Ла-Ліга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ла-Ліга
LaLiga logo (stacked).svg
Засновано 1929
Країна Іспанія Іспанія
Конфедерація УЄФА
Кількість команд 20
Рівень в ієрархії 1
Вибуття в Сегунда Дивізіон
Національні кубки Кубок Іспанії з футболу
Суперкубок Іспанії з футболу
Міжнародні кубки Ліга чемпіонів УЄФА
Ліга Європи УЄФА
Ліга конференцій УЄФА
Найбільше перемог Реал Мадрид
(35 титулів)
Найбільше виступів Андоні Субісаррета (622)
Найкращий бомбардир Ліонель Мессі (474)
ТВ-мовники Movistar+, Gol
Вебсайт www.laliga.com
Поточний сезон

Ла-Ліга, або Пріме́ра Дивізіо́н Професійної футбольної ліги Іспанії (ісп. Primera División), відомий також просто як Прімера — професійний футбольний турнір клубів з найвищого рівня системи футбольних ліг Іспанії. Ла-Ліга вважається однією з найкращих футбольних ліг у світі.

Дев'ять клубів ставали переможцями Ла-Ліги. Починаючи з 1950-х років панівними клубами були Реал Мадрид і Барселона. Станом на кінець сезону 2021/22, Реал ставав чемпіоном 35 разів, а Барселона 26 разів. Однак протягом 1930-х і 1940-х років, а також протягом останніх сезонів Ла-Ліга була більш конкурентною. У 30-х і 40-х роках з Реалом і Барселоною успішно конкурували Валенсія, Атлетіко (Мадрид) і Атлетік (Більбао), а у 1990-х і 2000-х роках — та ж сама Валенсія і Депортіво Ла-Корунья.

Станом на вересень 2021 року Ла-Ліга посідала друге місце (поступаючись Англії) у рейтингу національних ліг УЄФА, який використовується для визначення представництва країн у єврокубках.[1] У сезоні 2005/06 клуби Ла Ліги вибороли єврокубковий «дубль» — Барселона виграла Лігу Чемпіонів, а Севілья — Кубок УЄФА. До цього останній раз клубам однієї країни таке вдавалося у сезоні 1996/97. Повторити це досягнення вдалося у сезоні 2013/14 Реалу Мадрид - переможцю Ліги Чемпіонів та Севільї - переможцю Ліги Європи, сезоні 2014/15, коли Барселона виграла Лігу Чемпіонів, а Севілья - Лігу Європи, в сезоні 2015/16, з Реалом Мадрид переможцем Ліги Чемпіонів та Севільєю переможцем Ліги Європи та в сезоні 2017/18, з Реалом Мадрид переможцем Ліги Чемпіонів та Атлетіко (Мадрид) переможцем Ліги Європи. В сезоні 2018/19, англійські клуби повторили це досягнення: Ліверпуль став переможцем Ліги Чемпіонів та Челсі переможцем Ліги Європи.

Ла-Ліга одна з найпопулярніших професійних спортивних ліг у світі, у сезоні 2018/19 років середня відвідуваність склала 26 933 глядачів. Це сьомий результат серед будь-яких спортивних ліг у світі та третій серед футбольних після Бундесліги та Прем'єр-Ліги.[2]

Історія[ред. | ред. код]

Заснування[ред. | ред. код]

Вперше ідею національної футбольної ліги в Іспанії запропонував у квітні 1927 року Хосе Марія Ача, директор клубу Аренас Клуб Гечо. Після тривалих дискусій стосовно розміру ліги й критеріїв допуску клубів, урешті-решт Королівська федерація футболу Іспанії визначила десятку перших учасників Прімери ліги 1928 року. «Барселона», «Реал Мадрид», «Атлетік» (Більбао), «Реал Сосьєдад», «Аренас Клуб Гечо» і «Реал Уніон» приєдналися на правах попередніх переможців Королівського кубка. «Атлетік Мадрид» (тодішня назва клубу «Атлетіко» Мадрид), РКД «Еспаньйол» і КЕ «Європа» одержали право участі як попередніх фіналістів кубка, а «Расінг (Сантандер)» виборов місце у лізі через перехідний турнір з грою на вибування. Станом на кінець сезону 2020-21 тільки три з членів-засновників, Барселона, Реал Мадрид і Атлетік (Більбао), жодного разу не вибували до нижчих дивізіонів.

