Перейти до вмісту

Лев XIV

Редагувати посилання
Перевірена версія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лев XIV
267-й Папа Римський
з 8 травня 2025
Девіз: In illo Uno unum
Попередник: Франциск
Ім'я при народженні: англ. Robert Francis Prevost Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження: 14 вересня 1955(1955-09-14)[1][2] (70 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народження: Чикаго, Іллінойс, США[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство: США[4][5][2], Перу[4][5][2] і Ватикан[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігія: Католицька церква
Освіта: St. Augustine Seminary High Schoold (1973)[6], Університет Віллановаd (1977), Католицька теологічна уніяd (1982), Папський університет святого Томи Аквінського (1984) і Папський університет святого Томи Аквінського (1987) Редагувати інформацію у Вікіданих
Рід: Family of Pope Leo XIVd Редагувати інформацію у Вікіданих
Батько: Луїс Маріус Прівостd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мати: Мілдред Мартінесd[7][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
У миру: Роберт Френсіс Прівост
Нагороди: ордена Лазні
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Папа Лев XIV (лат. Leo XIV; ім'я при народженні Рóберт Фрéнсіс Прі́вост; англ. Robert Francis Prevost; нар. 14 вересня 1955, Чикаго, Іллінойс, США) — 267-й Папа Римський (від 8 травня 2025 року), американсько-перуанський католицький прелат, що є главою Католицької церкви і сувереном Держави-міста Ватикан.

Від 2023 року обіймав посаду префекта Дикастерії у справах єпископів і президента Папської комісії у справах Латинської Америки. Раніше служив єпископом Чиклайо в Перу від 2015 до 2023, а також був генеральним пріором Ордену Святого Августина від 2001 до 2013.

У 2015 році кардинал Прівост став натуралізованим громадянином Перу, що підтверджується Національним реєстром актів цивільного стану Перу.

8 травня 2025 року кадинала Прівоста обрано Папою Римським. Він став першим американцем, що обійняв цю посаду. 18 травня 2025 року на площі Святого Петра у Ватикані відбулася церемонія його інтронізації. На месі були присутні близько 250 тисяч паломників[8].

Життєпис

[ред. | ред. код]
Будинок дитинства Роберта Френсіса Прівоста в Долтоні, штат Іллінойс

Роберт Френсіс Прівост народився в Чикаго 14 вересня 1955 року в сім'ї Луї Маріуса Прівоста і Мілдред Мартінес[9]. Його батько, ветеран Військово-морських сил США часів Другої світової війни і шкільний адміністратор,[10] мав французьке й італійське походження, а мати — іспанське[11][12] та креольське[13][14]. У дитинстві Роберт відвідував церкву Святої Марії Вознесіння на 137 вулиці в Чикаго[15]. Він одержав середню освіту в католицькій школі Ордену Святого Августина в 1973 році. Здобув ступінь бакалавра наук з математики в Університеті Вілланова в 1977 році.

Вирішивши стати священником, Прівост приєднався до Ордену Святого Авґустина у вересні 1977 року. Склав перші обітниці ордену у вересні 1978 року, а урочисті обітниці(інші мови) — у серпні 1981 року.[16] Наступного року отримав ступінь Магістр богослов'я в Католицькій теологічній спілці(інші мови) в Чикаго[17].

Прівост розмовляє англійською, іспанською, італійською, французькою і португальською мовами, а також може читати латинською і німецькою.[18] Під час свого перебування в Перу він також вивчив мову кечуа[19][20].

Августинець (1982—2025)

[ред. | ред. код]
Перший рік, або новіціят, Прівоста як августинця минув у церкві Непорочного Зачаття в Сент-Луїсі, штат Міссурі.

Роберта Прівоста висвятив на священника архієпископ Жан Жадо для Августинців у Римі 19 червня 1982 року.[21] Він здобув Ліценціат канонічного права(інші мови) в 1984 році і ступінь Доктора канонічного права у 1987 році в Папському Університеті св. Томи Аквінського в Римі[22][23][24].

Прівост приєднався до августинської місії в Перу в 1985 році й служив канцлером Територіальної прелатури Чулуканаса(інші мови) від 1985 до 1986.[25] Повернувся в Перу в 1988 році й наступні десять років керував августинською семінарією в Трухільйо. Викладав канонічне право в єпархіальній семінарії та служив проректором з навчальної роботи. Прівост був суддею регіонального церковного суду й членом Колегії консульторів Трухільйо(інші мови). Також очолював громаду на околицях міста.[26].

У 1998 році Прівост був обраний провінціалом Августинської провінції Чикаго й повернувся в Сполучені Штати, щоб обійняти цю посаду 8 березня 1999 року[25].

У 2000 році Прівост дозволив отцю Джеймсу Рею, августинському священнику, проживати в монастирі Святого Джона Стоуна в Чикаго. Рей був відсторонений від публічного служіння 1991 року через достовірні звинувачення в сексуальному насильстві над неповнолітніми. Хоча монастир перебував поблизу католицької початкової школи, Прівост не повідомив адміністрацію школи про Рея. Августинці зазначили, що Рею був призначений наглядач під час перебування в монастирі Святого Джона Стоуна. Рея перевели на інше місце проживання у 2002 році, коли Конференція католицьких єпископів США ухвалила суворіші правила поводження зі священниками, звинуваченими в насильстві над неповнолітніми[27][28][a].

У 2001 році Прівост був обраний на шестирічний термін як Генеральний настоятель Августинців. У 2007 році його обрано на другий шестирічний термін. У 2013—2014 роках Прівост обіймав посаду в церкві Святого Августина в Чикаго, а також був першим радником і провінційним вікарієм провінції Матері Божої Доброї Поради, яка охоплює середньозахідну частину Сполучених Штатів[26][29].

Єпископ Чиклайо

[ред. | ред. код]
Собор пресвятої Марії в Чиклайо
Єпископ Чиклайо Роберт Прівост коментує проблему бідності в регіоні, 2018 р.(ісп.)

3 листопада 2014 року Папа Франциск призначив Прівоста апостольським адміністратором єпархії Чиклайо в Перу й титулярним єпископом Суфара(інші мови).[26] Прівост отримав єпископське посвячення 12 грудня 2014 року в Соборі пресвятої Марії в Чиклайо[30]. 26 вересня 2015 року був призначений єпископом Чиклайо.[22]

13 липня 2019 року Прівост був призначений членом Конгрегації в справах духовенства в Римі, хоча спочатку заявив, що лише смиренні мають право на це[31]. 15 квітня 2020 року він був призначений апостольським адміністратором Кальяо в Перу[32]. 21 листопада 2020 року Папа Франциск призначив його членом Конгрегації у справах єпископів[33].

Імовірні жертви насильства, що датується 2007 роком, від двох священників, стверджували, що Прівост не розпочав розслідування у 2022 році[34].

У рамках Єпископської конференції Перу Прівост служив у постійній раді у 2018—2020 роках.[35]. У 2019 році він був обраний президентом її Комісії з питань освіти і культури. Також був членом керівництва Карітас Перу. Прівост мав приватну аудієнцію з Папою Франциском 1 березня 2021 року,[36], що підживило спекуляції щодо його нового призначення або в Чикаго, або в Рим[37].

Дикастерія у справах єпископів

[ред. | ред. код]

30 січня 2023 року Папа Франциск призначив Прівоста префектом Дикастерії у справах єпископів з титулом архієпископа-єпископа-емерита Чиклайо.[38].

Цей офіс відповідає за оцінку й рекомендацію кандидатів на єпископат по всьому світі. Ця роль підвищила видимість і вплив Прівоста в Католицькій церкві, потенційно підвищуючи його профіль напередодні будь-якого майбутнього папського конклаву[39].

На консисторії 30 вересня Папа Франциск призначив його кардиналом-дияконом Капели Санта-Моніка-дельї-Аґостініані в Римі[40]. 6 лютого 2025 року Франциск підвищив Прівоста до кардинала-єпископа, призначивши його в Субурбікарну дієцезію Альбано в провінції Рим[41][42].

Погляди

[ред. | ред. код]

Церковна політика

[ред. | ред. код]

У травні 2023 року Прівост наголошував на важливості єпископського керування, що цінує віру, а не адміністрування.[43]. Прівост також стверджував, що Католицька церква повинна вжити більше заходів проти зміни клімату. На семінарі в листопаді 2024 року він заявив, що «панування над природою» не повинно бути «тиранічним»[44].

Літургійна й церемоніальна практика

[ред. | ред. код]
Папа Лев використав папську ферулу Бенедикта XVI (тут її тримає папський помічник у 2007 році) для своєї першої Меси в Сикстинській капелі після свого обрання

Під час служби в Перу Прівоста описували як «бездоганно одягненого» під час відправлення меси, коли він носив «формальні» ризи[45][46]. У серпні 2024 року, виступаючи в парафії на околиці Чикаго, Прівост заявив, що «літургія повинна бути прекрасною, щоб допомогти нам, щоб зміцнити нас у нашій вірі»[47]. Після обрання папою Лев XIV з'явився в традиційній червоній папській столі й моцеті, убраннях, яких не носив Папа Франциск, разом з наперсним хрестом, що містив мощі святих августинців, таких як Августин Гіппонський, Моніка(інші мови) і Тома з Вілланови[48]. На своїй першій месі в Сикстинській капелі в ролі Папи він вирішив використати папську ферулу (церемоніальний золотий посох), виготовлену для Бенедикта XVI і рідко використовувану Франциском[49][50][51].

