Лебедівка (Вишгородський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Лебедівка
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Вишгородський район
Рада Лебедівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA32100090060080891
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Засноване 1917
Перша згадка 1917 року[1]
Населення 1257 осіб[1][2]
Площа 3,4[1] км²
Густота населення 369,71[1] осіб/км²
Поштовий індекс 07360[1][3]
Телефонний код +380 4596[1]
Географічні дані
Географічні координати 50°42′55″ пн. ш. 30°32′40″ сх. д. / 50.71528° пн. ш. 30.54444° сх. д. / 50.71528; 30.54444Координати: 50°42′55″ пн. ш. 30°32′40″ сх. д. / 50.71528° пн. ш. 30.54444° сх. д. / 50.71528; 30.54444
Середня висота
над рівнем моря
98[4] м
Водойми Київське водосховище[1]
Відстань до
районного центру
11,2[5] км
Місцева влада
Адреса ради 07360, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Лебедівка, вул. Соборна, 14[1]
Карта
Лебедівка. Карта розташування: Україна
Лебедівка
Лебедівка
Лебедівка. Карта розташування: Київська область
Лебедівка
Лебедівка
Мапа

Лебеді́вка — село в Україні, у Вишгородському районі Київської області, центр сільської ради. Населення становить 1257 осіб (станом на 2001 рік)[1][2]. Село розташоване на південному сході Вишгородського району, за 18 кілометрів[5] від районного центру, неподалік Київського водосховища.

У Facebook сторінки:

Лебедівська гімназія https://www.facebook.com/profile.php?id=100010158994631

ЛЕБЕДІВСЬКИЙ старостинський округ (с. Лебедівка) Пірнівської ОТГ https://www.facebook.com/groups/138295868477201

Лебедівка онлайн https://www.facebook.com/groups/967233220454189

Объявления в Лебедевке. Всё кроме политики! https://www.facebook.com/groups/761483384358031/

Археологія[ред. | ред. код]

В урочищі Коло Містка та Поле Градобиці виявлені поселення середньодніпровської культури.

В урочищі Коло Містка у 1950 році відкрито поселення пізньої бронзової доби, за яким у кінці 1970-их років виділено Софією Березанською Лебедівську культуру.

Виявлено вироби підгірцівської культури.

Між озером Підбириче та лісом, а також в урочищі Ошвин – залишки двох невеликих, майже повністю зруйнованих давньоруських селищ.

Історія[ред. | ред. код]