1930-і роки[ред. | ред. код]

Хоча Барселона виграла перший чемпіонський титул, а Реал Мадрид перемагав у 1932 і 1933 роках, на початку лідером іспанського футболу був Атлетік (Більбао), посівши перше місце у 1930, 1931, 1934 і 1936 роках і друге — у 1932 і 1933 роках. У 1935 році чемпіоном вперше (і поки востаннє) став Реал Бетіс, який тоді виступав під назвою Бетіс Баломпіє. Лігу було призупинено на період громадянської війни в Іспанії, але клуби республіканської території (крім двох мадридських), розіграли між собою Середземноморську лігу, чемпіоном якої у 1937 році стала Барселона.

1940-і роки[ред. | ред. код]

Після поновлення Ліги у 1940-х роках спочатку найсильнішими клубами були Атлетіко Авіасьон, Валенсія і Севілья. Атлетіко Авіасьон (тодішня назва клубу Атлетіко Мадрид) отримав право участі в сезоні 1939-40 лише як заміна Реалу Ов'єдо, чий стадіон було ушкоджено під час війні. Клуб святкував перемогу в перший же сезон, а також захистив свій титул у 1941 році. Інші клуби втратили гравців через вигнання, страту і загибель на війні, але Атлетіко навпаки підсилився завдяки злиттю Атлетик Мадрид і Авіасьон Насьональ з Сарагоси. Молодий передвоєнний склад Валенсії було також збережено, і у післявоєнні роки він виріс у чемпіонів, вигравши титул у 1942, 1944 і 1947 роках, а також посівши друге місце у 1948 і 1949 роках. Севілья також переживала коротку золоту добу, посівши друге місце у 1940 і 1942 роках і виборовши поки що свій єдиний титул у 1946 році. Наприкінці десятиріччя Барселона почала потроху перебирати на себе мантію лідера, ставши чемпіоном у 1945, 1948 і 1949 роках.

Ді Стефано, Пушкаш, Кубала і Суарес[ред. | ред. код]

Хоча «Атлетіко» Мадрид (змінивши назву з «Атлетіко Авіасьйон») став чемпіоном у 1950 і 1951 роках під керівництвом натхненника катеначо Еленіо Еррера, 1950-ті роки були початком ери домінування «Барселони» і «Реала». Протягом 1930-х, 1940-х і 1950-х років існували суворі обмеження на кількість іноземних гравців. У більшості випадків клубам дозволялося заявити лише трьох іноземних гравців на гру. Але у 1950-х роках «Реал» і «Барселона» знайшли можливість обійти правила, натуралізувавши Альфредо Ді Стефано, Ференца Пушкаша і Ладіслава Кубалу. Натхненна грою Кубали, Барса здобула титул у 1952 і 1953 роках. Ді Стефано, Пушкаш і Франсіско Хенто були ядром складу «Реала», який домінував у другій половині 1950-х років. «Реал» виграв лігу у 1954, 1955, 1957 і 1958 роках, поступившись титулом «Атлетіку» (Більбао) у 1956 році. «Барселона» виграла чемпіонат у 1959 і 1960 роках під керівництвом Еленіо Еррери й з Луїсом Суаресом у складі.

Домінування Мадрида[ред. | ред. код]

Між 1961 і 1980 роками в Прімері лізі домінував Реал Мадрид, стававши чемпіоном 14 разів, включаючи п'ять перемог поспіль між 1961 і 1965 роками й дві серії з трьох перемог поспіль (1967-69 і 1978-80 рр.). Лише Атлетіко Мадрид зміг скласти гідну конкуренцію Реалу протягом цього періоду, перемігши чотири рази (у 1966, 1970, 1973 і 1977 роках). Ще два титули дісталися Валенсії у 1971 році й Барселоні з Йоханом Кройфом у складі в 1974 році.

1980-і роки[ред. | ред. код]

Врешті-решт домінуванню двох клубів з Мадрида було покладено кінець, хоча й тимчасово, двома клубами з Країни Басків. Реал Сосьєдад виграв титул у 1981 і 1982 роках, а Атлетік (Більбао) — у 1983 і 1984 роках. Террі Венейблз привів Барселону до одного титулу у 1985 році, після чого Реал Мадрид знову ставав переможцем п'ять раз поспіль (1986-90 рр.) під проводом Лео Бенгаккера. У складі мадридців грав Уго Санчес і легендарна «Когорта стерв'ятника» — Еміліо Бутрагеньйо, Мануель Санчіс, Рафаель Мартін Васкес, Мічел і Мігель Пардеса.

