Лахті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лахті
Герб
Q18662606?
Основні дані
60°58′49″ пн. ш. 25°39′17″ сх. д. / 60.98038060002777172° пн. ш. 25.65498800002777813° сх. д. / 60.98038060002777172; 25.65498800002777813Координати: 60°58′49″ пн. ш. 25°39′17″ сх. д. / 60.98038060002777172° пн. ш. 25.65498800002777813° сх. д. / 60.98038060002777172; 25.65498800002777813
Країна Фінляндія
Регіон Пяйят-Хяме
Столиця для Пяйят-Гяме (провінція Фінляндії)

Межує з

— сусідні нас. пункти
Asikkalad[1], Голлолаd[1], Гейнола[1], Iittid[1], Оріматтіла[1] ?
Засновано 1905
Перша згадка 1445
Площа 154,58 км², 517,63 км²[2], 459,5 км²[2] і 58,13 км²[2]
Населення 118 119 осіб (31 грудня 2016)[3]
Висота НРМ 122 м[4]
Офіційна мова фінська[5]
Міста-побратими Калуга (1994)[6], Зуль (1988)[6], Акурейрі (1947)[6], Раннерс[6], Олесунн (1947)[6], Запоріжжя (1953)[6], Печ (1956)[7][8], Ґарміш-Партенкірхен (1987), Нарва (1994)[6], Деян (2000), Вестерос (1940), Нурберґ[7], Тамсалу[7], Усі (2011)[7]
Часовий пояс UTC+2 і UTC+3
GeoNames 649360
OSM 1703362 ·R (Пяйят-Гяме)
Міська влада
Мер міста Jyrki Myllyvirtad[9]
Вебсайт lahti.fi
Мапа
Мапа
Лахті. Карта розташування: Фінляндія
Лахті
Лахті
Лахті (Фінляндія)


CMNS: Лахті у Вікісховищі

Ла́хті (фін. Lahti, швед. Lahtis) — місто і комуна у Фінляндії, адміністративний центр провінції Пяйят-Хяме губернії Південна Фінляндія. Населення 100 095 жителів (31.12.2008).[10]

Географія[ред. | ред. код]

Розміщене на березі затоки в південній частині озера Весіярві, яке входить в систему озер Пяйянне.

Клімат[ред. | ред. код]

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 16.7 °C (62 °F). Найхолодніший місяць — лютий, із середньою температурою -7.2 °С (19 °F).[11]

Клімат Лахті
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −2,2 −2,8 1,1 7,8 16,1 18,9 22,2 18,9 12,8 7,2 1,1 −1,1 8,3
Середня температура, °C −6,7 −7,2 −2,8 2,8 10 13,3 16,7 14,4 8,9 4,4 −0,6 −4,4 4,1
Середній мінімум, °C −11,1 −12,2 −7,2 −2,2 3,9 7,8 11,1 10 5 2,2 −2,2 −7,8 −0,2
Норма опадів, мм 50 30 40 30 40 60 70 80 70 60 70 50 650
Днів з опадами 10 8 9 11 12 12 13 13 14 17 14 11 144
Днів зі снігом 5 7 8 4 2 2 5 6 7 9 6 6 67
Вологість повітря, % 90 90 80 70 65 70 75 80 85 90 95 95 82.1
Джерело: Weatherbase

Назва[ред. | ред. код]

Лахті в перекладі з фінської означає «затока».

Лахті у 1913, краєвид зі сторони озера Весіярві. Будівля зі шпилем зліва — Історичний музей міста, справа височить міська ратуша.

Історія[ред. | ред. код]

Уперше Лахті згадується у документах 1445 року як село волості Голлола. Розмістищувалося на торговому шляху того часу — Верхній виборгській дорозі (фін. Ylinen Viipurintie)[12], яка з'єднювала Гямеенлінну та Виборг. В земельній книзі Гяме від 1558 року згадується, що в селі Лахті 24 будинки.

Статус міста надано 1905 року, коли в Лахті було до трьох тисяч жителів.

Приріст населення Лахті, 1906—2008
Рік Населення Рік Населення
1906 2 779 1965 79 829|
1910 5 996 1970 88 393
1915 4 974 1975 94 862
1920 5 212 1980 94 767
1925 8 315 1985 94 447
1930 10 083 1990 93 151
1935 21 167 1995 95 119
1940 24 757 2000 96 921
1945 33 725 2005 98 349
1950 43 571 2006 98 413
1955 48 112 2007 99 236
1960 65 210 2008 100 095

Населення[ред. | ред. код]

Місто розташоване на восьмому місці за чисельністю населення в Фінляндії.[13]

Промисловість та економіка[ред. | ред. код]

Промисловість: деревообробна, текстильна, взуттєва, скляна, харчова.

Культура[ред. | ред. код]

У Лахті щорічно проходять міжнародні фестивалі органної та джазової музики, виставки плакатів, семінари поетів та письменників. В липні вже протягом декількох років проходить міський фестиваль «Lahden Yöt [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.]» («Ночі Лахті»).

Широко відомим, у тому числі й за кордоном, є міський оркестр «Симфонія Лахті» під керівництвом диригента Осмо Вянскя.

