Легенда про княгиню Ольгу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Легенда про княгиню ОльгуPicto infobox cinema.png
рос. Легенда о княгине Ольге
Жанр історичний фільм
Режисер Юрій Іллєнко
Сценарист Юрій Іллєнко
У головних
ролях
Людмила Єфименко
Костянтин Степанков
Микола Олялін
Оператор Калюта Вілен Олександрович
Композитор Станкович Євген Федорович
Кінокомпанія Київська кіностудія імені О.Довженка
Тривалість 128 хв.
Мова російська
українська (дубляж)
Країна СРСР СРСР
Рік 1983
IMDb ID 0171469

«Леге́нда про княги́ню О́льгу» (рос. «Легенда о княгине Ольге») — український радянський двосерійний історичний художній фільм режисера Юрія Іллєнка. Прем'єра фільму відбулася 27 лютого 1984 року.

У 1984 році кіностудія Довженка заборонила створення україномовної версії фільму й створили лише російськомовну версію: тодішнє радянське керівництво вирішило, що князі Ольга та Володимир ніяк не могли розмовляти українською, лише російською. Український дубляж стрічки зробили лише у 2015 році, через 31 років після появи стрічки.[1]

Сюжет[ред. | ред. код]

Фільм у поетичній формі літописів і переказів розповідає історію княгині Ольги, керманички Київської Русі кінця IX — початку X століть. Це розповіді трьох людей, що по-різному ставляться до Ольги: ченця Арефи, ключниці Малуші та онука Володимира.

Акторський склад[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Український дубляж[ред. | ред. код]

Фільм дубльовано студією KWA Sound Production на замовлення телеканалу ICTV.[2]

  • Літературна адаптація перекладу: Дмитра і Віталія Капранових
  • Режисер дубляжу: Максим Кондратюк
  • Звукорежисер: Артем Мостовий
  • Ролі дублювали: Княгиня Ольга — Людмила Єфименко, князь Святослав — Олександр Ярмола (фронтмен гурту «Гайдамаки»), князь Мал — Віктор Демерташ, Малуша — Римма Зюбіна, князь Володимир — Олександр Ігнатуша, князь Володимир в юності — Костянтин Войтенко, грек Арефа — Олег Стальчук, Воєвода Новгородський — Юрій Висоцький, Ільм — Богдан Бенюк, Свенельд — Андрій Мостренко, Рус — Павло Скороходько, Вівера — Олександр Завальський, Дерево-хмара — Борис Георгієвський, жриця — Людмила Суслова та інші.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]