Латвія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Латвійська Республіка
Latvijas Republika

Прапор Латвії Герб Латвії
Прапор Герб
Девіз: "Tēvzemei un Brīvībai"
(Батьківщині та Волі)
Гімн: «Боже, благослови Латвію!»
Розташування Латвії
Столиця Рига
Найбільше місто столиця
Офіційні мови Латиська
Етнос 62.1% Латиші
26.9% Росіяни
3.3% Білоруси
2.2% Українці
2.2% Поляки[1]
Державний устрій Демократія
 - Президент Раймондс Вейоніс
 - Прем'єр-міністр Лаймдота Страуюма
Незалежність від Росії 
 - Проголошено 18 листопада 1918 
 - Конституція 15 лютого 1922 
 - Радянська окупація 19401990 
 - Відновлено 21 серпня 1991 
Площа
 - Загалом 64,589 тис, км² (122)
 - Води (%) 1,5%
Населення
 - оцінка 01.09.2011 р. 2 067 877 (1 березня 2011)[2] (?)
 - Густота 32 0 чол,/км² (?)
ВВП (ПКС) 2011 р., оцінка
 - Повний $34 921 млрд.[3] (102)
 - На душу населення $15 662[3] (59)
ВВП (номінальний) 2011 р., оцінка
 - Повний $28 252 млрд.[3] (90)
 - На душу населення $12 671[3] (55)
Валюта Євро (EUR)
Часовий пояс EET (UTC+2)
 - Літній час EEST (UTC+3)
Домен інтернету .lv
Телефонний код +371

Ла́твія (латис. Latvija) — держава в Східній Європі. Офіційна назва — Латві́йська Респу́бліка (латис. Latvijas Republika). Розташована на сході Балтійського моря, на північному сході Європейського союзу. Межує із Естонією, Литвою, Білоруссю і Росією. Займає більшу частину історичної Лівонії, що була заселена балтськими племенами і підкорена німецькими колоністами. У середньовіччі й ранньому часі перебувала під владою Лівонського ордену, Речі Посполитої, Швеції, Курляндського герцогства та Російської імперії. 18 листопада 1918 року проголосила незалежність, відокремившись від Росії. 17 червня 1940 окупована Радянським союзом; 5 серпня того ж року увійшла до його складу як Латвійська РСР. 21 серпня 1991 року, внаслідок розвалу СРСР, відновила власну незалежність. Столиця — Рига, найбільше місто східної Балтики. Основний закон — Конституція 1922 року. Демократична президентсько-парламентська республіка. Більшість населення — латиші. Панівна конфесія — євангелисти-лютерани. Державна мова — латиська. Провідними галузями економіки є сільське господарство, автомобілебудування, туризм. Член ООН1991), Всесвітнього банку і Міжнародного валютного фонду1992), Ради Європи, НАТО і ЄС (2004).

Географія

Карта Латвії.

Латвія розташована на крайньому заході Східної-Європейської рівнини. Більша частина території Латвії — моренна горбиста рівнина з висотами 200–300 м над р.м. Рельєф країни — це лісиста низина, болота, озера; 472 км берегової лінії. Найвища точка — гора ГайзінькалнсВідземе) має висоту 312 м над р.м.

На півночі межує з Естонією (загальний кордон — 339 км), на сході — з Росією (217 км), на півдні — з Білоруссю (141 км) і Литвою (453 км). На заході омивається Балтійським морем.

Великі ріки — Даугава, Лієлупе, Вента, Гауя. Загалом же на території Латвії понад 700 рік і річок; всі вони належать до басейну Балтійського моря. Головна ріка — Даугава (в Росії — Західна Двіна), протягом 357 км тече по території Латвії; її довжина від джерела в Росії (Тверська область) до гирла в Ризькій затоці становить 1020 км. Озера охоплюють 1,5% тер., найбільші — Лубанас, Резнас і Буртнієку.

Сільськогосподарські земельні угіддя чергуються з заболоченими місцевостями, озерами (особливо в Латгале) і змішаними (біля морського побережжя — сосновими) лісами. Клімат країни перехідний від морського до континентального.

