Лаплас (Луїзіана)
Переписна місцевість
 Координати 30°04′30″ пн. ш. 90°29′06″ зх. д. / 30.07500000002777796° пн. ш. 90.48500000002778165° зх. д.Координати: 30°04′30″ пн. ш. 90°29′06″ зх. д. / 30.07500000002777796° пн. ш. 90.48500000002778165° зх. д.
|
Лаплас (англ. LaPlace) — переписна місцевість (CDP) в США, в окрузі Сент-Джон-Баптист штату Луїзіана. Населення — 29 872 особи (2010[1]).
Місцевість розташована вздовж східного берега річки Міссісіпі, у Новому Орлеані столичної області.
Ла-Плас є південним кінцем міждержавної системи автомобільних доріг Interstate 55, де він приєднується до Interstate 10 та US 51, там же закінчується розв'язка US 61. Місцевість знаходиться в 25 милях (40 км) на захід від Нового Орлеана.
Історія[ред. | ред. код]
Доєвропейський період[ред. | ред. код]
Народ Читімаха (англ. The Chitimacha) жив в регіоні до приходу європейських колоністів. Землі племені колись охоплювали весь Басейн Атчафалайа[en], на захід від Лафейетта, на південь від Мексиканської затоки і на схід до Нового Орлеана. Плем'я Читімаха на даний час проживає на території парафії Сент-Мері.
Європейська колонізація[ред. | ред. код]
Сучасний Ла-Плас був заселений німецькими іммігрантами на початку XVIII століття під час французького колоніального періоду в Луїзіані, як частина великого поселення на березі Міссісіпі під назвою Карлштейн[2]. Карлштейн був одним з чотирьох населених пунктів, відомих під назвою «Німецьке узбережжя» (фр. La Côte des Allemands), з 1721 року населений німецькомовними іммігрантами[3]. Французи та акадійці одружилися з німцями, і ця місцевість стала відома як Бонне Карре (англ. square bonnet)[2][3].
Повстання рабів в 1811[ред. | ред. код]
Керівництво Andry побудувало лісові плантації в 1793 році і вирощувало цукрову тростину[4]. Урожай був прибутковим, якби використовувалися жорстокі методи, як це було прийнято в Гаїті (і призвело до успішного повстання рабів там). На початку січня 1811 раби на плантаціях здійснили спробу повстання на німецькому узбережжі[5]. Група з 200—500 рабів, озброєних гарматами, сокирами і ножами з тростини, вирушили з Ла-Пласу, щоб завоювати Новий Орлеан і отримати свободу для себе та інших[6]. Місцеві білі «міліційні» люди розгромили повстання протягом трьох днів, і майже 100 рабів були або вбиті в бою, забиті шляхом переслідування міліції, або страчені після судових розглядів трибуналами плантаторів[6]. Хоча більше рабів, можливо, брали участь у повстанні чорних семінолів в 1836 році і в усій Другій семінольскій війні, зараз це вважається найбільшим повстанням рабів[7][8].
Події після громадянської війни[ред. | ред. код]
У 1879 році фармацевт, плантатор та постачальник патентної медицини[9] Василь ЛаПлас прибув з Нового Орлеана і створив велику плантацію в Бонне Карре. У 1883 році він дозволив Новому Орлеану та залізниці Батон-Руж використовувати його землю[2][9]. Поселення залізничного депо було названо на честь ЛаПласа, а потім поштове відділення, а згодом і саме місто[2].
У 1920-х роках Woodland Plantation була придбана родиною Монтегут.
Погодні події[ред. | ред. код]
У період між 1850 і 1883 роками дамба на східному березі Міссісіпі кілька разів проривала[10]. У 1850 році потік створив Bonnet Carré Crevasse, прорив дамби шириною понад милю[10]. Кілька серйозних паводків загострили цим проблему повеней біля Ла-Пласу, і один призвів до серйозного затоплення Нового Орлеана в 1871 році. Наслідки були виправлені лише в 1883 році[10].
У 2012 році близько 5 тис. будинків були пошкоджені повінню в Ла-Пласі під час урагану Ісаак[11].
У лютому 2016 i знову в березні, кілька торнадо зруйнували судно в Ла-Пласі, завдавши шкоди сотням будівель та знищивши пляжі.
Географія[ред. | ред. код]
Лаплас розташований за координатами 30°04′26″ пн. ш. 90°28′31″ зх. д. / 30.07389° пн. ш. 90.47528° зх. д. (30.073843, -90.475304)[12]. За даними Бюро перепису населення США в 2010 році переписна місцевість мала площу 57,94 км², з яких 54,88 км² — суходіл та 3,06 км² — водойми.
