Ледіпасвір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ледіпасвір
Ledipasvir.svg
Систематична назва (IUPAC)
Methyl N-[(2S)-1-[(6S)-6-[5-[9,9-Difluoro-7-[2-[(1S,2S,4R)-3-[(2S)-2-(methoxycarbonylamino)-3-methylbutanoyl]-3-azabicyclo[2.2.1]heptan-2-yl]-3H-benzimidazol-5-yl]fluoren-2-yl]-1H-imidazol-2-yl]-5-azaspiro[2.4]heptan-5-yl]-3-methyl-1-oxobutan-2-yl]carbamate
Ідентифікатори
Номер CAS 1256388-51-8
Код ATC J05AP51
PubChem 67505836
DrugBank DB09027
Хімічні дані
Формула C49H54F2N8O6 
Мол. маса 889,00 г/моль
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність НД
Метаболізм гепатичний
Період напіврозпаду 47 год.
Виділення фекалії (86%), Нирки (1%)
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

?

Лег. статус

? (US)

Використання перорально

Ледіпасвір (англ. Ledipasvir, лат. Ledipasvirum) — синтетичний противірусний препарат, який є похідним бензімідазолу[1], та застосовується перорально. Ледіпасвір застосовується для лікування гепатиту C виключно в комбінації з софосбувіром.[2][3] Ледіпасвір розроблений у лабораторії компанії «Gilead Sciences»[4], і після кількарічних клінічних досліджень у 2014 році FDA схвалило комбінований препарат софосбувіру та ледіпасвіру для лікування гепатиту C.[5][3]

Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]

Ледіпасвір — синтетичний противірусний препарат, який є похідним бензімідазолу. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні білка NS5A[2][3], який грає важливу роль у реплікації вірусу гепатиту C.[6][7] Препарат застосовується для лікування гепатиту C у комбінації з нуклеозидним аналогом софосбувіром, який є інгібітором РНК-залежної РНК-полімерази NS5B вірусу гепатиту С, що призводить до зупинки реплікації вірусу гепатиту С.[8][2] Ледіпасвір з софосбувіром стали першою комбінацією противірусних препаратів, які застосовуються для лікування гепатиту C без використання пегільованих інтерферонів[3], а також комбінацією, яка є ефективною при всіх генотипах вірусу гепатиту C[2][8], найбільш ефективна при генотипові 1.[9] Комбінація ледіпасвіру з софосбувіром може застосовуватися як у дорослих, так і в дітей віком від 12 років.[10] У клінічних дослідженнях застосування комбінації ледіпасвіру з софосбувіром призводила до більш ніж 90 % стійкої вірусологічної відповіді в пацієнтів без цирозу печінки, та вкрай рідко спостерігалась відсутність вірусологічної відповіді.[2][3]

Фармакокінетика[ред. | ред. код]

Ледіпасвір відносно всмоктується при пероральному застосуванні, біодоступність препарату точно не встановлена. Максимальна концентрація ледіпасвіру в крові досягається протягом 4—4,5 годин після прийому препарату. Ледіпасвір майже повністю (на 99,8 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Ледіпасвір частково метаболізується в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться препарат із організму переважно у незміненому вигляді з калом, незначна частина ледіпасвіру виводиться з сечею. Період напіввиведення препарату становить 47 годин[11][1], цей час може збільшуватися при важкому порушенні функції нирок.[2]

Показання до застосування[ред. | ред. код]

Ледіпасвір застосовують при хронічному вірусному гепатиті C у комбінації з софосбувіром.[2][3][8]

Побічна дія[ред. | ред. код]

При застосуванні комбінації ледіпасвіру і софосбувіру побічні ефекти спостерігаються нечасто, найпоширенішими серед них є головний біль, шкірний висип, набряк Квінке, швидка втомлюваність.[2][3]

Протипокази[ред. | ред. код]

Ледіпасвір протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, а також при сумісному застосуванні з розувастатином, рифампіцином, рифабутином, звіробоєм, карбамазепіном, фенобарбіталом і фенітоїном. Не рекомендоване застосування ледіпасвіру при вагітності, годуванні грудьми, а також у дитячому віці.[2]

Форми випуску[ред. | ред. код]

Ледіпасвір випускають у комбінації з іншим противірусним препаратом софосбувіром (ледіпасвір/софосбувір) по 0,4 г софосбувіру та 0,09 г ледіпасвіру.[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Ledipasvir (англ.)
  2. а б в г д е ж и к ХАРВОНІ (HARVONI®)
  3. а б в г д е ж FDA одобрило первый комбинированный препарат для лечения гепатита C (рос.)
  4. Gilead's License on Hepatitis C drugs, Sofosbuvir and Ledipasvir: a Fool's Bargain (англ.)
  5. Gilead Files for U.S. Approval of Ledipasvir/Sofosbuvir Fixed-Dose Combination Tablet for Genotype 1 Hepatitis C (англ.)
  6. Belda, O; Targett-Adams, P (2012). Small molecule inhibitors of the hepatitis C virus-encoded NS5A protein. Virus Research 170 (1–2): 1–14. PMID 23009750. doi:10.1016/j.virusres.2012.09.007.  (англ.)
  7. Huang, Y; Staschke, K; De Francesco, R; Tan, SL (2007). Phosphorylation of hepatitis C virus NS5A nonstructural protein: A new paradigm for phosphorylation-dependent viral RNA replication?. Virology 364 (1): 1–9. PMID 17400273. doi:10.1016/j.virol.2007.01.042.  (англ.)
  8. а б в г Ledipasvir and Sofosbuvir (англ.)
  9. N; Afdhal; Zeuzem, S; Kwo, P; Chojkier, M; Gitlin, N; Puoti, M; Romero-Gomez, M; Zarski, J. P.; Agarwal, K; Buggisch, P; Foster, G. R.; Bräu, N; Buti, M; Jacobson, I. M.; Subramanian, G. M.; Ding, X; Mo, H; Yang, J. C.; Pang, P. S.; Symonds, W. T.; McHutchison, J. G.; Muir, A. J.; Mangia, A; Marcellin, P; Ion-1, Investigators. Ledipasvir and sofosbuvir for untreated HCV genotype 1 infection // New England Journal of Medicine : journal. — 2014. — Vol. 370, no. 20. — P. 1889—98. — DOI:10.1056/NEJMoa1402454. — PMID:24725239.
  10. Софосбувир и его комбинация с ледипасвиром одобрены FDA для лечения гепатита С в детской популяции (рос.)
  11. Ledipasvir. DrugBank (англ.)