Лапчастоніг азійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лапчастоніг азійський
Masked Finfoot.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Журавлеподібні (Gruiformes)
Родина: Лапчастоногові (Heliornithidae)
Рід: Азійський лапчастоніг (Heliopais)
Sharpe, 1893
Вид: Лапчастоніг азійський
Біноміальна назва
Heliopais personatus
(G.R. Gray, 1849)
Синоніми
Podica personata Gray, 1849
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Heliopais personatus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Heliopais personatus
EOL logo.svg EOL: 892224
ITIS logo.svg ITIS: 707816
IUCN logo.svg МСОП: 22692181
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 382649
Fossilworks: 368183

Лапчастоніг азійський[2] (Heliopais personatus) — вид журавлеподібних птахів родини лапчастоногових (Heliornithidae).

Поширення[ред. | ред. код]

Вид поширений у Південно-Східній Азії від Східної Індії до Суматри. Мешкає у різноманітних типах водойм з густою рослинністю. Трапляється у прісних і солонуватих водоймах, затоплених лісах та мангрових болотах.

Опис[ред. | ред. код]

Птах завдовжки до 53 см. Має сильний жовтий дзьоб, довгу зелену шию, перетинчасті лапи. І самці, і самиці мають чорну маску і брови, що контрастують з білим горлом. Решта шиї сіра, груди білі. Спина, крила і хвіст коричневі. Самці мають повністю чорне підборіддя, а у самиць підборіддя біле.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Живуть окремо або парами. Більшість часу проводять на воді. Харчуються різноманітними безхребетними, равликами, мальками риб та жабами. Сезон розмноження збігається з сезоном дощів. У Бангладеш період розмноження спостерігався з червня по вересень. Гніздо будується на березі поруч з водою. У гнізді 3-7 яєць. Пташенята темно-сірого кольору з білою плямою на кінчику дзьоба. Пташенята залишають гніздо незабаром після вилуплення.

Охоронний статус[ред. | ред. код]

Вид знаходиться під загрозою зникнення. За оцінками МСОП, світова популяція виду нараховує 2500 птахів. Поширений птах дуже фрагментарно.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2012). Heliopais personatus: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 November 2013
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання[ред. | ред. код]