Левоньки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Левоньки
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Чернігівський
Рада/громада Жукотківська сільська рада
Код КОАТУУ 7425582503
Облікова картка Левоньки 
Основні дані
Засноване 1671
Населення 109 (2017)
Площа 1,2 км²
Густота населення 225,83 осіб/км²
Поштовий індекс 15517
Телефонний код +380 462
Географічні дані
Географічні координати 51°33′45″ пн. ш. 31°01′39″ сх. д. / 51.56250° пн. ш. 31.02750° сх. д. / 51.56250; 31.02750Координати: 51°33′45″ пн. ш. 31°01′39″ сх. д. / 51.56250° пн. ш. 31.02750° сх. д. / 51.56250; 31.02750
Середня висота
над рівнем моря
145 м
Місцева влада
Адреса ради 15517, с. Жукотки, вул. Незалежності, 24; тел. 68-66-31
Карта
Левоньки. Карта розташування: Україна
Левоньки
Левоньки
Левоньки. Карта розташування: Чернігівська область
Левоньки
Левоньки

Левоньки́ — село в Україні, в Чернігівському районі Чернігівської області. Орган місцевого самоврядування — Жукотківська сільська рада.

Населення становить 109 осіб (2017)[1].

Розташування[ред. | ред. код]

Левоньки знаходиться у 22 км від Чернігова та у 7 км від однойменної залізничної станції Жукотки.

Сусідні населені пункти:

Rose des vents Москалі (~5 км) Довжик (~5,8 км) Мохнатин (~4,9 км) Rose des vents
Шибиринівка (~3,5 км) N Рудка (~6 км)
W    'Левоньки'    E
S
Гірманка (~6 км) Жукотки (~2,9 км) Кругле (~5,3 км)

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат у Левоньках помірно континентальний. Середньорічна температура повітря становить 6,7 °C, найнижча вона у січні (мінус 7,1 °C), найвища — в липні (18,7 °C).

У середньому за рік у Левоньках випадає 599 мм атмосферних опадів, найменше — у березні та жовтні, найбільше — у червні та липні.

Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 79%, найменша вона у травні (69%), найбільша — у грудні (89%).

Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша — у грудні.

Найбільша швидкість вітру — взимку, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,3 м/с, у липні — 3,2 м/с.

Історія[ред. | ред. код]

Виникли Левоньки як хутір у кінці ХYII століття. Назва села походить від любецьких міщан Левоновичів, котрі 8 червня 1638 року отримали привілей на дану маєтність від польського короля Владислава IV. В привілеї згадані любецькі міщани і бояри Яско, Кирило, Тимох, Іван та Олекса Левоновичі. У 1624 році Чернігівському магістрату була пожалувана слобода Чернецька на Левоновщині (с.Левоньки). У середині XVI I століття бояри Левоновичі покозачилися[2].

Частину своєї землі Левоновичі продали у 1670 році Олександру Яхимовичу. Право власності козаків Левоновичів на Левоньковський ґрунт (с.Левоньки) затвердив чернігівський полковник Яків Лизогуб у 1693, у 1699 році — Юхим Лизогуб[2].

Військовий товариш Іван Молявко придбав частину маєтностей у Левоновичів 1680 року. Чернігівський полковник Яків Лизогуб купив частину Левоньківського ґрунту в 1693 році. Івану Харитоновичу Молявко за універсалом чернігівських полковника Юхима Лизогуба (1699 рік) були підтверджені в спадкове володіння придбані ним маєтки в селах Левоньки та Антоновичі Чернігівського полку[2].

Значковий товариш Олександр Молявко отримав частину села, яке входило до складу Любецької сотні Чернігівського полку, у 1702 році, за універсалом гетьмана Івана Мазепи.

У XVIII столітті земельні володіння у селі були придбані Чернігівською єпископською кафедрою[2].

У ХIХ столітті власниками Левоньків були Олександр та Григорій Молявко. У другій половині ХIХ століття Левоньки належали Олександру Григоровичу Молявко (1824-1901) — колезькому раднику, дільничного мирового судді Чернігівського повіту і його дружині — Катерині Михайлівні Комаровській, а також брату Олександра — Георгію (нар.1816).

Родовий маєток Молявок зберігся до тепер. На території головної садиби розташувалася психоневрологічна лікарня.

До революції в Левоньках вирощували зернові культури і овочі. Працювали 2 вітряні млини.

У 1913 році в селі була відкрита земська школа. 1920 року її відвідували 42 учні та працювали 2 вчителя.

У 1929 році в Левоньках було організовано машинно-тракторне товариство «Маяк Леніна», а після завершення колективізації було створено колгосп імені М. Щорса. 1951 році відбулося об'єднання трьох колгоспів з центром у Жукотки. Об'єднане господарство носило ім'я Ворошилова, потім — колгосп «Україна», з 1966 року — імені М. Щорса.

У 2015 році було відремонтовано дорогу місцевого значення «С252123» Левоньки-Жукотки-Гірманка[3].

Лікарня[ред. | ред. код]

У селі знаходиться комунальний заклад «Левоньківська психіатрична лікарня» Чернігівської обласної ради, який розмістився на території садиби, котра раніше належала поміщикам Молявко[4] Частина мешканців села працює в психоневрологічному диспансері.

Населення[ред. | ред. код]

На початку ХYIII століття в Левоньки налічувалося 17 дворів, а до кінця того ж століття їх залишилося лише 9. Число дворів стало збільшуватися з другої половини ХIХ століття, їх стало 30.

За даними на 1859 рік у козацькому, казенному й власницькому селі Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало 217 осіб (119 чоловічої статі та 83 — жіночої), налічувалось 30 дворових господарств[5].

За переписом 1897 року кількість дворів — 55, а проживало в селі 398 мешканців.

Станом на 2001 рік, населення села налічувало 271 особи.

На 1 січня 2002 року в Левоньках налічувалося 77 дворів та проживало 258 осіб.

1859 1897 2001 2002
→ 217 ↗ 398 ↘ 271 ↘ 258
Розподіл населення за рідною мовою (2001)[6].
українська російська
98.15% 1.85%

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Населені пункти у підпорядкуванні ОТГ: Михайло-Коцюбинська об’єднана територіальна громада
  2. а б в г Кондратьев Ігор Вікторович. Під Литвою, Москвою та Польщею
  3. Покращення проїзду автомобільної дороги С252123 Левоньки-Жукотки-Гірманка було «завданням номер один»
  4. Медичні установи Чернігівської області Архівовано 22 лютий 2016 у Wayback Machine., Чорнобильський фонд здоров'я
  5. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 217)
  6. Результати перепису 2001 року із лінгвістичної структурою Чернігівської області в відношенні поселень. Національний інститут статистики України. Процитовано 2014-08-25. 

Посилання[ред. | ред. код]