Соціальні й політичні питання

[ред. | ред. код]

Прівост не підтримує висвячення жінок у диякони, кажучи, що це «не обов'язково вирішує проблему» і «може створити нову проблему».[52] Прівост виступає проти евтаназії і абортів.[53] Як єпископ Чиклайо Прівост виступав проти включення в навчальні програми «вчень про гендер у школах» у Перу, стверджуючи, що «просування гендерної ідеології спантеличує, оскільки воно прагне створити неіснуючі гендери».[54]

Знайомий Папи Лева XIV в Чиклайо, Хесус Леон Анхелес, зазначив, що він піклувався про венесуельських біженців у Перу.[55]

Раніше, у 2012 році, Прівост висловлювався проти гомосексуальності, кажучи, що популярна культура сприяє «симпатії до переконань і практик, що суперечать Євангелію», посилаючись на «гомосексуальний спосіб життя» й «альтернативні сім'ї, що складаються з партнерів однієї статі і їхніх усиновлених дітей».[54]

У твіттері Прівост критикував аборти, контрацептиви й смертну кару,[56] а також висловлював співчуття з приводу вбивства Джорджа Флойда і критикував політику щодо імміграції президента США Дональда Трампа й віце-президента Джей Ді Венса.[57]

Лев XIV критикував віцепрезидента США католика Джей Ді Венса за хибне трактування християнського вчення про любов. Він виступив проти спроби Венса використовувати концепцію ordo amoris (порядку любові) для виправдання нерівного ставлення до людей залежно від їхнього походження чи соціального статусу. Лев XIV наголосив, що Ісус Христос не вчив розставляти пріоритети в любові між різними групами людей[58].

Україна

[ред. | ред. код]

У 2022 в інтерв'ю перуанському виданню Semanario Expresión Прівост звинуватив Росію в агресії проти України і злочинах проти людяності, закликавши РФ скласти зброю[59][60].

«Є багато аналітичних оцінок цього конфлікту, війни, яку зараз переживає Україна, але, з моєї точки зору, це справжнє імперіалістичне вторгнення, де Росія хоче захопити територію з мотивів влади і своїх власних інтересів — через стратегічне розташування, а також через величезну культурну, історичну та виробничу цінність України для Росії.

І вже доведено, що в Україні скоюються злочини проти людяності.»[59][61]

14 травня 2025 року Папа Римський Лев XIV запропонував своє посередництво країнам світу, що воюють. «Святий Престол відкритий надати простір для того, щоб вороги зустрілися й подивилися у вічі, щоб народам була повернена надія й повернена гідність, на яку вони заслуговують, гідність миру. Народи прагнуть миру, і я, поклавши руку на серце, кажу провідникам народів: зустріньмося, ведімо діалог і переговори. Війна ніколи не є неминучою. Зброя може і повинна замовкнути, бо вона не розв'язує проблем, а лише збільшує їх», — сказав він.[62][63]

9 липня 2025 року відбулася друга зустріч Папи Римського Лева XIV і Президента України Володимира Зеленського. Під час зустріч вони обговорили подальші зусилля Ватикану для повернення українських дітей, яких викрала Росія. Володимир Зеленський також запросив Його Святість здійснити перший апостольський візит до України[64].

9 грудня 2025 року відбулася третя зустріч Папи Римського Лева XIV і Президента України Володимира Зеленського. Під час зустріч вони обговорили подальші зусилля Ватикану для повернення українських дітей, яких викрала Росія. Володимир Зеленський знову запросив Папу Римського відвідати Україну з апостольським візитом[65][66].

Папа Римський Лев XIV підтвердив наміри відвідати Україну[67].

У лютому 2026 року Папа Римський організував передачу гуманітарної допомоги для підтримкм українців в умовах сильних морозів і пошкодженої енергетичної інфраструктури внаслідок російських обстрілів. Загалом було відправлено 3 вантажівки із 80 електрогенераторами, а також тисячі одиниць медикаментів. Готується на відправку ще одна вантажівка з ліками та продуктами харчування[68].

Папство

[ред. | ред. код]
Папа Лев XIV вітає людей, що зібралися на майдані святого Петра, під час свого першого публічного виступу як Папа.

Напередодні папського конклаву 2025 року Прівост уважався темною конячкою порівняно з більш відомими папабілями,[69][70] хоча його зазначали як союзника папи Франциска й можливого компромісного кандидата.[69][71] Прихильники стверджували, що він представляв «гідну середину».[72]

8 травня 2025 року, на другий день папського конклаву 2025 року, Прівост став першим Папою з Північної Америки. Він узяв папське ім'я Лев XIV, продовжуючи традицію Лева XIII.[73] За словами директора пресслужби Святого Престолу Маттео Бруні, вибір цього імені був «чітким посиланням на „Rerum novarum“ Лева XIII».[74] Приблизно через годину після його обрання Папа Лев XIV був представлений кардиналом Домініком Мамберті, Протодияконом Колегії кардиналів, з балкону базиліки Святого Петра, потім Лев з'явився, щоб привітати зібраний натовп.[75] На відміну від Франциска, який вирішив надіти прості білі шати, Лев XIV одягнув повний папський хоровий убір з моцетою і державною столою.[76]