1990-і роки[ред. | ред. код]

Йоган Кройф повернувся до Барселони як тренер у 1988 році, зібравши легендарну «Команду-мрію» з такими гравцями, як Жузеп Гвардіола, Хосе Марі Бакеро, Чікі Беґірістайн, Гойкоечеа, Роналд Куман, Мікаель Лаудруп і Христо Стоїчков. Ця команда виграла титул чотири рази поспіль між 1991 і 1994 роками, а також виграла Кубок Чемпіонів у 1992 році. Після конфлікту з Кройфом Лаудруп перейшов до головного суперника Барси, Реала, і допоміг йому перервати переможну ходу Барселони у 1995 році. Після цього чемпіонами стали Атлетіко Мадрид у 1996-му і знов Реал Мадрид у 1997-му році. Після успіху Кройфа ще один голландець Луї ван Гал прибув на Камп Ноу, і з допомогою таких талантів як Луїш Фігу, Луїс Енріке і Рівалдо Барселона знов виграла титул у 1998 і 1999 роках.

Нове тисячоліття[ред. | ред. код]

У новому тисячолітті Реал і Барселона зіштовхнулися з новими іспитами. Між 1993 і 2004 роками Депортіво Ла-Корунья фінішував в трійці призерів десять разів — більше аніж Реал чи Барселона, а у 2000 році, під проводом Хав'єра Ірурети, Депортіво став дев'ятим чемпіоном в історії ліги. Реал Мадрид виборов титул у 2001 і 2003 роках, але все більшу конкуренцію мадридцям складала Валенсія, яка переживала відродження під керівництвом Ектора Купера, дійшовши до фіналу Ліги Чемпіонів у 2000 і 2001 роках. Його наступник Рафаель Бенітес продовжив розпочату справу і привів клуб до чемпіонства у 2002 році й до «дубля» в лізі та кубку УЄФА у 2004 році. Барселона, натхненна грою Роналдінью, виборола титул в сезонах 2004-05 і 2005-06 (другий раз разом з Лігою Чемпіонів). Одночасно зійшла зірка Севільї, яка хоча й не виграла лігу, двічі поспіль перемогла у кубку УЄФА (2005-06 і 2006-07 — в другому випадку здолавши в фіналі ще один іспанський клуб, РКД Еспаньйол). Але наприкінці десятиріччя Реал повернув собі втрачені позиції, ставши чемпіоном у сезонах 2006-07 і 2007-08.

Клуби-учасники[ред. | ред. код]

Учасники Ла-Ліги сезону 2022-23:

Команда Місто Стадіон Місткість
Альмерія Альмерія Хуегос Медітерранеос 15,000
Атлетік Більбао Сан-Мамес 53,289
Атлетіко Мадрид Ванда Метрополітано 68,456
Барселона Барселона Камп Ноу 99,354
Валенісія Валенсія Месталья 49,430
Вільярреал Вілярреаль де ла Кераміка 26,354
Ельче Ельче Мартінес Валеро 33,732
Еспаньйол Барселона РСДЕ 40,000
Жирона Жирона Естаді Монтіліві 11,810
Кадіс Кадіс Нуево Міранділья 20,724
Мальорка Пальма Візіт Майорка 24,262
Осасуна Памплона Ель Садар 23,576
Райо Вальєкано Мадрид Кампо де Вальєкас 14,708
Реал Бетіс Севілья Беніто Вільямарін 60,721
Реал Вальядолід Вальядолід Хосе Соррилья 28,012
Реал Мадрид Мадрид Сантьяго Бернабеу 81,044
Реал Сосьєдад Сан-Себастьян Реале 39,500
Севілья Севілья Рамон Санчес Пісхуан 43,883
Сельта Віго АБАНКА Балаїдос 29,000
Хетафе Хетафе Колісеум Альфонсо Перес 17,393

Чемпіони[ред. | ред. код]

Рік за роком[ред. | ред. код]