За легендою, першим поселенцем був дід Лебідь, що у 1930-х роках заснував тут поселення. Цей дід був відомий тим, що знав стежки навколо в лісах та по болотах, які були навколо і був провідником по них. Варто згадати що поле між Лебедівкою та Нижчою Дубешньою є торфяне і осушене міліорацією, а значить було непрохідним болотом. Хутір Лебедівка згадано вже у довіднику «Населені місця Київщини» за 1927 рік як хутір, де було 120 дворів та 527 мешканців. Ближчою до правди датою заснування є 1917 рік, бо за часів Російської імперії поселення ще не було. Але з літописів є згадки що татари ходили на Київ і з цього боку, саме тому вежа дозорова була саме в Вишгороді, з якої палили в ночі вогонь, щоб сповістити Київ і закрити "Золоті ворота". Є згадки що кидаючи списи в сторону Києва, ті не тонуи, бо в річці була така кількість риби, що списи лежали у неї на спині. Також відомий факт перших поселень, а саме царський указ про те, що можна ставити будинки без податків там і тим в кого на ділянці є 10 фруктових дерев, тому люди з навколишніх сіл Сваром'я, Старосілля потайки то робили і перебирались на хутір.Значно збільшиласть кількість населення коли будували водосховище, і в Лебедівку, Петрівці переселяли людей. Це були радянські рішення і часи поневірянь людей,які не мали ні грошей, ні права на голос. Я, https://www.facebook.com/ivanovsk, тримаюсь іншої думки, так як пам'ятаю Буяло Тихона Васильовича, брата моєї бабусі, голову колгоспа, бувшого тестя Пікузи Григорія, який доглядав в свій час двох бабусь-сестер, які були останніми старовірами в селі, а точніше віруючими грецького обряду. От саме цей фактпотребує найбільшого дослідження, бо можливо село має грецьке, візантійське коріння. Так от ці сестри розповідали, що було поселення їх предків між Лебедівкою та Нижчою Дубечнею (між Дніпром і Десною), там стояла їх церква, у яку втрапив метеорит, який викликав велику пожежу і горіння торфів на болотах. Після цього церква пішла під воду, і багато місцевих говорять про хрест з куполу, який і досі десь на дні, під водою на залишку торфового болота..... Я колись досліджував, і знаю деякі речі, про котрі мало кому відомо, наприклад мимо села( пів кілометра в глиб лісу, де акацієва алея) нас в йшов шлях з Києва на Москву, до сих пір так і кажуть старі на то "Московська дорога", а ще є в районі Ровжів шлях "Катеринка", зі Зходу на Захід торговий шлях, рибалки на водосховищі часто за бруківку ломали на сейнерах об нього кілі.... Ще цікавий факт пізнішої доби це те що тут в часи війни був найбільший польовий госпіталь, який німці розбомбили, він був недалеко в лісі, і там були поховання, які потім частково перенесені в братську могилу на край села, саме в те місце де стояли радянські "Катюші" з яких робили артилерійську підготовку під час звільнення Києва і форсуванні Дніпра на Лютіжському плацдармі. Не можу не згадати ділового брата(Тригуб Петро Харитонов я), якому було сім років, і який під градом ворожого вогню перевозив своїм човном вояків чарез річку, а мій дід вернувсь з війни без ноги, відірвало пострілом з ворожого танку, і , страшна на тепер історія, не було наркозу, то давали випити спирту і щоб не було гангрени і зберегти частину пиляли кістку звичайною пилкою хірурги по живому.... Повернувсь він з фронту і одружився з моєю бабусею (Тригуб(Буяло) Ірина Василівна, яка ніколи не розповідала, а виявляється була одружена перед війною, але чоловік загинув... Її с селі прозивали "трусьова Орина", бо вона мала характер спокійний і ніколи нікому зла не робила, тяжко працюючи в колгоспі за трудодні, на фронті риючи окопи(орден Героя Праці), але померла не встигши навіть отримати свого паю... Цікавий той факт що її батько, дід Василь( прозивали його " биткін") був хромим, а все тому, що служив при царю на флоті в Кронштадті, і коли були перші революційні бунти, на броненосця, то черговий раз сповістив офіцерів, за що і був матросами покараний, а саме впав в спеціально незакритий отвір в трюм з висоти.... Зараз тяжко зрозуміти, чи був він героєм чи зрадником... А Лебедівка, як і більшість "ласої" землі біля Києва, тепер може бути взірцем корупції, свавілля, беззаконня, та відсутності держави в розумінні Конституції [джерело?]

Географія[ред. | ред. код]

Село Лебедівка лежить за 11,2 км на північний схід від районного центру, фізична відстань до Києва — 13,9 км[5].

Клімат Лебедівки
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −2,5 −1 4,2 13,8 20,8 23,9 25,1 24,3 19,2 12,4 4,9 0,1 12,1
Середня температура, °C −5,3 −4,1 0,7 9,0 15,4 18,7 19,9 19,0 14,2 8,4 2,3 −2,2 8,0
Середній мінімум, °C −8,1 −7,2 −2,8 4,3 10,1 13,5 14,7 13,8 9,3 4,4 −0,2 −4,5 3,9
Норма опадів, мм 43 39 35 47 50 75 84 64 49 37 48 48 619
Джерело: [1]

Населення[ред. | ред. код]

Станом на 1989 рік у селі проживали 1523 особи, серед них — 664 чоловіки і 859 жінок[6].