9 травня, наступного дня після обрання, Лев відслужив свою першу месу як Папа в Сикстинській капелі перед зібраною Колегією кардиналів. Під час меси він проповідував проти браку віри у світі й говорив про Церкву, яка буде «маяком, що освітлює темні ночі цього світу».[77] Італійська державна телекомпанія RAI повідомила, що Лев постійно проживатиме в Апостольському палаці, а не в Domus Sanctae Marthae, як Папа Франциск.[78] Його інавгураційна меса була запланована на 18 травня на площі Святого Петра.[79]

10 травня 2025 року Папа Лев XIV під час зустрічі з кардиналами в залі синоду пояснив причини вибору свого папського імені[80][81], підтверджуючи тлумачення кількох коментаторів[82][83][84]:

«Це принципи Євангелія, які завжди надихали й оживляли життя і діяльність Божої Родини, цінності, через які милосердне обличчя Отця явилося і продовжує являти себе в Сині, що став людиною, кінцевій надії кожного, хто щиро прагне правди, справедливості, миру і братерства». Саме тому, що я відчував покликання продовжувати цей шлях, я подумав про те, щоб узяти собі ім'я Лева XIV. Є кілька причин, але головна з них у тому, що Папа Лев XIII у своїй історичній енцикліці «Rerum Novarum» звернувся до соціального питання в контексті першої великої промислової революції; і сьогодні Церква пропонує кожному свою спадщину соціального вчення, щоб відповісти на чергову промислову революцію і розвиток штучного інтелекту, які ставить нові виклики для захисту людської гідності, справедливості й праці.[85]»

Урочиста інтронізація Лева XIV відбулася 18 травня 2025 року на площі Святого Петра, церемонію відвідало понад 200 тисяч паломників[86]. У першій проповіді Папа визнав, що вважає себе обраним понтифіком без будь-яких для того заслуг, подякував усім, хто за нього молився, закликав віруючих до єднання й самовідданої любові до ближнього, а Церкву назвав символом єдності та спільності, яка має стати «закваскою для примиреного світу»[86].

Делегацію Сполученого королівства Великобританії та Північної Ірландії очолив принц Едвард, Іспанії — король Філіп VI і королева Летиція, Польщі — президент Анджей Дуда, Аргентини — президент Хав'єр Мілей, Нігерії — президент Бола Тінубу, Ізраїлю — президент Іцхак Герцоґ, Канади — прем'єр-міністр Марк Карні, Німеччини — канцлер Фрідріх Мерц, Австралії — прем'єр-міністр Ентоні Албаніз, України — президент Володимир Зеленський[87].

18 травня 2025 року папа прийняв у себе президентку Перу Діну Болуарте, президента України Володимира Зеленського[88][89] і віцепрезидента США Джей Ді Венса[90].

19 травня 2025 року в Апостольському палаці відбулася перша зустріч папи Лева XIV і патріарха Варфоломія I[91]. Обидва ієрархи підтвердили прихильність до збереження діалогу між католицтвом і православ'ям. Патріарх Варфоломій I наголосив на важливості продовження лінії папи Франциска в питаннях збереження миру в християнстві і на всій землі. На зустрічі Лев XIV підтвердив бажання відвідати Туреччину на честь 1700-річчя Першого Нікейського собору; орієнтовно названо листопад 2025 року.

26 травня 2025 року в рамках святкування 62-го Дня Африки Лев XIV зустрівся з африканськими паломниками, серед яких були дипломатичні представники африканських країн[92].

Папа Лев XIV з королем Чарльзом III та королевою Каміллою під час візиту короля до Ватикану, жовтень 2025 року

У жовтні 2025 року відбувся державний візит короля Чарльза ІІІ до Ватикану. Під час візиту Чарльз ІІІ став першим британським монархом, який молився разом з Папою Римським з часів Реформації, приєднавшись до Папи Лева XIV на церковній службі в Сікстинській капелі Апостольського палацу у Ватикані[93]. Король Чарльз III призначив Лева XIV почесним лицарем Великого хреста Ордену Лазні[94]. Тоді ж, Лев XIV прийняв титул папського побратима каплиці Святого Георгія у Віндзорському замку[95][96].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У Лева XIV є два брати, Луїс і Джон. Увечері перед конклавом Прівост запитував своїх братів телефоном, яким має бути його ім'я.[97]

Мати, Мілдред, померла 18 червня 1990 року.[98] Батько Луїс помер 8 листопада 1997 року.[99] У дитинстві й пізніше друзі називали Прівоста «Боб».[100][101] Його старший брат, Луїс, служив у військових силах, мешкає у Флориді.[102]

Лев XIV уважає себе тенісистом-аматором. Коли його призначили до Риму, він заявив, що сподівається мати більше можливостей для тренувань, ніж він мав у Перу.[103][104] За словами його брата Джона, він фанат Чикаго Вайт Сокс з Головної бейсбольної ліги.[105]