Рік Чемпіон Друге місце Третє місце
1929 Барселона Реал Мадрид Атлетік (Більбао)
1929-30 Атлетік (Більбао) Барселона Аренас Клуб де Гечо
1930-31 Атлетік (Більбао) Расінг (Сантандер) Реал Сосьєдад
1931-32 Мадрид КФ[3] Атлетік (Більбао) Барселона
1932-33 Мадрид КФ[3] Атлетік (Більбао) Еспаньйол
1933-34 Атлетік (Більбао) Мадрид КФ[3] Расінг (Сантандер)
1934-35 Бетіс Баломпіє[4] Мадрид КФ[3] Реал Ов'єдо
1935-36 Атлетік (Більбао) Мадрид КФ[3] Реал Ов'єдо
1936-37 Громадянська війна
1937-38
1938-39
1939-40 Атлетіко Авіасьон[5] Севілья Атлетік (Більбао)
1940-41 Атлетіко Авіасьон[5] Атлетік (Більбао) Валенсія
1941-42 Валенсія Реал Мадрид Атлетіко Авіасьон[5]
1942-43 Атлетік (Більбао) Севілья Барселона
1943-44 Валенсія Атлетіко Авіасьон[5] Севілья
1944-45 Барселона Реал Мадрид Атлетіко Авіасьон[5]
1945-46 Севілья Барселона Атлетік (Більбао)
1946-47 Валенсія Атлетік (Більбао) Атлетіко Авіасьон[5]
1947-48 Барселона Валенсія Атлетіко Мадрид
1948-49 Барселона Валенсія Реал Мадрид
1949-50 Атлетіко Мадрид Депортіво Валенсія
1950-51 Атлетіко Мадрид Севілья Валенсія
1951-52 Барселона Атлетік (Більбао) Реал Мадрид
1952-53 Барселона Валенсія Реал Мадрид
1953-54 Реал Мадрид Барселона Валенсія
1954-55 Реал Мадрид Барселона Атлетік (Більбао)
1955-56 Атлетік (Більбао) Барселона Реал Мадрид
1956-57 Реал Мадрид Севілья Барселона
1957-58 Реал Мадрид Атлетіко Мадрид Барселона
1958-59 Барселона Реал Мадрид Атлетік (Більбао)
1959-60 Барселона Реал Мадрид Атлетік (Більбао)
1960-61 Реал Мадрид Атлетіко Мадрид Барселона
1961-62 Реал Мадрид Барселона Атлетіко Мадрид
1962-63 Реал Мадрид Атлетіко Мадрид Реал Ов'єдо
1963-64 Реал Мадрид Барселона Реал Бетіс
1964-65 Реал Мадрид Атлетіко Мадрид Реал Сарагоса
1965-66 Атлетіко Мадрид Реал Мадрид Барселона
1966-67 Реал Мадрид Барселона Еспаньйол
1967-68 Реал Мадрид Барселона Лас-Пальмас
1968-69 Реал Мадрид Лас-Пальмас Барселона
1969-70 Атлетіко Мадрид Атлетік (Більбао) Севілья
1970-71 Валенсія Барселона Атлетіко Мадрид
1971-72 Реал Мадрид Валенсія Барселона
1972-73 Атлетіко Мадрид Барселона Еспаньйол
1973-74 Барселона Атлетіко Мадрид Реал Сарагоса
1974-75 Реал Мадрид Реал Сарагоса Барселона
1975-76 Реал Мадрид Барселона Атлетіко Мадрид
1976-77 Атлетіко Мадрид Барселона Атлетік (Більбао)
1977-78 Реал Мадрид Барселона Атлетік (Більбао)
1978-79 Реал Мадрид Спортінг (Хіхон) Атлетіко Мадрид
1979-80 Реал Мадрид Реал Сосьєдад Спортінг (Хіхон)
1980-81 Реал Сосьєдад Реал Мадрид Атлетіко Мадрид
1981-82 Реал Сосьєдад Барселона Реал Мадрид
1982-83 Атлетік (Більбао) Реал Мадрид Атлетіко Мадрид
1983-84 Атлетік (Більбао) Реал Мадрид Барселона
1984-85 Барселона Атлетіко Мадрид Атлетік (Більбао)
1985-86 Реал Мадрид Барселона Атлетік (Більбао)
1986-87 Реал Мадрид Барселона Еспаньйол
1987-88 Реал Мадрид Реал Сосьєдад Атлетіко Мадрид
1988-89 Реал Мадрид Барселона Валенсія
1989-90 Реал Мадрид Валенсія Барселона
1990-91 Барселона Атлетіко Мадрид Реал Мадрид
1991-92 Барселона Реал Мадрид Атлетіко Мадрид
1992-93 Барселона Реал Мадрид Депортіво
1993-94 Барселона Депортіво Реал Сарагоса
1994-95 Реал Мадрид Депортіво Реал Бетіс
1995-96 Атлетіко Мадрид Валенсія Барселона
1996-97 Реал Мадрид Барселона Депортіво
1997-98 Барселона Атлетік (Більбао) Реал Сосьєдад
1998-99 Барселона Реал Мадрид Мальорка
1999-00 Депортіво Барселона Валенсія
2000-01 Реал Мадрид Депортіво Мальорка
2001-02 Валенсія Депортіво Реал Мадрид
2002-03 Реал Мадрид Реал Сосьєдад Депортіво
2003-04 Валенсія Барселона Депортіво
2004-05 Барселона Реал Мадрид Вільярреал
2005-06 Барселона Реал Мадрид Валенсія
2006-07 Реал Мадрид Барселона Севілья
2007-08 Реал Мадрид Вільярреал Барселона
2008-09 Барселона Реал Мадрид Севілья
2009-10 Барселона Реал Мадрид Валенсія
2010-11 Барселона Реал Мадрид Валенсія
2011-12 Реал Мадрид Барселона Валенсія
2012-13 Барселона Реал Мадрид Атлетіко Мадрид
2013-14 Атлетіко Мадрид Барселона Реал Мадрид
2014-15 Барселона Реал Мадрид Атлетіко Мадрид
2015-16 Барселона Реал Мадрид Атлетіко Мадрид
2016-17 Реал Мадрид Барселона Атлетіко Мадрид
2017-18 Барселона Атлетіко Мадрид Реал Мадрид
2018-19 Барселона Атлетіко Мадрид Реал Мадрид
2019-20 Реал Мадрид Барселона Атлетіко Мадрид
2020-21 Атлетіко Мадрид Реал Мадрид Барселона
2021-22 Реал Мадрид Барселона Атлетіко Мадрид

