Левкіппіди
| Левкіппіди дав.-гр. Λευκιππίδες | |
|---|---|
.jpg) | |
| Міфологія | Давньогрецька міфологія |
| Походження | Спарта |
| Батько | Левкіпп |
 Медіафайли у Вікісховищі  | |
Левкіппіди (дав.-гр. Λευκιππίδες) — доньки правителя Мессенії Левкіппа в давньогрецькій міфології[1].
У Левкіппа було три доньки: Феба, Гілаейра і Арсіноя. Феба і Гілаейра (у «Кіпріях» їхнім батьком названо Аполлона[2]) найвідоміші у зв'язку з наступним міфологічним сюжетом, що часто траплявся в античній літературі[3][4][5][6]: Левкіпп вирішив віддати їх за дружин синам Афарея, Іда й Лінкею відповідно, але, зачаровані красою дівчат, їх викрали й одружилися двоюрідні брати Афаретидів — близнюки Діоскури, Кастор і Полідевк. Дружини народили їм синів[7][8][9]. У подальшій боротьбі між чотирма братами вижив лише Полідевк.
Діоскурів і пов'язаних персонажів міфу особливо шанували на їхній передбачуваній батьківщині — Спарті, де вони стали об'єктами культу героїв[1]. Розігрування міфу було частиною обряду посвяти спартанських дівчаток перед їхнім весіллям, що зображено на кількох червонофігурних вазах V-IV століть до нашої ери.
Павсаній повідомив, що в Спарті був храм Діоніса-Колонатського, назва якого відсилала до легенди про те, що дорогу до Спарти йому вказав герой Колон. Жінки, звані Діонісіадами та Левкіппіадами, приносили жертви герою раніше, ніж Діонісу[10]. У Гілаейри та Феби був там і свій храм, бо вважали, що їм разом із чоловіками Зевс дарував напівбожественний статус. Їхніми жрицями були молоді дівчата, які теж називалися Левкіппідами[11]. У храмі були їхні статуї, одну з яких підновила жриця, замінивши їй архаїчне обличчя (другу статую їй заборонив чіпати сон). Також там зі стелі на стрічках звисало яйце, яке, за переказами, народила Леда[2]. Спартанський культ Левкіпід міг бути спадщиною старішого культу. Ще в II столітті існували жерці Левкіпід і Тіндарея[9].
Викрадення Левкіпід віддзеркалювали в образотворчому мистецтві Стародавньої Греції та з Відродження. У храмі Діоскурів в Аргосі перебували зроблені з чорного (ебенового) дерева їхні статуї, їхніх дружин і синів роботи Діпена і Скілліда початку VI століття до нашої ери[12][13]. Викрадення дочок Левкіппа серед інших зображень було на знаменитому в давнину троні Аполлона в Аміклах[14], а також на мідному рельєфі в храмі Афіни Поліухос (Градопокровительки) в Спарті[15].
- ↑ а б Leonhard Schmitz (L. S.). Leucippides // Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, ed. by Smith, William. Volume II. London, 1846, p. 773.
- ↑ а б Павсаній. Опис Еллади, III, 16, 1-2.
- ↑ Теокріт. Ідиллії, XXII, 137 і далі.
- ↑ Гай Юлій Гігін. Міфи, LXXX.
- ↑ Овідій. Героїди, XVI, 327; Фасти, V, 709.
- ↑ Секст Проперцій, Елегії, I, 2, 15.
- ↑ Псевдо-Аполлодор. Міфологічна бібліотека, I, 9, 5; III, 10, 3-4; 11, 2.
- ↑ Павсаній. I, 18, 1.
- ↑ а б Ernst Kuhnert: Leukippiden. In: Wilhelm Heinrich Roscher (Hrsg.): Ausführliches Lexikon der griechischen und römischen Mythologie. Band 2,2, Leipzig 1897, Sp. 1988–1996.
- ↑ Павсаній. III, 13, 5.
- ↑ Евріпід. Єлена, 1465.
- ↑ Дипён // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- ↑ Павсаній. II, 22, 6.
- ↑ Павсаній. III, 18, 7.
- ↑ Павсаній. III, 17, 3.
- Левкіппіди на сайті Theoi Project (англ.)
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |