Лев Лосєв
| Лев Лосєв | |
|---|---|
| Народився |
15 червня 1937[2][4][3] Ленінград, РРФСР, СРСР або США[5] |
| Помер |
6 травня 2009[1][2][3] (71 рік) Гановер, Ґрафтон, Нью-Гемпшир, США |
| Країна |
 СРСР США |
| Діяльність | поет, літературний критик, журналіст, есеїст, літературознавець, письменник, публіцист, літературознавець |
| Галузь | літературознавство[5], біографія[5], російська література[5], дитяча книгаd[5], Russian poetryd[5] і публіцистика[5] |
| Alma mater | Університет Мічигану і філологічний факультет СПбДУd |
| Знання мов | російська[1][5][6] і англійська[5] |
| Заклад | Дартмутський коледж |
| Нагороди | |
Лев Лосєв (рос. Лев Лосев; справжнє ім'я Лев Володимирович Ліфшиц, рос. Лев Владимирович Лифшиц; 15 червня 1937, Ленінград — 6 травня 2009, Гановер) — російський поет і літературознавець.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 15 червня 1937 року в Ленінграді в сім'ї письменника Володимира Олександровича Ліфшица. Після еміграції в США в 1976 році він узяв псевдонім Лосєв, щоб його не плутали з батьком. З 1979 року Лосєв викладав російську літературу в Дартмутському коледжі в штаті Нью-Гемпшир.
Випустив шість збірок віршів та дві книжки вибраного.
Він також є автором книг про радянську літературу та багатьох статей, зокрема, про «Слово о полку Ігоревім», Антона Чехова, Анну Ахматову, Олександра Солженіцина, Йосипа Бродського (остання книжка вийшла в престижній[джерело?] книжковій серії «Жизнь замечательных людей»). Під його редакцією виходили книги Михайла Булгакова, Миколи Олєйникова, Євгена Шварца. На «Голосі Америки» Лев Лосев протягом багатьох років був автором передачі «Літературний щоденник».
Помер 6 травня 2009 року в Гановері (Нью-Гемпшир, США).
Книги[ред. | ред. код]
- Чудесный десант. Tenafly, N. J.: Эрмитаж, 1985.
- Тайный советник. Tenafly, N. J.: Эрмитаж, 1987.
- Новые сведения о Карле и Кларе: Третья книга стихотворений. Санкт-Петербург: Пушкинский фонд, 1996.
- Послесловие: Книга стихов. Санкт-Петербург: Пушкинский фонд, 1998. — 56 с.
- Стихотворения из четырех книг. Санкт-Петербург: Пушкинский фонд, 1999.
- Sisyphus redux: Пятая книга стихотворений. Санкт-Петербург: Пушкинский фонд, 2000.
- Собранное: Стихи. Проза. Екатеринбург: У-Фактория, 2000.
- Как я сказал: Шестая книга стихотворений. Санкт-Петербург: Пушкинский фонд, 2005. — 64 с.
- Иосиф Бродский. Опыт литературной биографии. Москва: Молодая гвардия, 2006. — 480 стр. ISBN 5-235-02951-8
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
- ↑ Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 458–460. — ISBN 5-94848-262-6
- ↑ а б в г д е ж и к Czech National Authority Database
- ↑ CONOR.Sl
Джерела[ред. | ред. код]
- Страница Льва Лосева на сайте «Вавилон» [Архівовано 21 серпня 2009 у Wayback Machine.] (рос.).
- Лев Лосев [Архівовано 11 травня 2009 у Wayback Machine.] на сайте «Неофициальная поэзия» (рос.).
- Лев Лосев в «Журнальном зале» [Архівовано 11 лютого 2012 у Wayback Machine.] (рос.).
- Бродский. Одна биография с двумя вариациями. Рецензия на книгу Л. Лосева «Иосиф Бродский. Опыт литературной биографии» [Архівовано 15 вересня 2008 у Wayback Machine.] (рос.).
- Сергей Гандлевский. Шум словаря [Архівовано 19 січня 2010 у Wayback Machine.] (рос.).
- Сергей Гандлевский. ЛИТЕРАТУРА 2 (литература в квадрате)[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.).
- Интервью с Лосевым (рос.).
- Андрей Немзер. Его нет дома. Памяти Льва Лосева [Архівовано 6 жовтня 2009 у Wayback Machine.] (рос.).
|
|
Це незавершена стаття про поета або поетесу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |