Левенсон Соломон Данилович
| Левенсон Соломон Данилович | |
|---|---|
| Народився |
1895 Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Помер |
1956 Одеса, Українська РСР, СРСР |
| Діяльність | педагог, теплофізик |
| Alma mater | Національний університет «Одеська політехніка» |
| Науковий ступінь | кандидат технічних наук |
Соломон Данилович Левенсон (1895, Одеса — 1956, Одеса) — український радянський вчений у галузі теплофізики та технічної термодинаміки. Засновник одеської школи енергетиків холодильного профілю[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в Одесі в сім'ї присяжного маклера Данила Соломоновича Левенсона (1856-?)[2][3]. 1921 року закінчив енергетичний факультет Одеського політехнічного інституту[4] і був залишений працювати на кафедрі теплотехніки, вже до 1930 року пройшовши шлях від лаборанта до професора та завідувача кафедри. У 1930 році одночасно став першим завідувачем кафедри загальної теплотехніки створеного на основі суднобудівного факультету Індустріального інституту Інституту інженерів водного транспорту (цією кафедрою, згодом перейменованої на кафедру двигунів внутрішнього згоряння, Левенсон керував з 1930 до 1956 року[5]) та беззмінним директором також створеного ним на основі Індустріального інституту Українського науково-дослідного холодильного інституту (УкрНДХІ, 1930—1943).
У 1935 році у зв'язку з введенням ВАК СРСР йому було знову присвоєно звання професора по кафедрі двигунів внутрішнього згоряння і ступінь кандидата технічних наук без захисту дисертації.
Займався розробкою теорії зворотних (холодильних) циклів та теорією теплових насосів на основі термодинамічного методу дослідження. В УкрНДХІ під його керівництвом (1930—1943) проводилися роботи з розробки абсорбційних установок, систем термоізоляції, вивчення бінарних холодильних циклів та інших аспектів холодильної техніки. З ім'ям Левенсона пов'язують появу цілого покоління одеської термодинамічної школи. Серед учнів — Володимир Мартиновський, Яків Казавчинський, Давид Гохштейн, Борис Блієр, Сергій Чуклін, Борис Мінкус та інші.
Сім'я[ред. | ред. код]
- Племінниця — поетеса та прозаїк Софія Шапошникова.
- Двоюрідний брат — дитячий письменник Корній Чуковський. Сином двоюрідної сестри був математик Володимир Рохлін.
Публікації[ред. | ред. код]
- Г. Дуббель. Двигатели внутреннего сгорания Пер. под ред. инж. М. П. Зельдовича и К. В. Кохановского. С предисл. и примеч. доц. С. Д. Левенсона. В 2-х томах. Одесса: Одесполиграф, 1927; 2-е изд. — там же, 1928.
- Проблемы централизации производства холода. Под редакцией проф. С. Д. Левенсона. Одесса: 6 республиканская полиграфическая фабрика им. К. Маркса, 1936. — 150 с.
- С. Д. Левенсон, В. С. Мартыновский. Судовые холодильные установки. М.—Л.: Морской транспорт, 1948. — 411 с.; Chłodnicze urządzenia okrętowe (на польском языке). Warszawa: Wyd-wa komunikacyjne, 1953. — 364 с.
- С. Д. Левенсон, А. Е. Ниточкин, А. А. Лурье. Правила обслуживания судовых холодильных установок и ухода за ними. Министерство морского флота СССР. М.—Л.: Морской транспорт, 1948. — 83 с.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ История холодильного дела и холодильной промышленности. Архів оригіналу за 16 квітня 2019. Процитовано 16 квітня 2019.
- ↑ Наталья Панасенко «О некоторых родственниках Корнея Чуковского» [Архівовано 2020-07-11 у Wayback Machine.]: В различных документах также назван как Даниил-Дувид и Давид-Даниил Левенсон. С. Д. Левенсон, таким образом, приходился двоюродным братом писателю Корнею Чуковскому.
- ↑ Малая Арнаутская улица [Архівовано 2022-07-14 у Wayback Machine.]: Отец занимался распространением продукции Московского общества химико-красочных и лаковых заводов И. С. Осовецкого, а также сусального золота, алюминия, бронзы и других металлов, зерноторговлей.
- ↑ А. А. Вассерман, Г. К. Лавренченко, В. И. Недоступ «Одесская термодинамическая школа: её возникновение, становление и развитие» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 квітня 2019. Процитовано 16 квітня 2019.
- ↑ Кафедра Двигунів внутрішнього згоряння[недоступне посилання з Январь 2020]