Лев XIV регулярно грає у Wordle і Words with Friends зі своїми братами.[106][107]

Див. також

[ред. | ред. код]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Про те, що Рею дозволили жити в монастирі, вперше повідомила газета Chicago Sun Times у 2021 році на основі документів, які Церква оприлюднила у 2014 році.[27]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Actualidad A., Mario Espinosa de los Monteros Quién es Robert Francis Prevost, el nuevo Papa de Roma elegido en la cuarta votación del Cónclave — 2025.
  2. ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #1284904598 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б в https://www.vaticannews.va/es/papa/news/2025-05/robert-francis-prevost-la-biografia-del-nuevo-papa.html
  4. ↑ а б Infobae P. N. El cardenal 'papable' estadounidense Robert Prevost también tiene la nacionalidad peruana — 2025.
  5. ↑ а б White C. The first American pope? This cardinal has the best chance of making history in this conclave
  6. ↑ Bosman J. Pope Leo XIV Grew Up in the Chicago Area — 2025. — ISSN 0362-4331
  7. ↑ Horowitz J., Rich M., Dias E. Robert Francis Prevost Selects Name Leo XIV as First American Pope: Live Updates — The New York Times, 2025. — ISSN 0362-4331
  8. ↑ Інтронізація Папи Римського (відео). Главком. 18 травня 2025.
  9. ↑ Відставка кардинала Уелле: американський єпископ призначений головою дикастерії у справах єпископів. La Croix. 30 січня 2023.
  10. ↑ Некрологи. Chicago Tribune. 10 листопада 1997. с. 6. Процитовано 8 травня 2025.
  11. ↑ Лев XIV — новий Папа. Vatican News. 8 травня 2025. Процитовано 8 травня 2025.
  12. ↑ Jr, Henry Louis Gates (11 червня 2025). We Traced Pope Leo XIV’s Ancestry Back 500 Years. Here’s What We Found. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 25 грудня 2025.
  13. ↑ News, A. B. C. Pope Leo XIV's family tree shows Black roots in New Orleans. ABC News (англ.). Процитовано 23 грудня 2025.
  14. ↑ New Pope Has Creole Roots in New Orleans (англ.). 8 травня 2025. Архів оригіналу за 27 жовтня 2025. Процитовано 23 грудня 2025.
  15. ↑ Вакс-Тібодо, Емілі (8 травня 2025). Кардинал Роберт Ф. Прівост, народжений в Америці, обраний Папою. The Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 8 травня 2025.
  16. ↑ Кардинал Роберт Франсіс Прівост [Католицька ієрархія]. catholic-hierarchy.org. Процитовано 21 березня 2025.
  17. ↑ Bishop Robert Francis Prevost, OSA. Католицька теологічна спілка. 1 лютого 2023. Процитовано 2 лютого 2023.
  18. ↑ White, Christopher (30 квітня 2025). The first American pope? This cardinal has the best chance of making history in this conclave. National Catholic Reporter. Процитовано 8 травня 2025.
  19. ↑ Molina, Federico Rivas (10 травня 2025). Prevost, el Papa 'peruano': misionero y político [Прівост, «перуанський» Папа: місіонер і політик]. El País América (ісп.). Процитовано 11 травня 2025.
  20. ↑ Talledo, Valeria Mendoza (9 травня 2025). ¿Papa León XIV aprendió quechua en Perú? Cardenal de Estados Unidos revela que Robert Prevost intentó dominar la lengua milenaria [Чи вивчив Папа Лев XIV мову кечуа в Перу? Кардинал зі США розкриває, що Роберт Прівост намагався опанувати цю стародавню мову]. infobae (es-ES) . Процитовано 11 травня 2025.
  21. ↑ Robert Francis Cardinal Prevost [Catholic-Hierarchy]. catholic-hierarchy.org. Процитовано 21 березня 2025.
  22. ↑ а б Rinunce e nomine (Пресреліз) (італ.). Holy See Press Office. 26 вересня 2015. Процитовано 21 листопада 2020.
  23. ↑ Pope names missionary bishop to head Dicastery for Bishops. Dicasterium pro Communicatione. 30 січня 2023. Процитовано 2 лютого 2023.
  24. ↑ Pope names missionary bishop to head Dicastery for Bishops. Dicasterium pro Communicatione. 30 січня 2023. Процитовано 2 лютого 2023.
  25. ↑ а б Robert F. Prevost nombrado Administrador Apostólico en Chiclayo. Orden de San Agustín (ісп.). 3 листопада 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 червня 2021.
