Лаурентіно Кортісо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лаурентіно Кортісо
ісп. Laurentino Cortizo Cohen
Laurentino Cortizo (cropped).jpg
Ім'я при народженні ісп. Laurentino Cortizo Cohen
Народився 30 січня 1953(1953-01-30)[1] (66 років)
Панама, Панама
Громадянство
(підданство)
Flag of Panama.svg Панама
Діяльність політик
Alma mater Техаський університет, St. Edward's Universityd і Norwich Universityd
Посада президент Панами[d]
Партія Демократична революційна партіяd і Solidarity Partyd
Сторінка в Інтернеті nitocortizo.com

Лаурентіно «Ніто» Кортісо Коен (ісп. Laurentino Cortizo Cohen, нар. 30 січня 1953(19530130) Панама-Сіті) — панамський політичний та державний діяч, бізнесмен, член Революційно-демократичної партії (РДП). Голова Законодавчих Зборів з 2000 по 2001 рік[2], кандидат у президенти в 2009 і 2019 роках. Президент країни з липня 2019 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в столиці, його батьками були Лаурентіно Кортісо Кортісо (іспанець галісійського походження, був зайнятий автобусним бізнесом) і Естер Коен де Кортісо (грецького походження, вчителька і підприємець в галузі будівництва). Закінчив початкову «Коледж Хав'єр» і середню школи «Колеж-де-ла-Саль» у Нікарагуа. Навчався у Військовій академії Valley Forge[en], отримав ступінь бакалавра в галузі ділового адміністрування Університет Норвіч[en], а також ступінь магістра і доктора наук у галузі ділового адміністрування міжнародної торгівлі та маркетингу у Техаському університеті в Остіні[3].

Професійна кар'єра[ред. | ред. код]

Після закінчення навчання в 1981 році працював у Вашингтоні технічним радником генерального секретаря Організації американських держав (ОАД).

У листопаді 1986 року був призначений заступником представника Панами в ОАД, членом бюджетного комітету і членом робочої групи з приватного сектору економіки країн ОАД. Очолював робочу групу з проблем розвитку держав Центральноамериканського регіону. Тоді ж очолював постійний Виконавчий комітет економічної і соціальної Ради країн Центральної Америки.

З 1986 року по теперішній час працює в приватному секторі в компаніях «Cortizo Group, Panablock» (компанія з виробництва будівельних матеріалів) і «Hacienda Hermacor» (селекційне скотарство)[4].

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

В 1994 році був обраний від центристської Партії солідарності депутатом Національної асамблеї[en] від провінції Колон. 1 липня 1998 — 1 липня 1999 роки — 1-й заступник голови Національної Асамблеї[5].

В 1999 році на загальних виборах був висунутий кандидатом на посаду другого віце-президента Панами, у команді кандидата від Революційно-демократичної партії (РДП)[en] Мартіна Торріхоса[en]. Незважаючи на поразку кандидата від РДП, був переобраний депутатом Національної Асамблеї (НА). В 2000 році обраний президентом НА.

В 1999 році підтримав уряд президента Міреї Москосо[en][6] у рамках міжпартійної угоди 5 центристських і правоцентристських партій (пакт Ла-Пінтада)[7] і його обрання на посаду голови Національної асамблеї відбулося всупереч побажанням Партії солідарності (і РДП), через що він вийшов з партії і після загальних виборів приєднався до Панамісьтської партії[8]. Але повністю не порвав з РДП і постійно підтримував з нею контакти. Зберігав свою політичну лінію до кінця свого законодавчого терміну і висловив свою підтримку Мартіну Торріхосу, кандидату РДП в президенти на загальних виборах 2004 року[9]

В 2004 році офіційно зареєструвався членом РДП[10] і після перемоги М. Торріхоса на виборах президента був призначений міністром сільськогосподарського розвитку, залишивши місце в НА[11].

Зайняв жорстку позицію в переговорах щодо укладення угоди про вільну торгівлю між Панамою і США[12]. 22 вересня 2005 року мав спільно з міністрами торгівлі і промисловості Алехандро Ферреро і охорони здоров'я Каміло Аллейном підписати цю угоду, проте відмовився це зробити[13]. Аргументував свою позицію ігноруванням в угоді застосування національного санітарного контролю та прийняттям як єдиної гарантії санітарні сертифікати, видані інспекційними органами США, що суперечило фітосанітарним та зоосанітарним нормам відповідно до правил Світової організації торгівлі і завдавало шкоди сільськогосподарському сектору Панами[14][15].

6 січня 2006 року не поїхав до Вашингтону на черговий раунд переговорів і відправився в резиденцію президента Торріхоса, де особисто подав заяву про відставку, публічно позначивши свою опозицію переговорам[16] 10 січня скликав прес-конференцію, на якій оголосив про свою відставку і засудив існування подібного документа[17].

7 травня 2008 року оголосив про висунення своєї кандидатури як кандидата в президенти від РДП[18] Його програма базувалась на шести напрямках діяльності: боротьба з бідністю і маргіналізацією, верховенство закону, освіта для життя і роботи, конкурентоспроможна економіка для створення робочих місць, незалежні інститути, прозорість та підзвітність рішень[19]. Але після первинних виборів в партії 7 вересня 2008 року зазнав поразки від кандидата Балбіни Еррери, посівши третє місце і набравши всього 9% голосів[20]. Приєднався до передвиборної команди Еррери на загальних виборах 2009 року[en] і був координатором плану уряду кандидата.

У листопаді 2012 року оголосив, що не братиме участі у президентських праймеріз РДП і заявив про свою підтримку Хуана Карлоса Наварро на загальних виборах 2014 року[en][21] Знову був координатором плану уряду кандидата і був названий як майбутній міністр сільського господарства і внутрішньої торгівлі в уряді Наварро.

