Легат (Стародавній Рим)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Легат (від лат. Legatus, лат. legare, «наказувати, призначати, делегувати») — посланець римського сенату. Пізніше — імператорський намісник у римській провінції. Також легат — вища посада у римському легіоні (командир легіону або старший морський офіцер чи командувач з'єднанням флоту).

У часи імперії було три види легатів:

  • Legatus Augusti pro praetore був посланцем імператора і управляв його іменем провінцією і військами.
  • Legatus legionis управляв легіоном у провінції.
  • Legatus proconsulis — допоміжний службовець управляючого (Проконсула) "сенаторської" провінції.

Див. також[ред.ред. код]

Папський легат