Лебедєв Павло Валентинович

Павло Валентинович Лебедєв
Павло Лебедєв у 2014
12-й Міністр оборони України
Час на посаді:
24 грудня 2012 — 27 лютого 2014
Президент	Віктор Янукович Олександр Турчинов (в.о.)
Прем'єр-міністр	Микола Азаров
Попередник	Дмитро Саламатін
Наступник	Ігор Тенюх
Народився	12 липня 1962(1962-07-12) (54 роки) с. Новомихайлівський, Туапсинський район Краснодарський край, РРФСР, СРСР
Громадянство	Україна
Національність	росіянин
Політична партія	Партія Регіонів
Діти	п'ять доньок
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
5-го скликання
безпартійний (БЮТ)	25 травня 2006	—	23 листопада 2007
6-го скликання
Партія регіонів	23 листопада 2007	—	12 грудня 2012
7-го скликання
Партія регіонів	12 грудня 2012	—	22 березня 2013

Павло́ Валенти́нович Ле́бедєв (нар. 12 липня 1962, с. Новомихайлівський, Туапсинський район Краснодарський край, РРФСР, СРСР) — український політик російського походження, член Партії регіонів (з жовтня 2007), міністр оборони України (з 2012 по 27 лютого 2014).

Під час подій Євромайдану зник з України і переховується від слідства.

Біографія

Народився 12 липня 1962 року в селищі Новомихайлівський Туапсинського району Краснодарського краю.

З 1979 до 1980 працював слюсарем автобази піонерського табору «Орлятко»

У 1980–1984 роках — Курсант Ярославського Вищого військово-фінансового училища, спеціальність: фінансист-економіст, кваліфікація: фінансист.

З 1984 до 1992 проходив військову службу у Чернівецькому військовому гарнізоні. Обіймав посади начальника фінансової служби батальйону, полку, заступник начальника фінансової служби дивізії — інспектор-ревізор.

З 1992 до 1999 обирався головою Асоціації «МЕТА» ТОВ «Легтех» і головою правління ВАТ шкіргалантерейної фабрики «Престиж-Інтер».

З 1999 до 2002 працював фінансовим директором державної акціонерної компанії «Титан» в місті Армянську.

З 2002 до 2005  — Голова наглядової ради ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» місто Кременчук і ВАТ «Дніпровагонмаш» місто Дніпропетровськ.

З 2005 по 2006 роки — Президент Промислово-інвестиційної групи транспортного машинобудування «Інтер Кар Груп», що об'єднує 18 промислових підприємств.

Одружений. Дружина Людмила Петрівна (1965); дочки Альона (1983), Юлія (1993), Олександра (1994), Валерія (1997), Анастасія (2002).

Політична кар'єра

Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 по листопад 2007 від Блоку Юлії Тимошенко, № 73 в списку. На час виборів: начальник відділу науково-технічної інформації Інституту проблем екології та енергозбереження, безпартійний. Член Комітету з питань транспорту і зв'язку (з липня 2006), член фракції Блоку Юлії Тимошенко (з травня 2006).

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 до грудня 2012 від Партії регіонів, № 121 в списку. На час виборів: народний депутат України, безпартійний. Член фракції Партії регіонів (з листопада 2007). Член Комітету з питань транспорту і зв'язку (з грудня 2007).

На парламентських виборах 2012 року балотувався в одномандатному окрузі 224 у місті Севастополь від Партії регіонів. На виборах здобув підтримку 42,64% виборців і був обраний народним депутатом України.

24 грудня 2012 року призначений міністром оборони України.

18 січня 2013 року затверджений у складі Ради національної безпеки і оборони України.

Після втечі президента Януковича покинув Київ ще до офіційної відставки. Був присутній в Кремлі на зібранні з нагоди "прийняття" Криму до складу Росії.

Нагороди

• Медаль «За відзнаку у військовій службі» I ст.
• Заслужений економіст України (23 серпня 2011)
• Державна премія АР Крим у галузі промисловості

Сім'я

Дочка Олена, одружилася з Володимиром Шутовим, сином генерал-майора Олександра Шутова.

Джерела

• Міністр оборони України Лебедєв Павло Валентинович // Урядовий портал
• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»

Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.