Зал Сібеліуса[ред. | ред. код]

У Лахті розташований найбільший в Північній Європі концертний зал і конгрес-холл з дерева — Зал Сібеліуса (фін. Sibeliustalo, арх. Раймо Рясянен). Там постійно грає міський симфонічний оркестр Лахті (фін. Sinfonia Lahti).

Музеї[ред. | ред. код]

  • Міський історичний музей (фін. Lahden historiallinen museo).
  • Художній музей Лахті (фін. Lahden taidemuseo). Спільно з ним працює Музей плакату (фін. Julistemuseo), де раз на два роки проходить Міжнародний бієннале плакату.
  • Лижний музей (фін. Hiihtomuseo).
  • Музей радіо та телебачення (фін. Radio- ja tv-museo).

Радіо[ред. | ред. код]

У місті знаходиться радіостанція «Войма» (Voima), яка веде мовлення на всю провінцію Пяйят-Гяме. (Пяйят-Гяме — 98,6 МГц, Кюменлааксо — 91,0 МГц, Західне Гяме (Ітя-Гяме) — 94,9 МГц)[14]

Спорт[ред. | ред. код]

Лижні трампліни в спортивному центрі Лахті

Лахті відомий в міжнародному масштабі своїм чемпіонатом світу з лижніх видів спорту (фін. Salpausselän kisat), який проводиться починаючи з 1923 року.

Місто тричі подавало заявку (разом зі шведським Оре) на організацію Зимових Олімпійських ігор 1964[15], 1968[16] та 1972[17] років, але поступилося Інсбруку, Греноблю та Саппоро відповідно.[18]

Спортивний центр розташований недалеко від центру міста. Тут побудовані стадіони, басейни та комплекс Трампліни Салпаусселькі (фін. Salpausselän hyppyrimäet) з трьох лижних трамплінів, який став, після багаторазових міжнародних змагань, символом міста. У Лахті неодноразово проходили міжнародні чемпіонати з біатлону і лижному спорту.

5-7 березня 2010 року пройшов 85-й етап змагань з лижного спорту «Salpausselän kisat».

У червні 2009 року в Лахті на озері Весіярві пройшов етап «Формули-1» на воді[19].

В околицях міста є також чотири майданчики для гри в гольф.

Транспорт[ред. | ред. код]

У центрі міста знаходиться залізничний вокзал. Поїзди ходять в трьох напрямках: Гельсінки через Кераву, Рійгімякі, Коуволу.[20] Також на станції Лахті зупиняються поїзди на Москву та Санкт-Петербург.

Залізнична гілка (фін. oikorata) Лахті — Керава протяжністю 75 км була відкрита 1 вересня 2006 року (рух почався з 3 вересня).[21] Це сучасна двоколійна лінія з трьома станціями.

Міста-побратими[22][ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д https://www.stat.fi/org/avoindata/paikkatietoaineistot/kuntapohjaiset_tilastointialueet.html
  2. а б в Suomen pinta-ala kunnitain 1.1.2023MML.
  3. http://pxnet2.stat.fi/PXWeb/pxweb/en/StatFin/StatFin__vrm__vaerak/statfin_vaerak_pxt_027_en.px/?rxid=49d056e8-910e-4748-be5c-5cd17b90714e
  4. NLS Geographic Names RegisterNational Land Survey of Finland.
  5. http://www.stat.fi/meta/luokitukset/kunta/001-2012/luokitusavain_ks.html
  6. а б в г д е ж Lahdella 16 ystävyyskaupunkia, 3 Nastolan perua — 2017.
  7. а б в г https://www.seutuneloset.fi/paikalliset/802295
  8. https://pecs.hu/testvervarosok-partnervarosok/
  9. http://www.lahti.fi/www/cms.nsf/pages/675F5FEF606BB959C22570F1005684D5
  10. Väestörekisterikeskus — Населення за губерніями на 31 грудня 2008 [Архівовано 2 грудня 2010 у Wayback Machine.] (фін.), (швед.)
  11. Клімат Лахті
  12. Ylinen Viipurintie. Архів оригіналу за 27 лютого 2014. Процитовано 14 липня 2010. 
  13. Luettelo Suomen kunnista väkiluvun mukaan
  14. Radio Voimaa Päijät Hämeessä!. Архів оригіналу за 31 липня 2013. Процитовано 14 липня 2010. 
  15. Olympic Committee — Innsbruck 1964. Архів оригіналу за 1 липня 2008. Процитовано 14 липня 2010. 
  16. Olympic Committee — Grenoble 1968. Архів оригіналу за 19 червня 2008. Процитовано 14 липня 2010. 
  17. Olympic Committee — Sapporo 1972. Архів оригіналу за 1 липня 2008. Процитовано 14 липня 2010. 
  18. International olympic committee — Vote history. Архів оригіналу за 25 травня 2008. Процитовано 14 липня 2010. 
  19. F1 BOAT GRAND PRIX 2009 LAHTI. Архів оригіналу за 22 квітня 2009. Процитовано 14 липня 2010. 
  20. VR — Passenger Rail Network. Архів оригіналу за 14 квітня 2009. Процитовано 14 липня 2010. 
  21. Поїзди в Фінляндію поїдуть швидше. Архів оригіналу за 4 червня 2009. Процитовано 14 липня 2010. 
  22. Міста-побратими Лахті. Архів оригіналу за 20 лютого 2010. Процитовано 14 липня 2010. 

Посилання[ред. | ред. код]