Лапа (техніка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Лапа (рос. лапа; англ. claw, foot, leg, lug, нім. Fuss m) –

  • 1) Інструмент, пристрій, вигнутий, розплющений кінець якого служить для підтримування, зачеплювання чого-небудь або натискання на щось. Пристрій для надання стійкості або для прикріплювання до чого-небудь якоїсь машини тощо.
  • 2) Робоча частина ґрунтообробних знарядь.
  • 3) Обладнання, яке використовують при підводних трубоукладальних роботах, є частиною полозок, які встановлюються на понтоні баржі для заглиблення труб. Функції лапи полягають у розмиванні піску та мулу через всмоктувальну трубу та розвантаженні їх назад в море на деякій відстані від нафтогазотрубопроводу.

Література[ред. | ред. код]

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Бучинський М. Я., Горик О. В., Чернявський А. М., Яхін С. В. Основи творення машин / [за ред. О. В. Горика (д. т. н., проф., засл. прац. нар. освіти України)]. — Харків : Вид-во «НТМТ», 2017. — 448 с. : 52 іл. — ISBN 978-966-2989-39-7.