Ласло Лукач

	Ласло Лукач; угор. Lukács László
	Ласло Лукач
Прапор	Прем'єр-міністр Королівства Угорщина
22 квітня 1912 — 10 червня 1913
Попередник:	Карой Куен-Гедерварі
Спадкоємець:	Іштван Тиса
Прапор	Міністр фінансів Королівства Угорщина
15 січня 1895 — 18 червня 1905
Попередник:	Шандор Векерле
Спадкоємець:	Геза Феєрварі
Прапор	Міністр фінансів Королівства Угорщина
17 січня 1910 — 22 квітня 1912
Попередник:	Шандор Векерле
Спадкоємець:	Янош Телескі
Прапор	Міністр внутрішніх справ Королівства Угорщина
22 квітня 1912 — 10 червня 1913
Попередник:	Карой Куен-Гедерварі
Спадкоємець:	Янош Телескі
Прапор	Міністр при королівському дворі Королівства Угорщина
22 квітня 1912 — 10 червня 1913
Попередник:	Карой Куен-Гедерварі
Спадкоємець:	Іштван фон Буріан
Народження:	24 листопада 1850 ; Златна, Алба, Румунія
Смерть:	23 лютого 1932 (81 рік) ; Будапешт, Угорщина
Поховання:	Керепеші
Країна:	Угорщина
Партія:	Ліберальна партія (Угорщина) і National Party of Workd
Нагороди:	почесний громадянин Мукачева (1912)
	Медіафайли у Вікісховищі

Ласло Лукач (угор. Lukács László; 24 листопада 1850, Златна, Трансильванія — 23 лютого 1932, Будапешт) — угорський політичний діяч, міністр фінансів і прем'єр-міністр Угорщини в 1912-1913.

Біографія

Лукач вивчав право в університеті Клужа, викладав в Юридичній академії в Дьйорі. У 1877 він взяв на себе управління рудником своєї сім'ї в Златна. З 1878 був депутатом угорського парламенту від Ліберальної партії. Лукач був 1887-1891 керівником податкового відомства, в 1895 обійняв посаду міністра фінансів в кабінеті Дезьо Банфі, і зберіг її ще в кількох кабінетах аж до 1905. Після перерви в політичній кар'єрі, він в 1910 знову став міністром фінансів в уряді Кароя Куен-Гедерварі.

Після відставки Куен-Гедерварі 22 квітня 1912 Лукач був призначений прем'єр-міністром і одночасно зайняв пост міністра внутрішніх справ. Під час свого перебування на посту він боровся проти лютої обструкції опозиції, проти прийняття військового і виборчого законів. Через грубі фінансові порушення у фінансуванні виборчої кампанії заснованої ним «Партії національного праці» Лукач 10 червня 1913 був змушений піти у відставку. Новим лідером партії і прем'єр-міністром став Іштван Тиса.

Ласло Лукач, 1895

Примітки

Джерела

Magyar Életrajzi Lexikon [Архівовано 23 січня 2011 у Wayback Machine.]

[<span_class="wikidata_cite_citetype_unknown"_data-entity-id="Q29043331">[https://resolver.pim.hu/auth/PIM63746_ідентифікатор_PIM]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q29043331]][[d:Track:Q54878968]]</div>-1] ідентифікатор PIM
d:Track:Q29043331 d:Track:Q54878968

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q115016773"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q115017525|Dániel&nbsp;B.]],_[[:d:Q112527214|József&nbsp;P.]],_[[:hu:Pál_Judit|Judit&nbsp;P.]]</i>_[http://publikacio.uni-eszterhazy.hu/4775/1/Az%20orsz%C3%A1ggy%C5%B1l%C3%A9s%20tagjainak%20archontol%C3%B3gi%C3%A1ja_V%C3%89GLEGES.pdf_Képviselők_és_főrendek_a_dualizmus_kori_Magyarországon]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:d:Q115016832|Líceum_Kiadó]],_2020._—_С.&nbsp;127._—_639&nbsp;с._—_ISBN_978-963-496-144-4</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q112527214]][[d:Track:Q20481380]][[d:Track:Q115016773]][[d:Track:Q115017525]][[d:Track:Q115016832]]</div>-2] Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori Magyarországon — Líceum Kiadó, 2020. — С. 127. — 639 с. — ISBN 978-963-496-144-4
d:Track:Q112527214 d:Track:Q20481380 d:Track:Q115016773 d:Track:Q115017525 d:Track:Q115016832