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 1257[1][2] осіб. Рідною мовою назвали[7]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 1195 95,07%
російська 48 3,82%
білоруська 6 0,48%
польська 1 0,08%
інші 7 0,55%

Політика[ред. | ред. код]

Голова сільської ради — Тишковець Олександр Вячеславович, 1983 року народження, вперше обраний у 2010 році. Інтереси громади представляють 16 депутатів сільської ради[8][9][10]:

Партія Кількість депутатів Відсоток
самовисування 8 50,00%
Партія регіонів 8 50,00%

Відомі люди[ред. | ред. код]

У місцевій школі навчався Никифор Шолуденко — Герой Радянського Союзу, у роки радянсько-німецької війни командир розвідувального взводу 22-ї гвардійської танкової бригади 5-го гвардійського танкового корпусу 38-ї армії 1-го Українського фронту, гвардії старшина.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Про село написана «Пісня про Лебедівку» (музика Валерія Титаренка, слова Петра Паливоди), що стала лауреатом Всеукраїнського фестивалю сучасної естрадної пісні «Пісенний вернісаж — 2006».[джерело?][11][12]

Транспортне сполучення[ред. | ред. код]

Розклад руху маршрутних таксі

"Київ (ст.м.Героїв Дніпра - навпроти магазинів АТБ та БАУЛ) - с.Лебедівка" (через м.Вишгород) щоденно

Графік руху автобусів станом на 02.05.2022р.:

Десна-Київ 7-30; 9-00; 13-00; 16-30

(в Лебедівці орієнтовно через 30-40 хвилин)

Сувид-Київ 6-00;15-00

(в Лебедівці орієнтовно через 20-30 хвилин)

Новосілки-Київ 6-50;16-00

(в Лебедівці орієнтовно через 15-25 хвилин)

Осещина-Київ 6-20; 11-00; 15:20

(в Лебедівці орієнтовно через 40-45 хвилин)

Київ-Десна 07-30; 11-00; 14-00; 17-00

Київ-Сувид 9-00; 18-00

Київ-Новосілки 10-00; 19-00

Київ-Осещина 9-30; 13-50; 18-10

Вартість проїзду 35 грн.

Маршрут приміський 399 с. Лебедівка - ст. м. Героїв Дніпра.

Маршрут приміський 351 с. Пірнове - ст. м. Героїв Дніпра

Обслуговує ТОВ "Димерське автотранспортне підприємство" +38-045-963-1764

Місцезнаходження юридичної особи: 07330, Київська обл., Вишгородський район, селище міського типу Димер, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА, будинок 89

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л Облікова картка на сайті ВРУ
  2. а б в Населення населених пунктів Київської області за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 20 жовтня 2012. Процитовано 24 вересня 2014. 
  3. Довідник поштових індексів України. Київська область. Вишгородський район. Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 12 квітня 2016. 
  4. Погода в селі Лебедівка. Архів оригіналу за 15 червня 2017. Процитовано 7 вересня 2007. 
  5. а б в Село Лебедівка — Геопортал адміністративно-територіального устрою України[недоступне посилання з липня 2019]
  6. Склад наявного та постійного населення за статтю, Київська область (осіб) - 032 ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОН, Рік, Категорія населення , Стать. Процитовано 24 вересня 2014. 
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Київська область (у % до загальної чисельності населення) - 032 ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОН. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 24 вересня 2014. 
  8. Лебедівська сільська рада. Облікова картка на сайті ВРУ
  9. Лебедівська сільська рада. Керівний склад попередніх скликань
  10. Лебедівська сільська рада. Результати виборів депутатів ради. Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 24 вересня 2014. 
  11. "Пісенний вернісаж" став для вінничан золотим - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021. 
  12. Пісенний вернісаж 2006 - Пісня про Лебедівку (uk-UA). Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]