Досягнення чемпіонів[ред. | ред. код]

Клуб Титулів Других місць Переможні роки
Реал Мадрид
35
24
1931-32, 1932-33, 1953-54, 1954-55, 1956-57, 1957-58, 1960-61, 1961-62, 1962-63, 1964-65, 1964-65, 1966-67, 1967-68, 1968-69, 1971-72, 1974-75, 1975-76, 1977-78, 1978-79, 1979-80, 1985-86, 1986-87, 1987-88, 1988-89, 1989-90, 1994-95, 1996-97, 2000-01, 2002-03, 2006-07, 2007-08, 2011-12, 2016-17, 2019-20, 2021-22
Барселона
26
27
1929, 1944-45, 1947-48, 1948-49, 1951-52, 1952-53, 1958-59, 1959-60, 1973-74, 1984-85, 1990-91, 1991-92, 1992-93, 1993-94, 1997-98, 1998-99, 2004-05, 2005-06, 2008-09, 2009-10, 2010-11, 2012-13, 2014-15, 2015-16, 2017-18, 2018-19
Атлетіко (Мадрид)
11
10
1939-40, 1940-41, 1949-50, 1950-51, 1965-66, 1969-70, 1972-73, 1976-77, 1995-96, 2013-14, 2020-21
Атлетік (Більбао)
8
7
1929-30, 1930-31, 1933-34, 1935-36, 1942-43, 1955-56, 1982-83, 1983-84
Валенсія
6
6
1941-42, 1943-44, 1946-47, 1970-71, 2001-02, 2003-04
Реал Сосьєдад
2
3
1980-81, 1981-82
Депортіво
1
5
1999–2000
Севілья
1
4
1945-46
Реал Бетіс
1
0
1934-35

Індивідуальні нагороди[ред. | ред. код]

Існує велика кількість індивідуальних нагород, найвизначнішими з яких є Трофей Пічічі (або просто Пічічі) найкращому бомбардиру ліги та Трофей Самори — найкращому воротареві (останнім нагороджується воротар з найменшою кількістю голів, пропущених в середньому за гру). Обидві нагороди присуджуються найбільшою спортивною газетою в Іспанії «Марка».

