Латмійська затока
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (червень 2023) |
| 37°35′38″ пн. ш. 27°19′13″ сх. д. / 37.59379722° пн. ш. 27.32025278° сх. д. | |
| ідентифікатори і посилання | |
|---|---|
  Латмійська затока Латмійська затока (Земля) | |
 |
Латмійська затока (дав.-гр. Λατμικός κόλπος) — затока на західному узбережжі Анатолії на південь від мису Мікале. Отримала свою назву від сусідньої гори Латм. В давнину глибина затоки становила 100 стадій — від Мілета, який знаходився біля виходу до Егейського моря до Гераклеї Карійської, розташованої у її глибині[1].
Фактично Латмійська затока була естуарієм річки Меандр (нині Великий Мендерес) і поступово була нею ж замулена. Колись портові міста Міунт, Прієна і Мілет взагалі опинилися посеред суходолу. Залишком затоки є сучасне озеро Бафа в Туреччині.
- ↑ Страбон. Географія, XIV