Лев Сапіга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Лев Іванович Сапега)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лев Сапіга
Lew Sapieha 11.PNG
Народився 1557
Островно
Помер 7 липня 1633(1633-07-07)
Вільно
Поховання
Підданство
Національність русин
Діяльність дипломат
Титул шляхтич
Посада дипломат, великий канцлер литовський, великий гетьман литовський
Конфесія православ'я
Рід Сапеги
Батько Q26261708?
Мати Q26261711?
Брати, сестри  • Q13032483?
У шлюбі з Дорота Фірлей-Збаразька, Гальшка (Єлизавета) Радзивілл
Діти Jan Stanisław Sapieha[d], Krzysztof Michał Sapieha[d], Казимир Лев Сапега і Q9155857?
На картині — Лев Сапіга (невідомий художник — 1617 р.)
Герб

герб «Сапегів»

Лев Сапіга (біл. Леў Сапега, лит. Leonas Sapiega, пол. Lew Sapieha; 4 квітня 1557, Островно, нині Бешенковицький район Республіки Білорусь —†7 липня 1633 р., Вільно) — державний і військовий діяч Великого князівства Литовського і всієї Речі Посполитої, великий канцлер литовський, великий гетьман литовський (1625—1633), дипломат і політичний мислитель.

Державні посади[ред. | ред. код]

Син Івана Сапіги та його дружини — княжни Ганни Сангушко.[1] Службу починав писарем у міській канцелярії міста Орші (його батько був Оршанським старостою). На посаді міського писаря прослужив до особистого знайомства з королем і великим князем Стефаном Баторієм. У 1581 році став писарем Великого князівства Литовського. Спільно з тодішніми канцлером і підканцлером він брав участь у створенні Головного Трибуналу ВКЛ. З 1581 року став королівським писарем при Стефані Баторії, потім підканцлером литовським1585 по 1589 и) і великим канцлером Великого князівства Литовського (з 1589 по 1623 роки). Добровільно відмовився від цієї посади, щоб посилити свій вплив і вплив клану Сапег у Великому князівстві Литовському і всій Речі Посполитій.

З 1621 року — воєвода віленський, з 1625 — великий гетьман Великого князівства Литовського. Проявив себе як військовий діяч і дипломат на заключному етапі Лівонської війни (15581583). Сформований ним на власні кошти гусарський полк успішно діяв в битві при Великих Луках і облозі Пскова.

Пізніше очолював посольства Великого князівства Литовського, що укладали мирні договори з Федором І Іоановичем і Борисом Годуновим (1600). У смутні часи брав участь у підготовці інтервенції військ Речі Посполитої в Російське царство, підтримував Лжедмитрія I і Лжедмитрія II. В його Слонімському маєтку виховувався Лжеівашка I — Ян Фаустін Луба, який нібито був сином Марини Мнішек від Лжедмитрія II.

Двоюрідний брат Лева Сапеги, Іван (Ян) Петро Сапега, в 16081611 роках очолював військо Речі Посполитої в час інтервенції до Московії.

Сім'я[ред. | ред. код]

Був двічі одружений. Перша дружина — Дорота Фірлей-Збаразька, вдова князя Стефана Збаразького, син Іван Станіслав. Друга дружина — Гальшка (Єлизавета) Радзивілл,[2] донька Христофора Миколи Радзивілла (Перуна).[3]


Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]