Левицький Володимир (протопресвітер)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Левицький
 Сотник
Загальна інформація
Народження 1899(1899)
Смерть 30 вересня 1969(1969-09-30)
США США
Громадянство ЗУНР ЗУНР
Alma Mater ЛНУ ім. І. Франка
Військова служба
Приналежність ЗУНР ЗУНР
Вид ЗС УГА
 Армія УНР
Війни / битви Українсько-польська війна

Левицький Володимир (1898/1899[1] — 30 вересня 1969) — громадський і церковний діяч. Дійсний член УВАН та НТШ.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився на Гуцульщині в старій священичій родині. Закінчив гімназію в Коломиї. Навчався на філософському факультеті у Львівському університеті. Під час визвольних змагань перших десятиліть ХХ ст. — хорунжий Української Галицької Армії. Сотник армії УНР. Був поранений.

Після війни В. Левицький повернувся до навчання. Здобуває докторат з богослов'я у Львові і з філософії — у Відні.

У 1930 р. приймає священну хіротонію. Працює священиком на Поділлі. Засновник читалень «Просвіти».

З 1939 р. — на Лемківщині.

У 1949 р. — на еміграції у США. Редактор журналу «Дніпро» — органу Української Православної Церкви в США (Філадельфія). Секретар єпископа Іоана Теодоровича. Організатор парафії св. Андрія Первозванного у Вашингтоні.

З 1956 р. — у Міннеаполісі. Настоятель парафії св. Архистратига Михаїла.

Мемуари[ред. | ред. код]

Автор спогадів про похід Української Галицької армії по Поділлю[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Левицький Володимир (1899)… С. 1266.
  2. Слідами щоденника хорунжого Української Галицької армії. Патріоти України. [недоступне посилання]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]