Лев I Макелла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Лев I Макелла
Flavius Valerius Leo
Leo I Louvre Ma1012 n2.jpg
Бюст Лева І у Луврі
Імператор
Початок правління: 457
Кінець правління: 474
Попередник: Маркіан
Наступник:Лев II
Дата народження: 401(0401)
Місце народження:Дакія
Країна:Східної Римської імперії
Дата смерті:18 січня 474(0474-01-18)
Місце смерті:Константинополь
Діти:Аріадна, Леонтія


Лев I Макелла, Magnus Thrax, Macelles (лат. Flavius Valerius Leo, грец. Λέων A; близько 401 — 18 січня 474) — імператор Візантії з 457 по 474 рік.

Походження[ред. | ред. код]

Лев народився в Дакії, що належала до провінції Фракія. Зробив військову кар'єру й після смерті Маркіана за допомогою magister militum Аспара отримав титул Августа. Сенатори та солдати підтримали цей вибір і навіть підняли його на щиті як імператора. Аспар і сенатори сподівалися, що будуть за нього керувати імперією, але жорстоко прорахувалися. У 463 році між ними стався серйозний конфлікт. Лев закликав до себе на допомогу ісаврійських федератів і наблизив до себе їхнього полководця — Тарасікодісса Русумвладеста, якому пізніше він дав ім'я Зенона і видав за нього свою дочку Аріадну (від дружини Веріни).

Солідус Лева I (462—473).

Ардавурій син Аспара через незгоду з Левом, вирішив підпорядкувати собі ісаврійців, бажаючи підірвати міць імператора. Але план його було розкрито і Лев наказав убити Аспара і його синів (466/467). Сам Зенон був призначений полководцем Сходу. Однак піддані Лева недолюблювали Зенона і були налаштовані проти нього. Після смерті Аспара погіршилися стосунки з готами які почали чинити набіги на балканські провінції. Тільки у 473 конфлікт заспокоївся після призначення Страбо magister militum praesentalis та визнанням його королем готів. У Західній Римські Імперії після страти Антемія Прокопія Ріцімером Левом було приведено до влади імператора Юлія Непота. З Сассанідами на сході вдавалося утримувати мир, що давало імперії стабільність.

Лев, помираючи від дизентерії, проголосив імператором свого онука, сина Зенона і Аріадни — Лева II.

Лев I помер 18 січня 474 р.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]