Левицький Георгій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Левицький Георгій (Юрій) Олександрович
 Генерал-лейтенант (19.5.1915)
Загальна інформація
Народження 6 вересня 1857(1857-09-06)
невідоме
Смерть 23 лютого 1920(1920-02-23) (62 роки)
місто Новоросійськ, РРФСР
Громадянство  УНР
Військова служба
Приналежність  УНР
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-радянська війна
Командування
військовий агент УНР у Німеччині, Нідерландах та Данії
Нагороди та відзнаки
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня

Георгій (Юрій) Олександрович Левицький (6 вересня 1857 ? — 23 лютого 1920, Новоросійськ, РРФСР) — військовий агент УНР у Німеччині, Нідерландах та Данії.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив 2-ге військове Костянтинівське училище у 1876 році. Станом на 1 січня 1910 року перебував у відставці. З початком Першої світової війни повернувся на військову службу. З 31 жовтня 1914 року — генерал-лейтенант. З 7 січня 1916 року — начальник 126-ї пішої дивізії. 11 березня 1917 року був демобілізований.

На українській службі з 8 червня 1918 року — призначений на посаду т. в. о. начальника 16-ї пішої дивізії Армії Української Держави, однак до місця дислокації дивізії не відбув. З 27 червня 1918 року — т. в. о. начальника 1-ї пішої дивізії Армії Української Держави. За Гетьманату — генеральний значковий Армії Української Держави.

З 2 лютого 1919 року — призначений начальником 6-го Полтавського кадрового корпусу Дієвої Армії УНР, однак посаду не обійняв. Станом на 9 травня 1919 року — військовий агент УНР у Німеччині, Нідерландах та Данії (Берлін).

Восени 1919 року виїхав до Збройних Сил Півдня Росії.

Помер від тифу у місті Новоросійськ у РРФСР.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
  • Левицький Георгій Олександрович. (рос.) // grwar.ruРосійська імператорська армія в Першій світовій війні.