Після поразки РДП на виборах в травні 2014 року партія потрапила в кризу лідерства і розбіжності між Наварро, який пішов з генерального секретаріату партії, і Бенісіо Робінсоном, головою РДП; Кортісо вважався однією з можливих компромісних об'єднавчих фігур в партії[22].

19 квітня 2016 року офіційно оголосив про свій намір балотуватися в президенти від РДП під гаслом «Об'єднання сил» не дивлячись на відсутність підтримки з боку національного виконкому партії[23][24][25][26][27][28] Незабаром його кандидатура була підтримана головою РДП Бенісіо Робінсоном, а також іншими впливовими лідерами і фракціями в партії[29]

16 липня 2018 року офіційно висунув свою кандидатуру від РДП[30][31][32][33]. На праймеріз здобув переконливу перемогу над іншими 16-ма кандидатами[34] серед яких виділялися депутат Зулай Родрігес і екс-президент Ернесто Перес Бальядареса[35]. Отримавши 215 628 голосів (66,2% від загальної кількості)[36].

Серед пропозицій і ідей, які він висуває — боротьба з бідністю, соціальними проблемами і корупцією, яку він назвав «шостим кордоном»[37], з посиланням на «п'ятий кордон», згадувану найпопулярнішим в країні генералом Омаром Торріхосом Еррерой в 1970-х роках, під якою малася на увазі межа колишньої зони Панамського каналу, що розділяла країну[38] Також виступає за усунення контролю над цінами, встановленого урядом президента Хуана Карлоса Варела і створення громадських ринків як способу зближення виробників і споживачів[39] Висловлюється проти абортів nf одностатевих шлюбів і підтримує використання лікарської коноплі[40] Також висловив намір реформувати Конституцію Панами[41]. На посаду віце-президента запропонував 35-річного члена РДП адвоката Хосе Габріеля Каррісо[42].

З травня 2019 року став об'єктом численних критичних зауважень оскільки часто був відсутній на дебатах між кандидатами[43].

Одружений на Ясмін Колон де Кортісо, має двох дітей (Хорхе Андреса і Кароліну Естер) та двох онуків.[44][45].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Munzinger-Archiv — 1913.
  2. Partidos políticos de América Latina. Centroamérica, México y República Dominicana. Universidad de Salamanca, 2001, p.561, isbn=9788478008377
  3. Laurentino Cortizo Cohen devuelve la confianza al sector agropecuario
  4. Cortizo: sería irresponsable juzgar a la Presidenta Moscoso
  5. Laurentino Cortizo, 14 años militando en el PRD
  6. No soy el voto 37 de Mireya aclara Laurentino Cortizo
  7. Política, pactos y traiciones
  8. El círculo de Martín
  9. Legislador de Solidaridad apoya candidatura de Martín
  10. Laurentino Cortizo, 14 años militando en el PRD
  11. Ministerio de Desarrollo Agropecuario de Panamá
  12. Laurentino Cortizo Cohen devuelve la confianza al sector agropecuario
  13. La renuncia de Cortizo paraliza ronda del TLC
  14. La historia detrás de una dimisión
  15. Laurentino Cortizo renuncia a su cargo de Ministro
  16. Cortizo: Cambio y fuera
  17. Laurentino Cortizo renuncia a su cargo de Ministro
  18. Cortizo entra al ruedo, Herrera lo acompaña
  19. «Nito» Cortizo pide unidad y espera votos
  20. Ganó Balbina
  21. Lewis y Cortizo declinan; Juan Carlos Navarro logra consolidación
  22. El PRD, un gigante político sin rumbo ni liderazgo. Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 6 липня 2019. 
  23. Laurentino Cortizo confirma en Colón que participará en primarias presidenciales
  24. Cortizo duda de efectividad de la justicia en caso Martinelli
  25. Laurentino Cortizo confirma en Colón que participará en primarias presidenciales
  26. Cortizo duda de efectividad de la justicia en caso Martinelli
  27. Cortizo insiste en su candidatura a la Presidencia
  28. El PRD, después de la candidatura de Cortizo. Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 6 липня 2019. 
  29. Viejas y nuevas caras pulsean el PRD
  30. Cortizo se postula oficialmente como precandidato a la Presidencia para primarias del PRD
  31. Laurentino Cortizo inicia su carrera a la Presidencia de la República. Архів оригіналу за 2 жовтня 2018. Процитовано 6 липня 2019. 
  32. Cortizo se postula oficialmente como precandidato a la Presidencia para primarias del PRD
  33. Cortizo se postula para primarias del PRD
  34. PRD registra 17 precandidatos presidenciales para las elecciones primarias
  35. Laurentino Cortizo gana las primarias presidenciales del PRD
  36. Laurentino Cortizo es proclamado candidato presidencial del PRD
  37. Laurentino 'Nito' Cortizo gana la candidatura presidencial del PRD
  38. Cortizo inicia carrera por la candidatura
  39. Cortizo apuesta a las bases del PRD para ganar las elecciones primarias
  40. Matrimonio igualitario no; marihuana medicinal si; Laurentino Cortizo
  41. Cortizo se compromete a reformar la Constitución de llegar al poder
  42. José Gabriel Carrizo, la apuesta de ‘Nito' para la vicepresidencia
  43. Laurentino Cortizo trabajará a partir del 1 de octubre en plan de gobierno
  44. Laurentino Cortizo, 14 años militando en el PRD
  45. Cortizo: sería irresponsable juzgar a la Presidenta Moscoso

Посилання[ред. | ред. код]