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q115016773"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q115017525|Dániel&nbsp;B.]],_[[:d:Q112527214|József&nbsp;P.]],_[[:hu:Pál_Judit|Judit&nbsp;P.]]</i>_[http://publikacio.uni-eszterhazy.hu/4775/1/Az%20orsz%C3%A1ggy%C5%B1l%C3%A9s%20tagjainak%20archontol%C3%B3gi%C3%A1ja_V%C3%89GLEGES.pdf_Képviselők_és_főrendek_a_dualizmus_kori_Magyarországon]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:d:Q115016832|Líceum_Kiadó]],_2020._—_С.&nbsp;416._—_639&nbsp;с._—_ISBN_978-963-496-144-4</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q112527214]][[d:Track:Q20481380]][[d:Track:Q115016773]][[d:Track:Q115017525]][[d:Track:Q115016832]]</div>-3] Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori Magyarországon — Líceum Kiadó, 2020. — С. 416. — 639 с. — ISBN 978-963-496-144-4
d:Track:Q112527214 d:Track:Q20481380 d:Track:Q115016773 d:Track:Q115017525 d:Track:Q115016832

[1]

[2]

[3]

Генеалогія та некрополістика	Find a Grave · Geni.com
Словники та енциклопедії	Prabook
Довідкові видання	Deutsche Biographie
Нормативний контроль	Freebase: /m/05rdn1 · GND: 101976869X · UCAL: 18070 · VIAF: 232516331

п о р Прем'єр-міністри Угорщини
Угорська революція 1848 (1848—1849)	Лайош Баттяні (1848) • Адам Речеї (1848) • Лайош Кошут (1848) • Берталан Семере (1849)
Угорське королівство (1867—1918)	Дьюла Андраші (1867) • Меньгерт Лоньяї (1871) • Йожеф Славі (1872) • Іштван Бітто (1874) • Бела Венкгейм (1875) • Кальман Тиса (1875) • Дюла Сапарі (1890) • Шандор Векерле (1892) • Деже Банффі (1895) • Кальман Селль (1899) • Карой Куен-Гедерварі (1903) • Іштван Тиса (1903) • Геза Феєрварі (1905) • Шандор Векерле (1906) • Карой Куен-Гедерварі (1910) • Ласло Лукач (1912) • Іштван Тиса (1913) • Моріц Естергазі (1917) • Шандор Векерле (1917) • Янош Гадік (1918)
Угорська Демократична Республіка (1918—1919)	Міхай Карої (1918) • Денеш Берінкеї (1919)
Угорська Радянська Республіка (1919)	Шандор Гарбаї (1919) • Дюла Пейдль (1919) Контреволюція: Дюла Карої (1919) • Деже Паттантюш-Абрахам (1919) • Іштван Фрідріх (1919) • Карой Гусар (1919-1920)
Угорське королівство (1920—1946)	Шандор Шимоньї-Шемадам (1920) • Пал Телекі (1920) • Іштван Бетлен (1921) Переворот: Іштван Раковскі (1921) Іштван Бетлен (1921) • Дюла Карої (1931) • Дюла Гембеш (1932) • Кальман Дараньї (1936) • Бела Імреді (1938) • Пал Телекі (1939) • Ференц Керестеш-Фішер (1941) • Ласло Бардошші (1941) • Ференц Керестеш-Фішер (1942) • Міклош Каллаї (1942) • Деме Стояї (1944) • Геза Лакатош (1944)
Уряд національної єдності (1944—1945)	Ференц Салаші (1944) Радянська окупаційна влада: Бела Міклош (1944) • Золтан Тілді (1945)
Друга Угорська республіка (1946—1949)	Ференц Надь (1946) • Лайош Діньєш (1947—1948) • Іштван Добі (1948)
Угорська Народна Республіка (1949—1989)	Іштван Добі (1949) • Матяш Ракоші (1952) • Імре Надь (1953) • Андраш Гегедюш (1955) • Імре Надь (1956) • Янош Кадар (1956) • Ференц Мюнніх (1958) • Янош Кадар (1961) • Дюла Каллаї (1965) • Єне Фок (1967) • Дєрдь Лазар (1975) • Карой Грос (1987) • Міклош Немет (1988)
Третя Угорська республіка (з 1989)	Міклош Немет (1989) • Йожеф Анталл (1990) • Петер Борошш (1993) • Дьюла Горн (1994) • Віктор Орбан (1998) • Петер Медьєші (2002) • Ференц Дюрчань (2004) • Гордон Байнаї (2009) • Віктор Орбан (2010)