Легка атлетика на літніх Олімпійських іграх 1988
| Легка атлетика на літніх Олімпійських іграх 1988 | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Місто |  Сеул |
| Країни-учасниці | 148 |
| Кількість атлетів | 1617 |
| Розігрується медалей | 42 комплекти |
| Відкриття | 23 вересня |
| Закриття | 1 жовтня |
| Арена | Олімпійський стадіон |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Змагання з легкої атлетики на літніх Олімпійських іграх 1988 були проведені з 23 вересня по 1 жовтня в Сеулі на Олімпійському стадіоні. Олімпійські чемпіони зі спортивної ходьби та марафонського бігу визначались на шосейних трасах, прокладених вулицями міста, проте старт і фініш відбувався на стадіоні.
Склад спортсменів на легкоатлетичних змаганнях трьох попередніх Олімпіад зазнавав відчутних втрат через бойкотування стартів провідними країнами. Ігри в Сеулі стали першими за багато років, на яких були представлені всі елітні легкоатлетичні збірні, крім, хіба що, Куби, яка бойкотувала корейську олімпіаду.
Найбільш визначальною подією програми змагань стала скандальна дискваліфікація переможця на стометрівці канадського спринтера Бена Джонсона за вживання заборонених препаратів, наявність яких в його організмі була виявлена після фінального забігу. Це дозволило американцю Карлу Льюїсу (який був на фініші другим) отримати золоту олімпійську медаль та захистити свій олімпійський титул на стометрівці. Вдруге поспіль спортсмен став олімпійським чемпіоном і у стрибках в довжину.
У жіночих змаганнях найяскравішою зіркою була американка Флоренс Гріффіт-Джойнер, яка домунувала у спринтерському бігу на 100 та 200 метрів, вигравши останні з неймовірним світовим рекордом 21,34. Американка також допомогла американській збірній виграти естафетний біг 4×100 метрів та стати срібними медалістками в естафеті 4×400 метрів, яку виграла збірна СРСР зі світовим рекордом 3.15,18[1].
| Місце | Країна | Золото | Срібло | Бронза | Загалом |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 |  США
|
13 | 7 | 6 | 26 |
| 2 |  СРСР
|
10 | 6 | 10 | 26 |
| 3 |  НДР
|
6 | 11 | 10 | 27 |
| 4 |  Кенія
|
4 | 2 | 1 | 7 |
| 5 | .svg){kind=small} Болгарія
|
2 | 1 | 1 | 4 |
| 6 | .svg){kind=small} Італія
|
1 | 1 | 1 | 3 |
| 7 | .svg){kind=small} Австралія
|
1 | 1 | 0 | 2 |
 Чехословаччина
|
1 | 1 | 0 | 2 | |
.svg){kind=small} Румунія
|
1 | 1 | 0 | 2 | |
| 10 |  Фінляндія
|
1 | 0 | 1 | 2 |
 Марокко
|
1 | 0 | 1 | 2 | |
| 12 |  Португалія
|
1 | 0 | 0 | 1 |
| 13 | .svg){kind=small} Велика Британія
|
0 | 6 | 2 | 8 |
| 14 |  Ямайка
|
0 | 2 | 0 | 2 |
| 15 |  ФРН
|
0 | 1 | 3 | 4 |
| 16 | .svg){kind=small} Бразилія
|
0 | 1 | 1 | 2 |
| 17 |  Сенегал
|
0 | 1 | 0 | 1 |
| 18 | .svg){kind=small} Канада
|
0 | 0 | 1 | 1 |
 КНР
|
0 | 0 | 1 | 1 | |
 Джибуті
|
0 | 0 | 1 | 1 | |
.svg){kind=small} Франція
|
0 | 0 | 1 | 1 | |
 Швеція
|
0 | 0 | 1 | 1 | |
.svg){kind=small} Швейцарія
|
0 | 0 | 1 | 1 |
- ↑ Athletics at the 1988 Seoul Summer Games. www.sports-reference.com. Архів оригіналу за 13 січня 2019. Процитовано 13 січня 2019.
- Сторінка легкоатлетичних змагань Олімпіади-1988 [Архівовано 13 січня 2019 у Wayback Machine.] на сайті Міжнародного олімпійського комітету (англ.)
- Статистика легкоатлетичних змагань Олімпіади-1988 [Архівовано 26 березня 2019 у Wayback Machine.] на сайті www.todor66.com (англ.)
- Олимпийские игры : стаття // Легкая атлетика: Энциклопедия. В 2-х т. : [рос.] / В. Б. Зеличенок, В. Н. Спичков, В. Л. Штейнбах ; общ. ред. В. В. Балахничев. — Москва : Человек, 2012. — Т. 2. — С. 30-129. — ISBN 978-5-904885-81-6.
- The Official Report of the Organizing Committee of the Games of the XIVth Olympiad Seoul 1988. Volume 2: Competition Summary and Results. — С. 215-270. Архівовано з джерела 13 січня 2019
 | ||
| ||