Лапський Остап Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лапський Остап Васильович
Портрет роботи Збіґнева Кресоватого (Zbigniew Kresowaty)

Портрет роботи Збіґнева Кресоватого (Zbigniew Kresowaty)
Дата народження 7 липня 1926(1926-07-07)
Місце народження Кобринський район, Берестейська область, Білоруська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Дата смерті 20 жовтня 2012(2012-10-20) (86 років)
Місце смерті Варшава, Польща
Громадянство Flag of Poland 2.svg Польща
Alma mater Вроцлавський університет
Мова творів польська мова
Рід діяльності мовознавство
Нагороди:
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 2007

Оста́п Ла́пський  (нар. 7 липня 1926, Гуцьки - 20 жовтня 2012, Варшава)— український поет; лауреат Шевченківської премії (2007).

З біографії[ред.ред. код]

Остап Лапський, наш сучасник, виходець з українського Полісся, де 7 липня 1926 року почався його життєвий шлях у селі Гуцьках, неподалік Кобриня на Берестейщині, у селянській сім'ї Василя і Дарії, перших учителів і напутників у світі рідного слова. Та й сам він за професією — вчитель. Вчителював у початковій, середній та у вищих школах. Як русист Вроцлавського університету та випускник україністики Варшавського університету, пропрацював з варшавськими україністами 24 роки, а згодом 15 років у Лінгвістичній редакції Польського Радіо та — як читаєо в автобіографічній довідці — " …звідки його за приналежність до Солідарності нагнали! 1981—1991: сидів удома! Після проголошення Україною незалежності його зв'язки з «Нашим словом», Варшавським університетом і Польським Радіо, але вже з українською в ньому службою, відновилися!„

Творчість Остапа Лапського[ред.ред. код]

Лапський шукав свого самобутнього поетичного шляху як спадкоємець внутрішньої енергії та естетичної і духовної рушійної сили Шевченкового слова. Він же і є в українській поезії одним із найпослідовніших (поряд з В.Стусом) спадкоємців Шевченкових ідеалів духовного суверенітету, непокори й бунту проти всякого уярмлення, за прав людини на вільний злет і вільний пошук, зокрема й пошук своєї, неповторної мистецької форми. Шевченкове слово, як своєрідна енергетична наснага, часто присутнє в цій поезії у сплаві зі своїм: «Як ще були ми…/ Ні, ще будем!; Була, була ж у мандрівника/ своя земля,/ було де сісти?! / хліба з'їсти // Думи, мої думи, / мій Тарасе, / що без їх ми,/ що без нас вони?!» Отож Лапський постійно шукає своєї «найдзвінкішої думки» про Тараса Шевченка — як найповнішого виразника українства…“

Кредо Лапського в його словах: «Моя мрія: Відкинути Москву, відкинути Варшаву, не тому, що те Москва, а це, дивлюсь, Варшава! Хочу, щоб береза залишалася березою, а дуб щоб дубом був, а горобина горобиною! Росія щоб була Росією, а Польща, як співають, Польщею, а Україна, мрію: Україною!»

Автор поетичних збірок «Деякі елегії та дещо інше», «Мій почитачу», «Обабіч: істини?!», «Себе: розшукую?!», що є лауреатом Міжнародної премії ім. Богдана Лепкого.

Критика про Остапа Лапського[ред.ред. код]

« Лапський передусім поет тонкого відчуття мови. Він постійно шукає "семантичне розширення" слова, образу, фрази. Поетична мова Лапського - це живий організм, її простір перебуває в постійних змінах, трансформаціях. Мова ніби децентрує поетове уявлення про світ, залучаючи у власний овид усе нові й нові смислові пласти.

(Анатолій Дністровий. "Письмо з околиці")

 »

Література[ред.ред. код]

  • Анатолій Дністровий. "Остап Лапський" // Анатолій Дністровий. Письмо з околиці: статті й есеї. - К.: Грані-Т, 2010, с. 21-23.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. - 516 с.
  • Лапський О. Про себе сам (дещо) // Сучасність. – 1996. –№ 7-8. – С. 11-14.
  • Козак О. Варшавський бард – Остап Лапський // Сучасність. – 1996. – № 7-8. – С. 150-158.
  • Красовський І. Д. Лапський Остап // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. – К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1995. – Т. 3 – С. 131-132.
  • Остап Лапський // Українського цвіту по всьому світу. – К.: ТОВ „Світ Успіху”, 2008. – С. 138-139.
  • Соболь В. До джерел поетики Остапа Лапського // Не будьмо тінями зникомими: Навчально-методичний посібник. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2006. –С. 105-113.
  • Яручик В. Особливості світосприйняття поезії Остапа Лапського // Поетика художнього твору та проблеми його інтерпретації. Збірник наук. праць / За ред. З. - Гузара, Н. Лисенко та ін. – Донецьк – Дрогобич: Коло, 2002. –С. 162-170.
українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.