Гвардійці Прімери за історію[ред. | ред. код]

станом на 28 листопада 2022 року

# Футболіст Роки Ігри
1 Андоні Субісаррета 1981—1998 622
2 Хоакін 2001— 605
3 Рауль Гарсія 2004— 567
4 Рауль Гонсалес 1994—2010 550
4 Еусебіо Сакрістан 1983—2002 543
5 Франсіско Буйо 1980—1997 542
7 Мануель Санчіс 1983—2001 523
8 Ліонель Мессі 2004—2021 520
9 Ікер Касільяс 1999—2015 510
10 Серхіо Рамос 2004—2021 508
11 Хаві 1998—2015 505
12 Мікель Солєр 1983—2003 504
13 Фернандо Єрро 1987—2003 497
14 Хосе Марі Бакеро 1980—1997 483
15 Лорен Хуарос 1984—2002 481

Найкращі бомбардири Прімери за історію[ред. | ред. код]

станом на 28 листопада 2022 року

Країна Футболіст Роки Голи Матчі Середня
результ.
1 Аргентина Ліонель Мессі 2004-2021 474 520 0.91
2 Португалія Кріштіану Роналду 2009-2018 311 292 1.07
3 Іспанія Тельмо Сарра 1940-1955 254 277 0.92
4 Мексика Уго Санчес 1981-1994 234 347 0.67
5 Іспанія Рауль 1994-2010 228 550 0.41
6 Аргентина Іспанія Альфредо Ді Стефано 1953-1966 227 329 0.69
7 Франція Карім Бензема 2009- 224 422 0.53
8 Іспанія Сезар Родріґес 1939-1955 221 353 0.63
9 Іспанія Кіні 1970-1987 219 448 0.49
10 Іспанія Паїньйо 1943-1956 214 278 0.77
11 Іспанія Мундо 1939-1950 195 229 0.85
12 Іспанія Карлос Сантільяна 1970-1988 186 461 0.4
13 Іспанія Давід Вілья 2003-2014 185 353 0.52
14 Іспанія Гільєрмо Горостіса 1929-1945 182 255 0.71
15 Уругвай Луїс Суарес 2014-2022 176 258 0.68
16 Франція Антуан Грізманн 2010- 164 435 0.38
17 Камерун Самюель Ето'о 1998-2009 162 280 0.58
18 Іспанія Луїс Арагонес 1960-1974 160 357 0.45
19 Іспанія Аріц Адуріс 2002-2020 158 443 0.36
20 Угорщина Іспанія Ференц Пушкаш 1958-1966 156 180 0.87

(Жирним виділені гравці, що продовжують виступати у Ла Лізі)

Визначні гравці Прімери[ред. | ред. код]

Найкращі гравці Європи[ред. | ред. код]

Володарі Золотого м'яча за рік, протягом якого вони грали за клуб Ла Ліги.

Найкращі гравці світу ФІФА[ред. | ред. код]

Найкращі гравці світу за версією ФІФА за рік, протягом якого вони грали за клуб Ла Ліги.

Найкращі бомбардири Європи[ред. | ред. код]

Володарі Золотого бутса у складі іспанського клубу.

Українці в Ла-Лізі[ред. | ред. код]

Гравець Клуб Сезон Ігри Голи
Василь Рац 600px Crown on blue and white stripes.png«Еспаньйол» 1988/89 11 0
Сергій Погодін Bianco e Nero.svg«Мерида» 1995/96 3 1
Дмитро Чигринський 600px Catalano azulgrana.png«Барселона» 2009/10 12 0
Олександр Яковенко 600px Azzurro e Bianco (Strisce).png«Малага» 2013/14 9 1
Євген Коноплянка Bianco con lati Rossi e Neri e scudo a strisce rosse.svg«Севілья» 2015/16 32 4
Роман Зозуля Verde e Bianco (Strisce).png«Бетіс» 2016/17 6 0
Артем Кравець 600px Horizontal White Red HEX-FF0000.svg«Гранада» 2016/17 26 5
Денис Бойко 600px Azzurro e Bianco (Strisce).png«Малага» 2016/17 3 0
Максим Коваль 600px Blue HEX-0000FF White.svg«Депортіво» 2017/18 2 0
Андрій Лунін 600px vertical Blue HEX-0000FF White.svg«Леганес» 2018/19 5 0
White background HEX-FEFB58 border HEX-3F479E diagonal stripe.svg«Реал Мадрид» 2021/22 2 0
2022/23 4 0
Василь Кравець 600px vertical Blue HEX-0000FF White.svg«Леганес» 2018/19 6 0

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. UEFA Country Ranking 2008 (англ.). http://www.xs4all.nl/~kassiesa/bert/. Архів оригіналу за 3 січня 2008. Процитовано 23 грудня 2007. 
  2. Average sports attendance by league 2019/20. Statista (англ.). Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021. 
  3. а б в г д Теперішня назва — Реал Мадрид
  4. Теперішня назва — Реал Бетіс
  5. а б в г д е Теперішня назва — Атлетіко Мадрид

Посилання[ред. | ред. код]