Легенда про удар ножем у спину

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Австрійська карикатура 1919 року — фігура Маріанни (персоніфіковане зображення республіканської Франції), яка здіймає ніж, має явно виражені семітські риси

Легенда про удар ножем у спину (нім. Dolchstoßlegende) — теорія змови, яка розповсюджувалась представниками вищого військового командування Німеччини і перекладає провину за поразку країни в Першій світовій війні на соціал-демократію. Згідно з цією легендою, німецька армія вийшла непереможеною з полів битв світової війни, але отримала «удар у спину» від опозиційних «безрідних» цивільних на батьківщині. Антисеміти при цьому пов'язали «внутрішніх» і «зовнішніх» ворогів імперії з єврейською змовою.

Легенда про удар ножем у спину використовувалася ідеологами Німецької національної народної партії, Фелькіше бевегунг та інших правих екстремістських організацій і партій у пропаганді під час Листопадової революції, проти Версальського договору, лівих партій, перших урядових коаліцій Веймарської республіки і Веймарської конституції. Легенда про удар ножем у спину увійшла до історії Новітнього часу як приклад свідомо сконструйованої фальсифікації історії та ідеології виправдання військової і національно-консервативної еліт кайзерівської Німеччини і стала ґрунтом для розквіту націонал-соціалістичної ідеології.

Термін[ред.ред. код]

Німецька карикатура 1924 року: «удар у спину» німецькій армії завдають Філіп Шейдеман і Маттіас Ерцбергер

Метафора про «удар ножем у спину» була використана вперше в статті в Neue Zürcher Zeitung (з німецької — «Нова цюрихська газета») від 17 грудня 1918 року. У ній цитувався вислів британського генерала сера Фредеріка Моріса в інтерв'ю британській газеті Daily News:

Стосовно німецької армії, загальну думку можна висловити в наступних словах: удар у спину їй завдало цивільне населення.

Фредерік Моріс

Цю версію походження вислову в листопаді-грудні 1919 року підтвердили обидва генерали з командування німецьких військ —  Еріх Людендорф і Пауль фон Гінденбург. У своїх спогадах Людендорф згадує про бесіду з генералом Нейлом Малкольмом (англ. Neill Malcolm), що нібито відбулася в липні 1919 року, в якій він пояснював британцеві причини поразки Німеччини, а Малкольм перепитав: «Ви маєте на увазі, що вас вдарили ножем у спину?». Гінденбург у своїх свідченнях комітету з розслідування рейхстагу також стверджував, що англійський генерал сказав: «Німецькій армії завдали удару в спину». Однак обидва британці категорично заперечують використання цього вислову.

Німецький історик Борис Барт виявив таке висловлювання депутата рейхстагу Ернста Мюллера-Мейнінгена, який 2 листопада 1918 року на зустрічі, організованій у мюнхенській пивній «Левенбройкеллер», закликав революційно налаштовану аудиторію до стійкості:

Поки тримається передова, наш обов'язок на батьківщині, чорт забирай, - стояти до кінця. Нам буде соромно перед нашими дітьми й онуками, якщо ми впадемо на спину фронту і встромимо в нього ніж.

Ернст Мюллер-Мейнінген

Образ ножа у спину походить від епізоду смерті Зіґфріда в «Пісні про Нібелунгів». Цю асоціацію в 1920 році у своїй книзі «З мого життя» (нім. Aus meinem Leben) підтвердив Гінденбург.

Процес 1925 року[ред.ред. код]

У 1925 році публіцист соціал-демократичного табору Мартін Грубер заявив, що легенда про удар ножем у спину, справедливість якої відстоював публіцист Пауль Ніколаус Коссман і очолюваний ним журнал Süddeutsche Monatshefte, є безглуздою і наклепницькою. Коссман подав на Грубера до суду. Процес привернув широку суспільну увагу, свідками на ньому виступили деякі провідні політики, зокрема, Густав Носке і Філіп Шейдеман. В результаті Коссман виграв справу: Грубер змушений був заплатити 3000 райхсмарок штрафу, а в громадській думці зміцнилася ідея про те, що справедливість версії про зраду підтверджена рішенням суду.

Література[ред.ред. код]

  • Friedrich Freiherr Hiller von Gaetringen: «Dolchstoß»-Diskussion und «Dolchstoßlegende» im Wandel von vier Jahrzehnten, in: Waldemar Besson, Friedrich Freiherr Hiller von Gaetringen (Hrsg.): Geschichte und Gegenwartsbewusstsein. Historische Betrachtungen und Untersuchungen. Festschrift für Hans Rothfels zum 70. Geburtstag (S. 122—160), Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 1963, ASIN B0000BIHKR
  • Boris Barth: Dolchstoßlegenden und politische Desintegration. Das Trauma der deutschen Niederlage im Ersten Weltkrieg 1914—1933. Düsseldorf 2003 (Rezension)
  • Joachim Petzold: Die Dolchstoßlegende. Eine Geschichtsfälschung im Dienst des deutschen Imperialismus und Militarismus. Akademie-Verlag, 2. Auflage, Berlin 1963
  • Irmtraud Permooser: Der Dolchstoßprozeß in München 1925, In: Zeitschrift für Bayerische Landesgeschichte 59/1996, S. 903—926

Rainer Sammet: «Dolchstoß». Deutschland und die Auseinandersetzung mit der Niederlage im Ersten Weltkrieg (1918—1933). trafo Verlag, Berlin 2003, ISBN 3-89626-306-4

  • Wolfgang Benz (Hg.): Legenden, Lügen, Vorurteile. Ein Wörterbuch zur Zeitgeschichte, 6. Auflage, dtv München 1992
  • Lars-Broder Keil, Sven F. Kellerhoff: Deutsche Legenden. Vom 'Dolchstoß' und anderen Mythen der Geschichte, Linksverlag, 2002, ISBN 3-86153-257-3