Лебедин (Шполянський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Лебедин
Lebedyn shpol gerb.png
Герб
Свято-Вознесенський храм Лебединського Миколаївського монастиря
Свято-Вознесенський храм Лебединського Миколаївського монастиря
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Шполянський
Рада/громада Лебединська сільська рада
Код КОАТУУ 7125783601
Облікова картка Лебедин 
Locator Dot2.gif
Розташування села Лебедин
Основні дані
Населення 4323
Поштовий індекс 20634
Телефонний код +380 4741
Географічні дані
Географічні координати 48°57′51″ пн. ш. 31°31′21″ сх. д. / 48.96417° пн. ш. 31.52250° сх. д. / 48.96417; 31.52250Координати: 48°57′51″ пн. ш. 31°31′21″ сх. д. / 48.96417° пн. ш. 31.52250° сх. д. / 48.96417; 31.52250
Середня висота
над рівнем моря
208 м
Водойми Турія, Гептурка
Місцева влада
Адреса ради с. Лебедин, вул. Леніна, 162
Сільський голова Рудас Олексій Петрович
Карта
Лебедин is located in Україна
Лебедин
Лебедин
Лебедин is located in Черкаська область
Лебедин
Лебедин

Лебеди́н — село в Україні, в Шполянському районі Черкаської області. У селі мешкає 4611 людей.

Походження назви[ред.ред. код]

За однією з версій назва Лебедин походить від назви однойменного величезного лісового масиву. Вперше ліс Лебедин показаний на карті Боплана в 17 столітті.

За місцевою легендою, назва села походить від імені козака Лебедя, який першим поселився серед лісу та заснував поселення.

Ще одна легенда твердить, що у цій місцевості водилося багато водоплавних птахів, а особливо лебедів. Тому не виключено, що цей прекрасний птах і дав назву селу.

Історичні відомості[ред.ред. код]

Перша письмова згадка про село знаходяться у так званій Литовській Метриці, де зазначено, що князь Казимир віддав Лебедин Івашку Львовичу на віленському сеймі 1448 р.

Пізніше Лебедин знаходився у власності відомих дворянських родин: українських князів Глинських (Олена Василівна Глинська вийшла заміж за Московського князя Василя і стала матір'ю царя Івана Грозного), польських — Конецпольських, Любомирських, російських князів та поміщиків Потьомкіна, Висоцького, Лопухіних, Роговських.

За люстрацією 1552 Лебедином володіли спільно Ян Кельбовський та Михайло Грибунович.

Богдан Хмельницький після захоплення у війні з Конецьпольським «70 міст і сіл без числа і пасік незміряних, з яких були великі прибутки» у Лебедині мав свою пасіку. У селі ця місцина ще й досі зветься «Пасі́ки».

У 1657 в Лебедині розпочато будівництво Георгіївського чоловічого монастиря. У XVII столітті монастир був у занепаді, але у другій половині XVII століття почався розквіт обителі. За активну підтримку козацьких заворушень монастир не раз отримував від українських гетьманів привілеї. Особливо монастир прославився під час Коліївщини (1768), коли підтримував гайдамаків.

Князь Любомирський Францишек Ксаверій (1747—1819 рр.) виділив у 1779 зі своїх володінь частину землі для будівництва Свято-Миколаївського Лебединського жіночого монастиря.

У 1823 в Лебедині побував малий Тарас Шевченко зі своєю сестрою Катериною, яка приходила помолитися перед шлюбом за щасливе подружнє життя у Миколаївський жіночий монастир. Тодішіні спогади одного із монахів послужили основою створення знаменитої поеми "Гайдамаки".

Дзвіниця Лебединського Миколаївського монастиря. 1823 р.

У Лебедині діяла ґуральня та цегельня, церковнопарафіяльна школа, а у 1875 році відкрито однокласне початкове народне училище Міністерства народної освіти.

У 1846 році в Лебедині розпочалося будівництво цукроварні, а у 1854 році було побудовано рафінацію. У 1902 році пожежа знищила заводи, але брати Бродські побудували у 1904 році новий потужний рафінадний завод, продукція якого цінувалася на міжнародному ринку. Нові корпуси заводу було збудовано із цегли, вони збереглися до наших днів.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі, центрі Лебединської волості Чигиринського повіту Київської губернії, мешкало 4100 осіб, налічувалось 923 дворових господарства, існували 2 православні церкви, училище, 2 школи, 9 постоялих будинків, 14 лавок, 34 вітряних і 2 кінних млини, відбувались базари по неділях[1]. За 2 версти — бурякоцукровий завод. За 3 версти — винокурний завод.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 6982 осіб (3547 чоловічої статі та 3435 — жіночої), з яких 6552 — православної віри[2].

Під час революційних подій 1917-1920-х років завод зупинився через нестачу сировини, оскільки колишні поміщицькі землі роздали селянам, які стали сіяти переважно зернові культури, а не цукрові буряки.

Майже 20 років завод не працював, а згодом його було демонтовано. У 1935—1936 роках на місці колишнього цукрозаводу збудували новий завод — з очищення насіння цукрових буряків, що в 2007 році відмітив своє 70-річчя. Нині Лебединський насіннєвий завод є одним з найпотужніших промислових підприємств в Україні.

За спонсорської підтримки Лебединського насіннєвого заводу сьогодні утримується сільський історико-краєзнавчий музей, заснований у 1989-90 роках у приміщенні колишньої майстерні школи № 1. Музей площею 120 м² має 4 оглядові зали та підсобне приміщення. Усі експонати місцевого походження, знайдені в Лебедині та його околицях. Директор музею — історик-краєзнавець І. Єленецький.

6 серпня 2016 року Святійший патріарх Філарет під час архіпастирського візиту на Черкащину очолив святкування 190-ліття Спасо-Преображенського храму[3].

Пам'ятки[ред.ред. код]

  • Лебединський Миколаївський монастир
  • Митницький — гідрологічний заказник місцевого значення

Персоналії[ред.ред. код]

У селі Лебедин народилися:

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-83)
  3. Святійший Патріарх Філарет здійснив архіпастирський візит на Черкащину


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.