Історія

Докладніше: Історія Латвії

Середньовіччя

Руїни першої церкви в Лівонії (2001)

Новий час

Новітній період

Східна Європа (1918)
Радянські війська окуповують Ригу (1940).
  • 1915, травень — жовтень: в ході Першої світової війни Курляндська губернія була окупована німецькими військами.
  • 1917, 5 липня: Тимчасовий уряд Росії надав автономію Ліфляндській і Курляндській губерніям.
  • 1917, 3 вересня: німецькі війська захопили Ригу.
  • 1917, 9 — 20 листопада: більшовицькі війська захопили владу в Ліфляндській губернії.
  • 1917, 30 листопада: представники латиських місцевих рад Лівонії, Курляндії і Латгалії створили Латвійську тимчасову національну раду.
  • 1917, 29 грудня: проголошена Латвійська більшовицька рада в складі Радянської Росії.
  • 1918, 30 січня: Лавійська національна рада проголосила в підпіллі, що Латвія «буде незалежною республікою»
  • 1918, 18 — 22 лютого: німецькі війська окупували Лівонію та Латтгалію.
  • 1918, 3 березня: за умовами Брест-Литовського миру Курляндська губернія і місто Рига виходять зі складу Росії.
  • 1918, 8 березня: Курляндський ландтаг (крайова рада), створений з німецької аристократії, проголошує в Мітаві (Єлгава), історичній столиці герцогства Курляндії і Семигалії, нову державу — герцогство Курляндії і Семигалії, що перебуватиме в особистій унії з Пруссією. 15 березня Німецька імперія визнала незалежність цієї держави.
  • 1918, 12 квітня: Обєднана рада Лівонії, Естонії, Риги та Езеля, створена місцевою німецькою аристократією, проголосила створення незалежної Балтійської держави й запросила персональної унії з Німеччиною, а також титулу герцогства. 8 листопада нова держава приєднала до себе Куляндію і Семигалію.
  • 1918, 1 серпня: німецькі адміністрації Лівонії, Естонії, Курляндії, Езеля та Риги були об'єднані в Німецьку військову адміністарцію на Балтиці, з центром в Ризі.
  • 1918, 27 серпня: за умовами Берлінського договору більшовицька Росія поновлює претензії на Лівонію й Кройцбург (Крустпілс), але залишається контролювати лише Латгалію.
  • 1918, 22 вересня: Німецька імперія визнала незалежність Балтійської держави.
  • 1918, 8 листопада: регентська рада Балтійської держави реорганізує її у федерацію з 7 областей: Естонії, Курляндії, Латгалії Північної Лівонії, Езеля, Риги і Південної Лівонії. Її адміністарція діяла до 28 листопада.
  • 1918, 11 листопада: після поразки Німеччини у Першій світовій війні держави Антанти визнають підпільну Латвійську національну раду фактичним урядом Латвії.
  • 1918, 18 листопада: Латвійська національна рада проголосила незалежність Латвійської республіки.
  • 1918, 25 листопада: Німеччина визнає де-факто незалежність Латвії.
  • 19181919: німецька військова адміністрація на території Латвії заміщується адміністрацією країн Антанти.
  • 1918, 17 грудня: Латвійська більшовицька рада проголосила Латвійську Соціалістичнау Радянську Республіку (ЛСРР). Вона отримала визнання Росії 22 грудня.
  • 1919, 3 січня: російські більшовицькі війська окупували Ригу.
  • 1919, 22 травня: російські більшовики вибиті з Риги. ЛСРР була обмежена окупованою росіянами Латгалією.
  • 1920, 13 січня: ЛСРР розпущено у виганні. Російські війська полишили територію Латвії 1 лютого 1920 року.
  • 1920, 11 серпня: Росія визнала незалежність Латвії. Визнання набуло чинності з 4 жовтня.
  • 1921, 26 січня: країни Антанти визнали латвійську незалежність де-юре.
  • 1940, 17 червня: СРСР окупував Латвію за пактом Молотова-Рібентропа.
  • 1940, 21 липня: Латвійська республіка перейменована на Латвійську РСР.
  • 1940, 5 серпня: Латвійську РСР включено до складу СРСР, проте міжнародного визнання ця подія не отримала.
  • 1941, 23 червня — 9 липня: на початку німецько-радянської війни німецькі війська окупували значну частину Латвії. Рига була здобута 1 липня.
  • 1941, 28 червня: латвійські політики проголосили відновлення незалежності Латвії. До 7 липня нове латвійське керівництво діяло в німецькому тилу.
  • 1941, 1 вересня: Латвія перетворена на Загальний округ в складі рейхскомісаріату Остланд. Рига була перетворена на адміністративний центр рейхскомісаріату.
  • 1944, липень — листопад: радянські війська повторно окупували Латвію, за винятком Курляндського півострова. Ригу здобули 13 жовтня.
  • 1945, 19 березня: Німеччина проголосила стоворення автономної держави Латвія, німецького протекторату.
  • 1945, 7 травня: латвійський уряд в Лієпаї проголосив незалежність Латвійської республіки й протримався до 8 травня, коли німецькі війська здалися у Курляндському котлі.
  • 1989, 28 липня: Верховна рада Латвійської РСР проголосила декларацію про державний сувернітет.
  • 1990, 4 травня: Верховна рада Латвійської РСР проголосила акт відновлення незалежності Латвійської республіки. Радянські десантники захопили ключові об'єкти в Ризі в 1991, але після протестів місцевого населення змушені були піти.
  • 1991, 21 серпня: Верховна рада Латвії прийняла конституційний закон про статус незалежної держави після антигорбачовського путчу (ДКНС). 6 вересня латвійську незалежність визнав СРСР. Назва держави «Латвія» використовувался як альтернативна до 6 липня 1993 року. Наприкінці 1991 року Латвія увійшла до складу ООН і ОБСЄ.

