Легенда про Нараяму (фільм, 1983)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Легенда про Нараяму
яп. 楢山節考
Жанр драма
Режисер Сьохей Імамура
Продюсери
Сценарист Сьохей Імамура
На основі Легенда про Нараяму Сітіро Фукадзави
У головних
ролях
Оператори
Композитор Сін'їтіро Ікебе
Художник Горо Кусакабе
Кінокомпанія
Дистриб'ютор Toei Company і Netflix
Тривалість 130 хв.
Мова японська
Країна Японія Японія
Рік 1983
Дата виходу 29 квітня 1983 (Японія)
IMDb ID 0084390
Рейтинг IMDb: 7.9/10 stars

Золота пальмова гілка«Легенда про Нараяму» (яп. 楢山節考 Нараяма бусіко:) — японський фільм-драма 1983 року режисера Сьохея Імамури, заснований на переробці однойменного фільму Кейсуке Кіношіти. Сюжет створено на основі однойменної книги Шічіро Фукадзави[1]. Володар «Золотої пальмової гілки» 36-го Каннського міжнародного кінофестивалю[2].

Сюжет[ред. | ред. код]

Дія фільму відбувається у XIX столітті в маленькому японському селі, ізольованому від решти світу через його розташування, жителі якого ведуть майже примітивний спосіб життя. Пори року змінюються, все завмирає в зимовий період, але і природа і люди відроджуються знову навесні. Земля не родюча, не може нагодувати всіх, і багато людей голодують. Тільки старшому синові у сім'ї дозволено вступати в шлюб. Решта повинні залишатися робітниками. Немовлят чоловічої статі тут просто вбивають і пускають на добриво для городу, а дівчаток продають або вимінюють на сіль. Сім'ю, що зазіхнула на чужий урожай, ховають живцем разом з дітьми і вагітними жінками, а людей похилого віку, що досягли 70-річчя, відносять на вершину священної гори Нараяма і залишають помирати наодинці.

У цьому селі живе стара жінка Орін зі своїми синами. Їй 69 років, вона все ще міцна і сильна, але попри це, дуже скоро повинна буде вирушити на Нараяму, як того вимагає давня традиція. Правда, перед смертю Орін треба закінчити деякі важливі справи. Її старший син-вдівець повинен знайти собі нову дружину, другий — уперше пізнати жінку, а онука необхідно навчити деяким життєвим істинам.

Син Орін Тацухей, якому наказано виконати волю предків, ніжно любить свою матір і не бажає їй смерті, адже на матері лежить усе господарство, і вона прекрасно з ним справляється. Щоб допомогти синові переламати себе, Орін вибиває каменем собі зуби, тепер вона не зможе їсти, і синові буде легше позбавити сім'ю від тягаря. Коли приходить час, Тацухей саджає жінку собі на спину і несе її на гору. Стара Орін залишається одна, і білий сніг тихо падає на її сиву голову.

Повернувшись додому, Тацухей по-іншому дивиться на свого сина, адже колись і він повинен буде віднести батька назустріч смерті від голоду і спраги.

У ролях[ред. | ред. код]

Кадр з фільму
Кен Огата ···· Тацухей
Суміко Сакамото ···· Орін, мати Тацухея
Томпей Хідарі ···· Ріске, брат Тацухея
Акі Такедзьо ···· Тамаян, дружина Тацухея
Сьоіті Одзава ···· Кацудзо
Фудзіо Токіта ···· Дзінсаку
Сейдзі Курасакі ···· Кесакіті, старший син Тацухея
Каору Сімаморі ···· Томекіті, молодший син Тацухея
Міцуко Байсьо ···· Оей, молода вдова
Кесі Такаміне ···· Араясікі
Тайдзі Тонояма ···· Теруян
Нідзіко Кійокава ···· Окане, стара вдова
Норіхей Мікі ···· Сіоя, старий торговець сіллю
Рютаро Тацумі ···· Матаян, старий сусід

Знімальна група[ред. | ред. код]

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації фільму «Легенда про Нараяму»[3]
Рік Кінофестиваль/кінопремія Категорія/нагорода Номінант Результат
1983 36-й Каннський міжнародний кінофестиваль Золота пальмова гілка Легенда про Нараяму Перемога
Гавайський міжнародний кінофестиваль Найкращий оператор Масао Тотідзава Перемога
1984 Премія Японської академії Найкращий фільм Легенда про Нараяму Перемога
Найкращий режисер Сьохей Імамура Номінація
Найкращий актор Кен Огата Перемога
Найкраща акторка Суміко Сакамото Номінація
Найкраща акторка другого плану Міцуко Байсьо Номінація
Найкращий сценарій Сьохей Імамура Номінація
Найкращий оператор Масао Тотідзава Номінація
Найкращий звук Кеніші Бенітані Перемога
Найкраща музика до фільму Сін'їтіро Ікебе Номінація
Премія Блакитна стрічка Найкращий актор Кен Огата Перемога
Премія Майніті Найкращий актор Кен Огата Перемога
Найкращий звук Кеніші Бенітані Перемога

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Cine para pensar – La balada de Narayama (ісп.). 39escalones. 14 травня 2007. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 17.11.2016. 
  2. Dave Kehr (8 лютого 2010). The Ballad of Narayama (англ.). Chicago Reader. Архів оригіналу за 7 жовтня 2020. Процитовано 17.11.2016. 
  3. Нагороди та номінації фільму «Легенда про Нараяму» на сайті IMDb

Посилання[ред. | ред. код]