Латмійська затока

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Латмійська затока
37°35′37″ пн. ш. 27°19′12″ сх. д. / 37.59379722002777413° пн. ш. 27.32025278002777924° сх. д. / 37.59379722002777413; 27.32025278002777924Координати: 37°35′37″ пн. ш. 27°19′12″ сх. д. / 37.59379722002777413° пн. ш. 27.32025278002777924° сх. д. / 37.59379722002777413; 27.32025278002777924
ідентифікатори і посилання
Латмійська затока. Карта розташування: Земля
Латмійська затока
Латмійська затока
Латмійська затока (Земля)
Мапа

Латмійська затока (дав.-гр. Λατμικός κόλπος) — затока на західному узбережжі Анатолії на південь від мису Мікале. Отримала свою назву від сусідньої гори Латм. В давнину глибина затоки становила 100 стадій — від Мілета, який знаходився біля виходу до Егейського моря до Гераклеї Карійської, розташованої у її глибині[1].

Фактично Латмійська затока була естуарієм річки Меандр (нині Великий Мендерес) і поступово була нею ж замулена. Колись портові міста Міунт, Прієна і Мілет взагалі опинилися посеред суходолу. Залишком затоки є сучасне озеро Бафа в Туреччині.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Страбон. Географія, XIV