Леарх

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Леа́рх (грец. Learchos) — персонаж давньогрецької міфології, син Атаманта та Іно,[1] брат морського божества Мелікерта.

Батько Леарха був царем мініїв в беотійському місті Орхомен, а мати приходилась донькою фіванському царю Кадму. Одного разу батько Леарха узяв на виховання Діоніса, чим накликав гнів богині Гери. Як кару за цей вчинок богиня наслала на Атаманта безумство, під нападом якого цар прийняв власного сина за оленя та застрелив його із лука Леархового сина.

За іншою розповіддю, Тісіфона за наказом Гери наслала на Афаманта безумство, і він розбив обличчя немовляти об камінь.[2]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
  2. Овидий. Метаморфозы IV 514—517; Фасты VI 489—490. (рос.)

Література[ред.ред. код]

  • Кондрашов А. Легенды и мифы Древней Греции и Рима: Энциклопедия. — М.: РИПОЛ классик, 2005. — 768 с. (рос.)
  • Мифы народов мира/под ред. Токарева С. А. — М., Советская энциклопедия, 1992 г. — т.2 — 719 с. (рос.)