  26. ↑ а б в Rinunce e nomine, 03.11.2014 (Пресреліз) (італ.). Holy See Press Office. 3 листопада 2014. Процитовано 21 листопада 2020.
  27. ↑ а б Herguth, Robert (26 лютого 2021). Church officials disapproved moving another priest accused of abuse to Hyde Park friary, records show. Chicago Sun Times. Процитовано 30 січня 2023.
  28. ↑ Vatican congregation member allowed priest accused of child abuse to live near Catholic school. PillarCatholic.com. 16 березня 2021. Процитовано 30 січня 2023.
  29. ↑ Augustinians re-elect current Prior General at Chapter meeting. Rome, Italy: Catholic News Agency. 11 вересня 2007. Процитовано 8 травня 2025.
  30. ↑ "Una autoridad debe apartarse de la corrupción, el egoísmo y de enriquecerse a sí mismo". La República (ісп.). 17 травня 2015. Процитовано 21 листопада 2020.
  31. ↑ Rinunce e nomine (Пресреліз) (італ.). Holy See Press Office. 13 липня 2019. Процитовано 21 листопада 2020.
  32. ↑ Rinunce e nomine (Пресреліз) (італ.). Holy See Press Office. 15 квітня 2020. Процитовано 21 листопада 2020.
  33. ↑ Rinunce e nomine (Пресреліз) (італ.). Holy See Press Office. 21 листопада 2020. Процитовано 21 листопада 2020.
  34. ↑ D'Avillez, Filipe (18 вересня 2024). Cardinal Prevost never investigated abuse claims, alleged victims say. The Pillar.
  35. ↑ Consejo Permanente. Episcopal Conference of Peru (ісп.). Процитовано 21 листопада 2020.
  36. ↑ Audiences, 01.03.2021 (Пресреліз). Holy See Press Office. 1 березня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
  37. ↑ Curial speculation follows papal meetings with bishops. Catholic News Agency. 6 березня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
  38. ↑ Resignations and Appointments (Пресреліз). Holy See Press Office. 30 січня 2023. Процитовано 30 січня 2023.
  39. ↑ Who will be pope? Meet some possible contenders. PBS News. 2 травня 2025. Процитовано 3 травня 2025.
  40. ↑ Assignation of Titles and Deaconries to the new Cardinals (Пресреліз). Holy See Press Office. 30.09.2023. Процитовано 1 жовтня 2023.
  41. ↑ Resignations and Appointments (Пресреліз). Holy See Press Office. 6 лютого 2025. Процитовано 6 лютого 2025.
  42. ↑ College of Cardinals: Pope extends terms of dean and vice-dean. Vatican News. Dicastery for Communication. 6 лютого 2025. Процитовано 26 лютого 2025.
  43. ↑ Tornielli, Andrea (12 травня 2023). The bishop is a pastor not a manager. L'Osservatore Romano. Процитовано 8 травня 2025.
  44. ↑ Where Pope Leo Stands on Specific Issues. Time. 8 травня 2025. Архів оригіналу за 8 травня 2025. Процитовано 8 травня 2025.
  45. ↑ Martin, Ines San (10 травня 2025). Peruvians claim Pope Leo XIV as a local. OSV News (амер.). Процитовано 11 травня 2025.
  46. ↑ Rich, Motoko; Dias, Elizabeth; Horowitz, Jason (8 травня 2025). Pope Leo XIV, the First American Pontiff, Took a Global Route to the Top Post. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 11 травня 2025.
  47. ↑ Brown, Lauretta (11 травня 2025). What then-Cardinal Prevost told an Illinois parish about his life, Pope Francis, synodality and more. OSV News (амер.). Процитовано 11 травня 2025.
  48. ↑ Campisi, Tiziana (10 травня 2025). Pope Leo XIV's pectoral cross holds relics of Saints Augustine and Monica. Vatican News (англ.). Процитовано 11 травня 2025.
  49. ↑ Hattrup, Kathleen N. (9 травня 2025). What was Pope Leo XIV's first day like?. Aleteia. Процитовано 11 травня 2025.
  50. ↑ McLellan, Justin (9 травня 2025). New pope calls for Christian witness in world that finds faith absurd. United States Conference of CatholicBishops (англ.). Процитовано 11 травня 2025.
  51. ↑ Coppen, Luke (9 травня 2025). Leo XIV: Petrine ministry is a cross and a blessing. The Pillar (англ.). Процитовано 11 травня 2025.
  52. ↑ Mares, Courtney (26 жовтня 2023). Cardinal at Synod on Synodality: 'Clericalizing Women' Will Not Solve Problems. New Catholic Register. Архів оригіналу за 8 травня 2025. Процитовано 8 травня 2025.
  53. ↑ Cardenal Prevost en Xn antes de ser papa: apoyo a inmigrantes y críticas recientes a Vance. Infobae. 8 травня 2025.
