Лезо безпечної бритви

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лезо бритви в паперовому конвертику і пластмасовий картридж
Станок безпечної бритви

Лезо безпечної бритви — плоска сталева пластина з двома гостро загостреними краями і прорізом для вставляння в станок для гоління.

Кожне лезо окремо запаковують у паперові конвертики так, щоб ріжучий край не торкався паперу. В упаковці п'ять або десять конвертиків. Поширена товщина леза — 0.1 мм.

Історія створення[ред. | ред. код]

Кінг Кемп Жиллетт у 1890-х роках винайшов спосіб виготовлення леза для гоління з тонкого сталевого листа. Тому ці леза називали жиле́тками. Перевага леза безпечної бритви перед звичайною бритвою полягала в тому, що тупе лезо можна було швидко замінити новим.

«Потішко завжди чимось гандлював: ... як не бритвами, то милом і жилетками»

Іван Керницький

Зго́дом станки з одноразовими лезами витіснили звичайні бритви.

Виробники лез для гоління[ред. | ред. код]

Лідерами на сучасному ринку лез є компанії Gillette, Schick, Wilkinson Sword.

У СРСР випускалися леза марок «Нева», «Балтика», «Спутник», «Восток». Леза «Нева» через низьку якість можна було використовувати тільки для підстругування олівців[1].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]