Лассе Гальстрем

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лассе Гальстрем
швед. Lasse Hallström
Lasse Hallström.jpg
Народився 2 червня 1946(1946-06-02)[1][2][3] (74 роки)
Стокгольм, Швеція
Країна Flag of Sweden.svg Швеція
Місце проживання
Діяльність кінорежисер, сценарист, монтажер
Знання мов англійська
Роки активності 1977 — тепер. час
У шлюбі з Лена Олін
IMDb nm0002120

Ларс Свен «Лассе» Гальстрем (швед. Lasse Hallström; нар. 2 червня 1946) — шведський режисер. Створив майже всі музичні відеокліпи гурту ABBA, згодом став режисером художніх фільмів. Номінований на премію Оскар за найкращу режисерську роботу за фільми «Моє собаче життя» (1985), «Правила виноробів» (1999) та «Шоколад» (2000).

Біографія[ред. | ред. код]

Гальстрем народився у Стокгольмі. Його батько був стоматологом[4] а мати — письменницею Карін Ліберг (1907—2000). Його дідусь по матері, Ернст Ліберг, був міністром фінансів у першому кабінеті Карла Гюстава Екмана (1926—1928) та лідера Ліберальної партії Швеції (1930—1933).

Гальстрем відвідував музичну школу Адольфа Фредрика в Стокгольмі.[5] Як режисер дебютував у 1973 році знявши комедійний телесеріал «Pappas pojkar» для шведського телебачення. У 1974—1982 роках співпрацював зі шведським гуртом ABBA над багатьма їх відеокліпами, а також фільмом 1977 року, ABBA: Фільм .

Після міжнародного успіху фільму Моє собаче життя (1985), за який він був номінований на премію Оскар, Гальстрем почав працював в американському кінематографі . Його першим американським фільмом був «Ще коло». Його першим помітним американським успіхом була стрічка «Що гнітить Гілберта Грейпа» (1993), у якому знялися Джонні Депп та Леонардо Ді Капріо.

У 1999 році Гальстрем номінований на премію Оскар за найкращого режисера за «Правила виноробів» (1999). Фільм отримав шість номінацій на премію Оскар, включаючи за найкращий фільм, Майкл Кейн здобув нагороду за найкращу чоловічу роль другого плану, а Джон Ірвінг - за найкращий адаптований сценарій.

Наступного року він зняв ще один успішний фільм «Шоколад» (2000), у ролях з Джонні Деппом, Джульєт Бінош та Джуді Денч . Фільм отримав номінації на кінопреміях «Золотий глобус», BAFTA та «Оскар», в тому числі на премію «Оскар» за найкращий фільм. Бінош і Денч отримали нагороди за найкращу жіночу роль та найкращу жіночу роль другого плану Європейської кінопремії і премії Гільдії кіноакторів .

За фільм 2001 року «Корабельні новини», в головних ролях з Кевіном Спейсі, Джуді Денч, Джуліанною Мур і Кейт Бланшетт, Гальстрем отримав статуетку Золотий ведмідь на Берлінському міжнародному кінофестивалі, а також номінації « Золотий глобус» та BAFTA.

Його фільм 2011 року «Риба моєї мрії» тричі номінований на Золотий глобус.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Гальстрем одружився у 1974 році з актрисою Малою Гальстрем. У них народився один син Йоган (1976 р.н.). Пара розлучилася в 1981 році. У 1990 році він познайомився з актрисою Леною Олін. Вони одружилися 18 березня 1994 року. Пара проживала в Бедфорді, Нью-Йорк, і виховувала двох дітей, спільну доньку Тору (1995 р.н) та сина від першого шлюбу Лени та продюсера та режисера Ф. Огюста Рамберга (1986 р.н.). Вони також мають будинок у Стокгольмському архіпелазі.[6][7]

Гальстрем є веганом.[8]

Відеографія[ред. | ред. код]

(Далі подано повний перелік усіх музичних відеозаписів ABBA, режисером яких був Лассе Холлстрьом.)

Фільмографія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Munzinger-Archiv — 1913.
  3. Енциклопедія Брокгауз
  4. Lasse Hallstroem Biography (1946–). 
  5. Stefan Westrin (10 October 2014). Lars Erik Brännström. Fokus (Swedish weekly news magazine). Процитовано 2014-12-06. 
  6. Olevik, Josefin (4 April 2011). Så förgörs en regissör. Fokus (Swedish). Процитовано 19 February 2014. 
  7. Lena Olin: Gudarna ska veta att passionen kan vara plågsam. Dagens Nyheter (Swedish). 23 May 2011. Архів оригіналу за 10 February 2014. Процитовано 19 February 2014. 
  8. Randy Cordova, "Lasse talks 'Hundred Foot Journey', " The Arizona Republic, 5 August 2014.

Посилання[ред. | ред. код]