Левченко Михайло Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Левченко Михайло Олександрович
Народився 4 листопада 1922(1922-11-04)
Слободо-Петрівка, тоді Пирятинський район
Помер 25 січня 1989(1989-01-25) (66 років)
Одеса
Поховання Другий християнський цвинтар
Країна  СРСР
Діяльність науковець, викладач університету, літературознавець
Alma mater Одеський університет
Галузь літературознавство
Заклад Криворізький державний педагогічний університет
ОНУ ім. І. І. Мечникова
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філологічних наук
Членство СП СРСР
Нагороди Медаль «За відвагу»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За визволення Праги»
Медаль «За визволення Праги»

Миха́йло Олекса́ндрович Ле́вченко — український письменник, доктор філологічних наук, професор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Навчався в Київському університеті. 1943 року відправився на фронт. Полковий розвідник, командир стрілецького відділення. Згодом працював в газеті «Патріот Батьківщини». Брав участь у боях за Київ, Львів, Прагу.

Після війни закінчив Одеський університет. Викладав українську літературу в Криворізькому педагогічному інституті. На початку 1950-х повернувся до Одеси, працював в газеті, вчився.

1954 року захищає кандидатську дисертацію «Маяковський і українська радянська поезія».

В Одеському університеті був засновником окремої кафедри російської літератури — до 1917 року. Доводив слушність розробки курсу історії російської історії кінця 19 — початку 20 сторіччя.

1966 року захищає докторську дисертацію «Шляхи розвитку української прози».

Протягом 1968—1987 років очолював новостворену кафедру російської літератури в 1968—1987 роках .

Входив до складу Спілки письменників СРСР, заступник голови Одеської обласної філії письменників. Співпрацював в альманасі «Горизонт».

Вийшли друком його роботи

  • «На півдні», 1959,
  • «Чехов у зв'язках з Україною», 1960,
  • «Нескорена молодість», 1961,
  • «Роман і сучасність (до проблеми українського радянського роману)», 1963
  • «Епос і людина — про розвиток українського радянського роману», 1967,
  • «Випробування історією — український дожовтневий роман», 1970
  • «Живий серед живих», 1974,
  • «Художній літопис вогненних років», 1977

25 січня 1989 року трагічно загинув.

Джерела[ред. | ред. код]