Демографія[ред. | ред. код]
| Історія переписів | |||
|---|---|---|---|
| Перепис | Населення | Зміна в % | |
| 2010 | 29 872 | — | |
| 2020 | 28 841 | −3.5% | |
| Десятилітній перепис в США[13] | |||
Згідно з переписом 2010 року[1], у переписній місцевості мешкали 29 872 особи в 10 332 домогосподарствах у складі 7985 родин. Густота населення становила 516 осіб/км². Було 11159 помешкань (193/км²).
Расовий склад населення:
|
До двох чи більше рас належало 1,7 %. Частка іспаномовних становила 6,1 % від усіх жителів.
За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 27,2 % — особи молодші 18 років, 63,8 % — особи у віці 18—64 років, 9,0 % — особи у віці 65 років та старші. Медіана віку мешканця становила 35,4 року. На 100 осіб жіночої статі у переписній місцевості припадало 95,3 чоловіків; на 100 жінок у віці від 18 років та старших — 92,5 чоловіків також старших 18 років.
Середній дохід на одне домашнє господарство становив 68 097 доларів США (медіана — 55 286), а середній дохід на одну сім'ю — 73 806 доларів (медіана — 61 821). Медіана доходів становила 52 922 долари для чоловіків та 35 218 доларів для жінок.[Прим. 1] За межею бідності перебувало 15,0 % осіб, у тому числі 20,6 % дітей у віці до 18 років та 14,4 % осіб у віці 65 років та старших.
Цивільне працевлаштоване населення становило 13 547 осіб. Основні галузі зайнятості: освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога — 24,1 %, виробництво — 13,2 %, роздрібна торгівля — 11,5 %, мистецтво, розваги та відпочинок — 11,0 %.
Промисловість[ред. | ред. код]
Частина Порту Південної Луїзіани і його головний офіс розташовані у Ла-Пласі[14].
ЗМІ[ред. | ред. код]
Кабельні та інтернет-послуги в Ла Пласі забезпечуються за рахунок резервних телекомунікацій.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Річний дохід на особу, яка працювала на повну ставку. Оцінка в доларах 2015 року.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лаплас (Луїзіана) |
Джерела[ред. | ред. код]
.svg){kind=small}
- ↑ а б в American FactFinder. Бюро перепису населення США. Архів оригіналу за 8 січня 2015. Процитовано 16-06-2019.(англ.)
- ↑ а б в г Sternberg, Mary Ann (15 квітня 2013). Along the River Road: Past and Present on Louisiana's Historic Byway (англ.). LSU Press. ISBN 9780807150627.
- ↑ а б C, Merrill, Ellen (30 листопада 2014). Germans of Louisiana (англ.). Pelican Publishing. ISBN 9781455604845.
- ↑ For sale: Plantation built in 1793, untouched since '04, complete with rich history, original beams, fireplaces. theadvocate.com. Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 8 червня 2019.
{{cite web}}:|first=з пропущеним|last=(довідка) - ↑ Loewen, James W. (7 вересня 2010). Lies Across America: What Our Historic Sites Get Wrong (англ.). The New Press. ISBN 9781595586766.
- ↑ а б Rasmussen, Daniel (4 січня 2011). American Uprising: The Untold Story of America's Largest Slave Revolt (англ.). Harper Collins. ISBN 9780062084354.
- ↑ Perkins, Andrea (11 лютого 2014). The forgotten rebellion of the Black Seminole Nation. People's World (амер.). Архів оригіналу за 8 червня 2019.
- ↑ Fessenden, Marissa. How a Nearly Successful Slave Revolt Was Intentionally Lost to History. smithsonianmag.com. Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 8 червня 2019.
- ↑ а б LaPlace: More to the Andouille Capital than you probably know. NOLA.com (амер.). Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 21 серпня 2017.
- ↑ а б в Historic Names and Places on the Lower Mississippi River (англ.). USACE, Vicksburg District. 1 червня 1977.
- ↑ Hurricane Isaac floodwaters take LaPlace and Slidell by surprise. NOLA.com (амер.). Архів оригіналу за 10 травня 2018.
- ↑ Gazetteer. Бюро перепису населення США. Процитовано 16-06-2019.(англ.)
- ↑ Census of Population and Housing. Census.gov. Архів оригіналу за 19 липня 2018. Процитовано 4 червня 2016.
- ↑ Wilds, John; Dufour, Charles L.; Cowan, Walter G. (1 липня 1996). Louisiana, Yesterday and Today: A Historical Guide to the State (англ.). LSU Press. ISBN 9780807118931.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лаплас (Луїзіана) |
|
| ||||||||||