Латинники

Колишня церква в Ганні, нині костел

Латинники або калакути — селяни й міщани римо-католицького обряду, які спілкувалися в повсякденному житті українською мовою. Складалися з двох різних категорій:

• українців, що перейшли на римо-католицький обряд (переважна більшість, цей процес віками здійснювала польська влада як перехідний етап у спольщенні).
• поляків, що асимілювалися в українському оточенні, але зберегли релігійну належність (менша частина).

Були поширеними на Галичині, Холмщині, Підляшші та, меншою мірою, на Волині, центральній Україні (Поділля, Київщина).

На Підляшші українців, що змінили візантійський обряд християнської церкви на латинський, називали калакутами. Поява тут калакутів зумовлена російськими та польськими асиміляційними впливами на греко-католиків Холмщини та православних Підляшшя в XIX — початку XX сторіччя.

Джерела та література

• Баран С. Нерозвязана проблема // Zbruč.
• Павлишин О. Дилема ідентичности, або історія про те, як «латинники» (не) стали українцями/поляками (Галичина, середина XIX — перша половина XX ст.) // Україна Модерна. — 2014 — № 21.
• Борисенко В. К. Калакути // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2019. — ISBN 944-02-3354-X.
• Szabaciuk A. Rosyjski Ulster. Kwestia chełmska w polityce imperialnej Rosji w latach 1863—1915. (пол.)