Перейти до вмісту

Ластівка білогорла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ластівка білогорла

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Ластівкові (Hirundinidae)
Рід: Ластівка (Hirundo)
Вид: Ластівка білогорла
Hirundo albigularis
Strickland, 1849
Мапа поширення виду
Мапа поширення виду
Посилання
Вікісховище: Hirundo albigularis
Віківиди: Hirundo albigularis
ITIS: 560457
МСОП: 22712278
NCBI: 317133

Ластівка білогорла[2] (Hirundo albigularis) — вид горобцеподібних птахів родини ластівкових (Hirundinidae). Поширений на півдні Африки.

Поширення

[ред. | ред. код]

Ластівка розмножується на півдні Африки від Анголи та Замбії на південь до ПАР. Переважно перелітний вид, зимує в Анголі, Замбії та на півдні ДР Конго. Це птах відкритої місцевості та пасовищ, який віддає перевагу високогір'ям і мешкає поблизу водойм. Його часто можна знайти навколо штучних споруд.

Білогорла ластівка має довжину 14–17 см. Має глянсовий темно-синій верх і яскраво-каштанове тім’я. Темно-синьо-чорна смуга на грудях відокремлює біле горло від сірувато-білої нижньої частини та криючого покриву підкрил. Надкрила, махові пера підкрил і роздвоєний хвіст чорно-блакитні, а підхвістя має білі плями. Біле горло та чорнувата смуга на грудях відрізняються від подібних видів. Зовнішні пера у самця трохи довші, ніж у самиці.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Білогорла ластівка будує чашоподібне гніздо з мулу, покритого тонким шаром трави або соломи. Зазвичай воно розташоване біля води і будується на виступі скелі або на таких конструкціях, як будівлі, дамби, водопропускні труби або мости Гніздо інколи використовують протягом наступних років. У кладці три яйця. Самиця насиджує 15-16 днів. Пташенята вилітають через 20 або 21 день, хоча дитинчата повертаються до свого гнізда для годування перші кілька днів після першого польоту.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2017). Hirundo albigularis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 19 січня 2023
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання

[ред. | ред. код]