Лев Ману
| Лев Ману | |
|---|---|
| рум. Leon Manu | |
 | |
| Народився |
1 квітня 1883 Кеяну-Маре, Кеяну-Мік, Бистриця-Несеуд, Румунія |
| Помер |
14 лютого 1959 (75 років) Герла, Клуж, Румунія |
| Національність | румун |
| Діяльність | ієромонах, ігумен, письменник |
| Конфесія | Румунська греко-католицька церква |
Лев Юліян Ману (рум. Leon Manu; 7 квітня 1883, Кеяну-Маре — 14 лютого 1959, Герла) — румунський церковний діяч, священник-василіянин з Румунської Провінції святих апостолів Петра і Павла, директор василіянської друкарні в Біксаді. Жертва комуністичного режиму.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 7 квітня 1883 року в Кеяну-Маре (тоді в складі Австро-Угорщини). Мав рідного брата Димитрія (рум. Dumitru Man), депутата Народно-Селянської Партії.[1]
Вступив до Василіянського Чину в 1903 році, 24 листопада 1906 року склав вічні обіти і 16 грудня того ж року був висвячений на священника.[2] У 1909 році отримав призначення на посаду магістра новіціяту в Маріапоч, але як румунський патріот, без дозволу настоятелів, почав займатися політикою, за що був суспендований. Після цього переховувався у монастирі в Прислопі, де розпочав видавати румунський гомілетично-пасторальний тримісячник «Слово правди» (рум. Cuvântul Adevarului)[3] і допомагав на парафіях.[4] Упродовж 1920—1930 років працював у Сполучених Штатах Америки.[5]
17 жовтня 1931 року ще раз вступив до Василіянського Чину до провінції св. Миколая на Закарпатті, а новіціят проходив у Крехівському монастирі. Повернувшись до Біксаду, став директором друкарні[4], а 23 березня 1934 року був призначений ігуменом монастиря в селі Мойсей (нині комуна Мойсей в повіті Марамуреш). 20 серпня 1936 року став ігуменом новозаснованого василіянського монастиря в с. Нікула. Коли в 1937 році для румунських василіян була утворена окрема провінція святих апостолів Петра і Павла, о. Лева Ману обрали до першої провінційної ради. Упродовж 1932—1940 років продовжував редагувати журнал «Слово правди». У 1946 році знову був обраний на уряд провінційного радника та отримав призначення на посаду ігумена монастиря в місті Клуж (тепер Клуж-Напока).
Восени 1948 року комуністична влада в Румунії ліквідувала Румунську Греко-Католицьку Церкву і закрила всі василіянські монастирі. Лев Ману пішов у підпілля і фактично перебрав провід своїх співбратів[4], та незабаром був арештований.
Помер 14 лютого 1959 року у в'язниці в місті Герла.[6]
Беатифікаційний процес[ред. | ред. код]
13 березня 2018 року в єпархії Клуж-Ґерли розпочалася єпархіальна стадія беатифікаційного процесу о. Лева Ману, ЧСВВ.[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Cicerone Ioniţoiu - Victimele terorii comuniste - Fundatia Romania Literara. www.romlit.ro. Архів оригіналу за 8 вересня 2016. Процитовано 27 жовтня 2016.
- ↑ Catalogus Provinciae Sancti Nicolai Ordinis Basiliani Sancti Josaphat ineunte anno 1936… — P. 44.
- ↑ У період за 1913—1916 роки о. Лев Ману видав 4 повні річники часопису, а відновив видання у 1927 році о. Августин Поп (видавав до 1932 року). — див. о. Атанасій Пекар. Спроба історії Румунської провінції свв. Апостолів Петра і Павла [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.]… — С. 216.
- ↑ а б в о. Атанасій Пекар. Спроба історії Румунської провінції свв. Апостолів Петра і Павла [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.]… — С. 211.
- ↑ Replica, Redacția (1 листопада 2019). Un stareț de la Prislop, cel dintâi primar român al orașului Hațeg și martir al credinței, propus pentru canonizare la Vatican!. Stiri din judetul Hunedoara (ro-RO) . Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 7 липня 2021.
- ↑ Пом'яник померлих отців і братів Чину від 1882 року. — Рим 2011. — С. 53.
- ↑ A început procesul pentru beatificarea ierom. Leon Manu OSBM | Biserica Română Unită cu Roma, Greco-Catolică. www.bru.ro. Процитовано 7 липня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- о. Атанасій Пекар. Спроба історії Румунської провінції свв. Апостолів Петра і Павла [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.] // Analecta OSBM. Sectio ІІ. — Vol. ХІ. — Romae 1982. — С. 208—221.
- Catalogus Provinciae Sancti Nicolai Ordinis Basiliani Sancti Josaphat ineunte anno 1936. — Užhorod: Typographia PP. Basilianorum, 1936. — 50 p. (лат.)
|
