Левич Яким Давидович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Яки́м Дави́дович Ле́вич (16 лютого 1933, Кам'янець-Подільський) — український художник. Член Спілки художників УРСР (від 1967 року; нині — Національна спілка художників України).

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Навчався в республіканській художній школі. 1960 року закінчив Київський художній інститут (нині — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури).

Один із найсвоєрідніших художників вітчизняного андеґраунду 1960—1980-х. Його картини, глибоко ліричні, позначені особливою авторською манерою кольоропису, продовжують традиції вітчизняного мистецтва, насичують їх новим досвідом.

Твори зберігаються в Національному музеї України, музеї історії Києва, музеї Роджерс-Університету (США), у фондах Міністерства культури та Спілки художників, у Зібранні (колекції) образотворчого мистецтва Градобанку, в інших приватних колекціях Києва, Санкт-Петербурга, Софії, а також у США, Англії, Ізраїлі, Німеччині.

Автор пам'ятника скорботи «Менора» в Бабиному Яру в Києві (1991, у співавторстві з Юрієм Паскевичем і Олександром Левичем).

Основні виставки[ред. | ред. код]

Яким Левич. Весна на лікарняному подвір'ї (1988)
  • Колективні:
    • 1985 — «Виставка дев'яти» (Київ, зал Спілки художників)
    • 1989 — «Український живопис 60-80-х рр.» (Оденсе, Данія)
    • 1992 — «Український живопис» (Тулуза, Франція)
  • Персональні
    • 1978 — виставка графіки (Львів — Киів, зал Спілки художників)
    • 1991 — Київ, Український дім
    • 1992 — Київ, Національний музей України
    • 1994 — Київ, Український дім
    • 1995 — Музей хасидського інституту мистецтв (Нью-Йорк, США)
    • 1998 — Галерея «36» Киівської спілки художників
    • 2001 — Галерея «Тадзіо»
    • 2006 — Київ, Центр сучасного мистецтва «Совіарт»

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]