підпорядковані села Козаччина й Тулин.
Населення — 1169 осіб (2001).
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване в південно-західній частині України, на відстані 371 км від Києва, 84 км — від обласного центру міста Тернополя, 5 км від міста Борщів і за 2 км — від залізничної станції Тересин. Через село проходить автошлях територіального значення Т 2002.
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської, черняхівської і давньоруської культур.
Перша письмова згадка про село датується 24 січня 1447 року. В Центральному державному архіві м. Львова збереглася єдина в історії нашого району оригінальна грамота на пергаменті, де село Ланівці значиться як Лоянівці Скальського повіту.[1]
Великим лихом для села були набіги монголо-татар: у 1449 році спалили 10 з 20 будинків, багатьох селян забрали в полон. Життя продовжувалось — в 1570 році було 22 осілих селян і 132 кріпаків.
В 2 половині 17 ст. Лоянівці розрослися, стали після Скали найбільшим населеним пунктом. Тому в 1579 р. польський король Стефан Баторій видав привілей, за яким Лоянівцям надавалось Магдебурзьке право.
Визвольна війна 1648–1654 рр сколихнула народні маси. Селяни масово вступали в повстанські загони, допомагали козакам Хмельницького. В цей час в селі будується церква, згодом село дістане назву Козаччина. В 1665–1669 рр. на горі будується замок-фортеця. Будує пан Злочевський. Але під час польсько-турецької війни 1672–1678 рр. фортецю стерли з лиця землі яничари.
З середини 18 ст. будується Василіянський монастир (чину Василія Великого). Знаходиться він на краю дороги на ниві «Монастир». Намісником монастиря був о. Корнелій. Монастир існував до 1783 р. В 1785 році замість старої дерев'яної будується нова, кам'яна церква Святого Михаїла. ЇЇ будівництво закінчено 1802-го, на чолі за священиком о. Лукашевичом. На честь скасування панщини поставлено хрест на вулиці Ринок.
В 1859 р. на клопотання громади і священика о. Напоздевича була відкрита однокласна початкова школа. У 1898 році завдяки клопотанням о. Уланицького (1847–1948) в селі з'явилася захоронка сестер-служебниць Непорочної Діви Марії. Її фундаторкою виступила Тереза Сапіга. Вона подарувала площу з просторим будинком і великою земельною ділянкою на вулиці Ринок.
У середині 19 ст. громада Ланівців мала свою символіку: печатку з зображенням Ока Провидіння (імовірно, алегорії місцевого монастиря). Відомий відбиток цієї печатки, датований 1866 р.[2]. Водночас відомий львівський краєзнавець А.Шнайдер у 1870-х рр. пропонував розробити для Ланівців герб на основі родового герба власників місцевої домінії графів Ржевуських – "Крживда"[3], однак його проект не дістав офіційного затвердження.
Діяли товариства «Просвіта», «Луг», «Сільський господар», «Союз українок», «Рідна школа», «Відродження», кооператива.
У 1928—1929 роках тут вивчав пам’ятки трипільської культури та здійснив пробні розкопки Олег Ольжич[4].
У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області[5][6]. З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району[7].
До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[8].
З 20 листопада 2020 р. належить до Борщівської міської громади[9].
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[10]:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1168 | 99,91 |
| російська | 1 | 0,09 |
Релігія[ред. | ред. код]
- церква святого архистратига Михаїла (1802, мурована, УГКЦ),
- церква святого архистратига Михаїла (ПЦУ).
Пам'ятники[ред. | ред. код]
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Працюють ЗОШ 1-2 ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.
Етнографія[ред. | ред. код]
У Ланівцях здавна розвинені різьбярство та вишивання.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- громадський діяч А. Бурлака,
- різьбярі О. Гавриш-Сікорська, С. Наконечний, П. Сікорський,
- освітній діяч, меценат Т. Гошко,
- автор спогадів із життя першопоселенців Канади Ілько Копран,
- військовик І. Сирота.
Працювали[ред. | ред. код]
Пастирював поет, філолог, етнограф о. І. Вагилевич.
Працювала Герой соц. праці М. Стрільчук, археол. дослідження проводив О. Кандиба-Ольжич.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Церква Святого Михаїла ( УГКЦ ) -
Церква Святого Михаїла ( ПЦУ ) -
Будинок культури -
Школа -
Статуя Божої Матері -
Символічна могила в честь захисників України -
Річка Нічлава і урочище Замчисько -
Урочище Замчисько -
Краєвид з урочища Замчисько -
Сільський стадіон
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Підтвердна грамота судді Подільської землі Миколи з Гуменця та підсудка Івана з Борисківців про внесення дружиною скальського старости Стиборія з Комірників Анною з Ходорівставу 250 польських гривен приданого, забезпеченого на маєтках королівського села Лоянівців Скальського повіту Подільської землі. Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
- ↑ ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 146. – Опис 4. – Спр. 4441. – Арк. 29
- ↑ ЛНБ ім. В.Стефаника. – Ф. 144. – Опис 7. – Спр. 1. – Арк. 17
- ↑ КАНДИБА-ОЛЬЖИЧ Олег Олександрович. Тернопільщина (укр.). 20 вересня 2020. Процитовано 24 лютого 2024.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Перша сесія Борщівської міської ради VIII скликання [Архівовано 12 січня 2021 у Wayback Machine.] // Борщівська міська рада, 25 листопада 2020 р.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 9 травня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Мельничук Б., Уніят В. Ланівці / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 317. — ISBN 966-528-199-2.
- Łanowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 585. (пол.). — S. 585–586. (пол.)
 |
У Вікісловнику є сторінка Ланівці. |
| ||||||||
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |