Перейти до вмісту

Латіфе Ушаклигіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Латіфе Ушаклигіль
тур. Latife Uşaklıgil
осман. لطیفه عشاقی‌زاده
осман. لطیفه عشاقی Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася17 червня 1898(1898-06-17)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ізмір, Sanjak of Smyrnad, Вілаєт Айдин, Османська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла12 липня 1975(1975-07-12) (77 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Стамбул, Туреччина Редагувати інформацію у Вікіданих
·рак молочної залози Редагувати інформацію у Вікіданих
Похованняцвинтар Едірнекапиd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Туреччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітична діячка, юристка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materПаризький університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовтурецька Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаперша леді Туреччиниd Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіяіслам Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зМустафа Кемаль Ататюрк Редагувати інформацію у Вікіданих

Латіфе Ушаклигіль (тур. Latife Uşakizade, або Uşakizâde Latife (18981975) — дружина першого президента Турецької Республіки Мустафи Кемаля Ататюрка в 1923—1925 роках.

Біографія

[ред. | ред. код]
Перша леді Туреччини, Латіфе Ушаклигіль (1923)

Народилася в 1898 році в місті Ізмірі в родині відомого торговця із спорідненими коренями в місті Ушаку, звідки пішла неофіційна назва їх роду — Ушакізаде. По батьківській лінії доводилася родичкою відомому турецькому письменникові Халіту Зіє Ушаклигілю. Закінчила середню школу в Ізмірі й 1919 року почала навчання юриспруденції в Парижі та Лондоні. Коли вона повернулася на батьківщину, турецька війна за незалежність наближалася до кінця.

11 вересня 1922 року, дізнавшись, що Мустафа Кемаль-паша знаходиться в Ізмірі, Латіфе пішла до нього в ​​штаб і запропонувала залишитися в їхній сімейній садибі з міркувань безпеки. Мустафа Кемаль із вдячністю прийняв пропозицію, після чого почалися їх стосунки. Латіфе і Мустафа Кемаль одружилися 29 січня 1923 року, коли майбутній глава держави повернувся в Ізмір після смерті своєї матері Зюбейде-ханим.

Упродовж двох з половиною років їх шлюбу, Латіфе як перша леді Туреччини була свого роду символом емансипації жінок, що йшла в ході численних реформ Ататюрка[2].

Латіфе Ушаклигіль з чоловіком Ататюрком

Мустафа Кемаль і Латіфе розлучилися 5 серпня 1925 року. Після цього Латіфе мешкала разом із матір'ю до своєї смерті в 1975 році в Ізмірі й Стамбулі, уникаючи контактів з ким-небудь. Після розлучення з Мустафою Кемалем вона більше не виходила заміж і зберігала мовчання з приводу їх стосунків протягом усього життя. У 2005 році сім'я Латіфе відхилила пропозиції про публікацію її ​​щоденника і листування з Ататюрком[3]. Детальна біографія Латіфе, написана журналістом газети «Джумхурієт» Іпеком Чалишларом, була опублікована в 2006 році й викликала велику полеміку в Туреччині[4].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. FemBio database
  2. 1152032.ece Article: Turkey in the 21st century : The Legacy Of Mrs Ataturk. Pelin Turgut. The Independent. 1 липня 2006. Процитовано 29 вересня 2007.[недоступне посилання з липня 2019]
  3. Ataturk diaries to remain secret. BBC. 4 лютого 2005. Архів 2/hi/europe/4235691.stm Article: оригіналу за 14 квітня 2008. Процитовано 29 вересня 2007.
  4. Atatürk, his wife and her biographer. Emrah Güler. Turkish Daily News. 25 серпня 2006. Архів Article: оригіналу за 29 серпня 2006. Процитовано 29 вересня 2007.