Лапікура Валерій Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Лапікура Валерій Павлович (9 вересня 1943, село Кутузівка Омської області, Росія) — український тележурналіст. Заслужений журналіст України (1997). Лауреат Республіканської премії ім. Я. Галана (1989). Член Національної спілки журналістів України. Працює ведучим політично-аналітичних програм у Національній телекомпанії України.

Дитинство і юність пройшли в Україні у містечках над річкою Рось.

Освіта[ред.ред. код]

Закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Шевченка (1965).

Кар'єра і творчість[ред.ред. код]

З 1965 — журналіст, редактор, кореспондент, коментатор Держтелерадіо УРСР. Сценарії та ведення програм для молоді та юнацтва.

З 1992 — політичний оглядач — ведучий програм Національної телекомпанії України. Сценарії та ведення (у співавторстві з Наталею Лапікурою) першого на українському телебаченні політичного шоу «Акценти», сценарії та режисура документальних телесеріалів «Югославія. Мертвий сезон», «Кримські вітри» (1994—1995 рр.) та «Політика. Час місцевий» (1998 р.). Заслужений журналіст України — з 1996 року. З 2003-го року — на творчій роботі.

Також у співавторстві із своєю дружиною Наталею Лапікурою у 2001-му році видав спільний художній твір «Хазарська балада» — історико-політичне фентезі, де проводяться паралелі між подіями древньої та найсучаснішої історії України. У 2004-2006-му році — перші три томи київського детективу в стилі ретро «Інспектор і кава». Це романи і повісті з життя працівників Київського карного розшуку 70-х років минулого століття. Серіал відзначений у міжнародних рейтингах видавців та в рейтингу найкращої української книги за версією «Бі-Бі-Сі». Робота над продовженням серіалу триває.

В 2008 разом з дружиною видав книжку оповідань для дітей «Валерій і Наталя Лапікури про Григорія Сковороду, Жана Анрі Фабра, Петра Котляревського, Івана Кожедуба, Михайла Остроградського» / В. Лапікура, Н. Лапікура — Київ : Грані-Т, 2008. — 120 сторінок — Серія «Життя видатних дітей». — ISBN 978-966-465-168-1.

Подружжя Лапікур випустило також дві повісті «народного» детективу, об'єднані в 2009-му році під спільною назвою «Вовкулаки не пройдуть».

Відзнаки[ред.ред. код]

Відзначений

  • премією Союзу журналістів УРСР «Золоте перо»
  • Республіканською премією імені Я. Галана (1989).

Література[ред.ред. код]

  • Хто є хто в України. К., 1997. — С.157;
  • Хто є хто в Україні. К., 2000. — С.261.

Посилання[ред.ред. код]