Державний устрій

Членство у міжнародних організаціях: ЄС, ООН, НАТО, Рада Європи, ОБСЄ, МБРР, МВФ, Світовий банк, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Міжнародна федерація Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (МФЧХіЧП).

Основні політичні партії та блоки

Економіка

ВВП Латвії у 1996–2006 рр.

Латвія — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: автомобілебудівна, сільськогосподарське машинобудування, радіоелектронна, фармацевтична, текстильна та ін. Транспорт — залізничний, автомобільний, річковий, морський. Головні порти — Рига, Вентспілс, Лієпая. Протяжність магістрального нафтопроводу 421 км, магістрального газопроводу 710 км (1984). Міжнародний аеропорт — м. Рига.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 5,7 млрд. Темп зростання ВВП — 3,6%. ВВП на душу населення — $ 2328. Прямі закордонні інвестиції — $ 219 млн. Імпорт — $ 4,9 млрд (г.ч. Німеччина — 16,8%, Росія — 11,8%, Фінляндія — 9,5%, Швеція — 7,2%). Експорт — $ 4,2 млрд (г.ч. Німеччина — 15,6%, Великобританія — 13,5, Росія — 12,1%, Швеція — 10,3%).

У 2001 р ВВП Латвії зріс на 7,6%. Банк Латвії передбачає зростання ВВП 4,5%-5% в 2002 [Mining Annual Review 2002].

Адміністративний устрій

Краї й міста республіканського підпорядкування Латвії.

Латвія поділяється на 110 країв (латис. novadi, однина novads) і 9 республіканських міст (латис. republikas pilsētas, однина republikas pilsēta). Краї поділяються на 494 волості (латис. pagasts).

Крім того, Латвія історично, культурно й конституційно поділяється на чотири регіони: Латгале, Земгале, Курземе, Відземе.

Населення

Етнічний склад (2011[4])
Латиші (1 284 194)
  
62.1%
Росіяни (556 422)
  
26.9%
Білоруси (68 174)
  
3.3%
Українці (45 699)
  
2.2%
Поляки (44 783)
  
2.2%
Литовці (24 426)
  
1.2%
Євреї (6 416)
  
0.3%
Цигани (6 452)
  
0.3%
Інші (31 571)
  
1.5%
Докладніше: Населення Латвії
  • 1989 — 2 681 000
  • 2001 — 2 385 231
  • 2003 — 2 331 500
  • 2007 — 2 281 200
  • 2011 — 2 067 877

Етнічні групи станом на 2007 рік: латиші — 59,09%, росіяни — 28,30%, білоруси — 3,7%, українці — 2,5%, поляки — 2,4%[5].

Культура

Латвійський сир

Державна мова — латиська.

Релігія

Більшість громадян Латвії є парафіянами Лютеранської Церкви. Також у Латвії поширений католицизм і зростає кількість православних (переважно за рахунок росіян).

Інше

Державне свято — 18 листопада — День проголошення Латвійської Республіки (1918 р.).


Державний гімн. Назва гімну Латвії: «Dievs, svēti Latviju!» («Боже, благослови Латвію!»). Автор гімну — латвійський композитор Карліс Бауманіс. Вперше гімн виконувався на Першому загальному Святі латвійської пісні і танцю наприкінці червня 1873 року в Ризі. З того моменту «Dievs, svētī Latviju!» стала піснею, яка пробуджувала національне самовизнання латвійського народу. Після проголошення незалежності у 1918 році «Dievs, svētī Latviju!» стала гімном Латвії.


Див. також

Примітки

Джерела

Посилання


Ризька затока Естонія Естонія Росія Росія
Балтійське море Compass Rose nolabels.svg Росія Росія
Балтійське море Литва Литва Білорусь Білорусь