Білас Лев-Ростислав Ростиславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лев-Ростислав Білас
Народився 7 серпня 1922(1922-08-07)
Львів
Помер 17 травня 2004(2004-05-17) (81 рік)
Інсбрук, Австрія
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States.svg США
Національність українець
Діяльність історик, політолог, бібліотекознавець
Alma mater Гайдельберзький університет

Лев-Ростислав Ростиславович Бі́лас (псевдо — Лев Ростиславович; 7 серпня 1922, Львів — 17 травня 2004, Інсбрук, Австрія) — історик, політолог, бібліотекознавець. Син Ростислава-Едмунда Біласа.[1]

Життєпис[ред. | ред. код]

Лев Білас народився 7 серпня 1922 року у Львові, в родині Ростислава-Едмунда Біласа, лікаря, колишнього керівника санітарної служби Української Галицької Армії, та Ольги з Терлецьких, доньки власника нафтової свердловини в Бориславі.

Навчався у Віденському і Гайдельберзькому університетах. Здобув докторат у Гайдельберзькому університеті (1954). У 1954—1956 роках — співробітник Східно-європейського інституту в Мюнхені; 1957—1959 роках — позаштатний працівник редакції часописів «Сучасна Україна» і «Українська літературна газета». Протягом 1959—1961 років студіював тюркологію у Стамбульському університеті. Співпрацював зі Східно-європейським історичним інститутом у Філадельфії від часу його заснування (1963) як редактор історичної секції повного видання творів В. Липинського. Був керівником словникових та історичних відділів, працівником Державної бібліотеки в Гамбурзі. Від 1984 року — на пенсії, мешкав поблизу м. Інсбрук (Австрія), де і помер 17 травня 2004 року. Автор досліджень про історичну спадщину М. Грушевського і В. Липинського, статей про політичний розвиток України та інших держав Східної Європи, розвідок про українську та світову історіографію, а також студій з бібліотекознавства та книгознавства. Працює також у ділянці етнології. Досліджував погляди Т. Гоббса і спільно з Л. Коленським переклав українською мовою його твір «Бегемот» (К., 1996).

Праці[ред. | ред. код]

  • WS: Краків, Женева і філіяція «Кричевського»: До родовідної мислення В. Липинського. В кн.: Липинський В. Твори. Архів. Студії, т. 2: Участь шляхти у великому українському повстанні під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. — Філадельфія, 1980
  • Ausarbeitung einer “«einheitlichen wissenschaftlichen marxistisch-leninistischen bibliothekarischen Klassifikation» (Reihenfolge der Hauptabteilungen). Versuche in der Sowjetunion von 1924 bis 1959 und ihre Problematik. — Köln, 1953;
  • Geschichtsphilosophie und ideologische Voraussetzungen der geschichtlichen und politischen Konzeption M. Hruševskyjs // Jahrbücher für Geschichte Osteuropas. — 1956. — № 3;
  • Криза нашого образу історії // Українська літературна газета. — 1956. — № 9—12; 1957. — № 1, 3;
  • В'ячеслав Липинський як історик кризової доби // Липинський В. Твори. Історична секція. — Т. 3. — Філадельфія, 1991.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]