  54. ↑ а б Rich, Motoko (2 травня 2025). There's Never Been a Pope From the U.S. Could This Cardinal Change That?. The New York Times (англ.). Процитовано 8 травня 2025.
  55. ↑ Robert Prevost, cardenal de EE.UU. con nacionalidad peruana, es el nuevo Papa de la Iglesia católica con el nombre León XIV. BBC Mundo. 8 травня 2025. Процитовано 8 травня 2025.
  56. ↑ Ramirez, Nikki McCann; Dickinson, Tim (8 травня 2025). MAGA Melts Down Over New Pope's Anti-Trump, Pro-Immigrant Social Media. Rolling Stone. Процитовано 8 травня 2025.
  57. ↑ Ferguson, Malcolm (8 травня 2025). The New Pope Doesn't Seem to Be a Huge Fan of Trump or JD Vance. The New Republic. Процитовано 8 травня 2025.
  58. ↑ The New Pope Doesn't Seem to Be a Huge Fan of Trump or JD Vance // The New Republic. — ISSN 0028-6583.
  59. ↑ а б Коцеруба, Олена (11 травня 2025). Олена Коцеруба: Що говорив новообраний Папа Римський Лев XIV про війну в Україні ще 3 роки тому, на початку повномасштабного вторгнення? — Блоги | OBOZ.UA. OBOZREVATEL (укр.). Процитовано 11 травня 2025.
  60. ↑ Катерин, Корецька (11 травня 2025). Папа Римський Лев XIV засудив вторгнення Росії в Україну. Букви (укр.). Процитовано 11 травня 2025.
  61. ↑ Перше звернення Папи – молитва за мир в Україні та в Газі. BBC News Україна (укр.). 11 травня 2025. Процитовано 11 травня 2025.
  62. ↑ Собенко, Надія (14 травня 2025). Папа Лев XIV запропонував своє посередництво країнам світу, які воюють. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 15 травня 2025.
  63. ↑ Папа Римський запропонував посередництво "воюючим країнам". РБК-Украина (укр.). Процитовано 15 травня 2025.
  64. ↑ Володимир Зеленський мав аудієнцію в Папи Римського Лева XIV. Офіційне інтернет-представництво Президента України (укр.). 9 липня 2025. Процитовано 17 грудня 2025.
  65. ↑ Президент мав аудієнцію в Папи Римського Лева XIV. Офіційне інтернет-представництво Президента України (укр.). 9 грудня 2025. Процитовано 17 грудня 2025.
  66. ↑ Зеленський зустрівся із Папою Римським. Укрінформ (укр.). 9 грудня 2025. Процитовано 17 грудня 2025.
  67. ↑ Фролов, Богдан (14 грудня 2025). Папа Римський може приїхати в Україну: Ватикан уже розробив план. УНІАН (укр.). Процитовано 17 грудня 2025.
  68. ↑ Маловічко, Юлія (10 лютого 2026). Папа Римський відправив українцям "зимову допомогу": ліки, їжа і не тільки. РБК-Україна (укр.). Процитовано 11 лютого 2026.
  69. ↑ а б Maddox, David; Gooch, Bryony (7 травня 2025). Who could be the new Pope? The cardinals in the running ahead of the Conclave. The Independent. Архів оригіналу за 7 травня 2025. Процитовано 9 травня 2025.
  70. ↑ Nel conclave il peso degli americani, Dolan 'pope maker' – Dall'addio a Francesco al nuovo Papa. Agenzia ANSA (італ.). 8 травня 2025. Процитовано 9 травня 2025.
  71. ↑ Bedigan, Mike; Watling, Tom (8 травня 2025). Meet Leo XIV: The first American pope no one expected. The Independent. Процитовано 9 травня 2025.
  72. ↑ Rich, Motoko (2 травня 2025). There's Never Been a Pope From the U.S. Could This Cardinal Change That?. The New York Times. Процитовано 6 травня 2025.
  73. ↑ McElwee, Joshua (8 травня 2025). Prevost, first U.S. pope, supported Francis and shunned spotlight. Reuters. Процитовано 8 травня 2025.
  74. ↑ Galeazzi, Giacomo (8 травня 2025). Leone, nome forte contro i potenti. Un omaggio alla dottrina sociale. La Stampa (італ.). Процитовано 9 травня 2025.
  75. ↑ Wooden, Cindy (8 травня 2025). Breaking: Chicago native Cardinal Prevost elected pope, takes name Leo XIV. Detroit Catholic (амер.). Процитовано 8 травня 2025.
  76. ↑ The American Pope. The Pillar (англ.). № May 8, 2025. Процитовано 8 травня 2025.
  77. ↑ Mao, Frances (9 травня 2025). Папа Лев XIV називає Церкву 'маяком, що освітлює темні ночі' у своїй першій месі. BBC News. Процитовано 9 травня 2025.
  78. ↑ Hernández, Virginia (9 травня 2025). Прощавай, Санта-Марта: Лев XIV житиме в Апостольському палаці, а Меса з нагоди початку його понтифікату відбудеться 18 травня. El Mundo (ісп.). Процитовано 10 травня 2025.
