Латишев Василь Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Латишев Василь Васильович
Народився 29 липня (10 серпня) 1855[1]
Q4161387?, Бежецький повітd, Тверська губернія, Російська імперія
Помер 2 травня 1921(1921-05-02)[2][1] (65 років)
Петроград, Російська СФРР[2]
Країна  Російська імперія
 Російська СФРР
Діяльність археолог, класичний філолог, викладач університету, epigrapher, історик, візантолог, агіограф, перекладач, педагог
Alma mater Петербурзький історико-філологічний інститутd (1876)
Галузь класична філологія[3], епіграфіка[3], історія[3], візантологія[3], агіографія[3] і перекладацтво[d][3]
Заклад Vilnius Gymnasiumsd
Петербурзький історико-філологічний інститутd
Імператорський Санкт-Петербурзький університетd
Бестужевські курси
Philological reviewingd
Вчителі Ḟ. Ḟ. Sokolovd
Членство Прусська академія наук
Німецький археологічний інститут
Російська академія наук
Грецьке філологічне товариство Константинополяd
Діти Pyotr Latyshevd

Роботи у Вікіджерелах

Василь Васильович Латишев (10 серпня 1855, село Дієво, Бежецького повіту, Тверська губернія — 2 травня 1921, Санкт-Петербург) — російський філолог-класик, епіграфіст, історик.

Життєпис[ред. | ред. код]

Випускник Петербурзького історико-філологічного інституту (1876). Після закінчення, в 1876—1880 працював викладачем давніх мов у гімназії у Вільно.

У 1880 році був відряджений на два роки до Греції для занять епіграфікою. У 1882—1883 роках здійснює подорожі Україною, Молдавією та півднем Росії: «весною 1883 здійснив велику подорож по півдню Росії, причому відвідав міста Харків, Таганрог, Керч, Тамань, Феодосію, Севастополь, Одесу, Херсон і Кишинів, а потім, в серпні, Москву, скрізь шукаючи і списуючи давні епіграфічні пам'ятники, що збереглися».[4]

З 1883 року повертається до викладацької діяльності: викладачем грецької мови в Петербурзький історико-філологічний інститут, c 1884 — приват-доцентом з того ж фаху в Петербурзький університет і паралельно в 1883—1886 рр.. читає лекції з давньої історії на Вищих жіночих (Бестужевських) курсах.

У листопаді 1887 році обіймає посаду завідувача гімназією при Петербурзькому історико-філологічному інституті.

З 1893 р. — член Петербурзької Академії наук. Був членом ради Міністра народної освіти, товаришем голови та редактором видань Імператорської археологічної комісії і директором Історико-філологічного інституту (1903—1918).

Свої наукові інтереси Латишев зосередив на історії давньогрецьких поселень Північного Причорномор'я та тлумаченні повідомлень давньогрецьких і давньоримських авторів про Скіфію іКавказі та давніх епіграфічних пам'яток. В останні роки він займався працями в області візантійської агіографії.

Деякий час перебував постійним співробітником в журналі «Філологічний огляд», який видавався в місті Москві.

З жовтня 1918 року і до самої смерті тимчасово виконував обов'язки голови Російського Палестинського Товариства.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
  2. а б Латышев Василий Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. а б в г д е Czech National Authority Database
  4. Автобіографія цитується за статті проекту "Санкт-Петербурзькі антикознавці ".[недоступне посилання з квітня 2019]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]