  79. ↑ Інавгураційна Меса Папи Лева XIV відбудеться 18 травня. Vatican News. 9 травня 2025. Процитовано 10 травня 2025.
  80. ↑ Vatican News, ред. (10 травня 2025). Il Papa: il mio nome per Leone XIII. La Chiesa risponda a sfide di dignità, giustizia, lavoro. www.vaticannews.va. Процитовано 10 травня 2025.
  81. ↑ Perché proprio Leone XIV. Il Post. 10 травня 2025. Процитовано 10 травня 2025.
  82. ↑ Ester Palma (8 травня 2025). El Mundo (ред.). ¿Quién fue León XIII? El Papa que abordó los derechos de los trabajadores y del que Prevost toma su nombre (ісп.). Процитовано 10 травня 2025.
  83. ↑ Iacopo Scaramuzzi (9 травня 2025). la Repubblica (ред.). La prima cena del Papa con i cardinali: “Ecco come ha scelto il nome Leone XIV”. Процитовано 9 травня 2025.
  84. ↑ Election de Léon XIV : pourquoi le nom choisi par le pape révèle la "patte sociale" de son pontificat. Franceinfo (fr-FR) . 9 травня 2025. Процитовано 9 травня 2025.
  85. ↑ Incontro con i Cardinali (10 травня 2025) | Лев XIV. www.vatican.va. Процитовано 11 травня 2025.
  86. ↑ а б Тимотей Т. Коцур (18 травня 2025). Разом ставати закваскою примиреного світу. Початок Петрового служіння Папи Лева XIV. Vatican News.
  87. ↑ Luke Coppen and JD Flynn (18 травня 2025). Leo XIV at inauguration Mass: ‘Look to Christ!’. The Pillar.
  88. ↑ El Papa se reúne con presidentes de Perú y Ucrania. Vatican News. 18 травня 2025.
  89. ↑ Папа Лев XIV прийняв Президента України. Vatican News. 18 травня 2025.
  90. ↑ Pope Leo XIV meets with US Vice President Vance. Vatican News. 19 травня 2025.
  91. ↑ Bartolomeo incontra Leone XIV: "Desidera venire a Nicea". Omaggio a Papa Francesco. Vatican News. 19 травня 2025.
  92. ↑ Папа учасникам паломництва африканських послів: бути знаками надії. Vatican News. 26 травня 2025.
  93. ↑ Charles makes history as first British monarch to pray with a pope since Henry VIII split church. ITV News (англ.). 23 жовтня 2025.
  94. ↑ Furness, Hannah (23 жовтня 2025). King makes history by praying with Pope. The Daily Telegraph (англ.). Процитовано 23 жовтня 2025.
  95. ↑ El rey Carlos se reúne con el Papa León XIV en el Vaticano. euronews (ісп.). 23 жовтня 2025. Процитовано 25 жовтня 2025.
  96. ↑ Кузьменко, Ольга (23 жовтня 2025). Король Чарльз отримає новий титул: що про це відомо. ТСН (укр.). Процитовано 11 листопада 2025.
  97. ↑ Griffin, Jake (8 травня 2025). 'It was a shocking moment': New pope's brother lives in New Lenox. Chicago Daily Herald. Процитовано 8 травня 2025.
  98. ↑ Obituary for Mildred PREVOST. Chicago Tribune. 20 червня 1990. с. 28.
  99. ↑ Louis Prevost Obituary. Chicago Tribune. 11 листопада 1997. с. 12. Процитовано 8 травня 2025.
  100. ↑ FitzPatrick, Lauren (3 травня 2025). From Chicago's south suburbs to helping choose the next pope. Chicago Sun Times. Архів оригіналу за 8 травня 2025. Процитовано 8 травня 2025.
  101. ↑ Bosman, Julie (8 травня 2025). Pope Leo XIV Grew Up in the Chicago Area. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 8 травня 2025.
  102. ↑ Griffin, Jake (8 травня 2025). 'It was a shocking moment': New pope's brother lives in New Lenox. Daily Herald (амер.). Процитовано 8 травня 2025.
  103. ↑ The American pope. The Pillar (англ.). 8 травня 2025. Процитовано 8 травня 2025.
  104. ↑ Meet the conclave: Cardinal Robert Francis Prevost. The Pillar (англ.). 8 травня 2025. Процитовано 8 травня 2025.
  105. ↑ Lutz, BJ (8 травня 2025). Brother answers burning question: Is Pope Leo XIV a Chicago White Sox or Cubs fan?. WGN-TV.
  106. ↑ Meyer, Holly (9 травня 2025). Wordle, White Sox and more: Fast facts about Pope Leo XIV. AP News (англ.). Процитовано 11 травня 2025.
  107. ↑ Weisholtz, Drew (9 травня 2025). Pope's brother says they regularly do Wordle and shares more personal details about his life. Today.com (англ.). Процитовано 11 травня 2025.

Література

[ред. | ред. код]

Лев XIV // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Лев_XIV

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лев_XIV&oldid=47886516