Лейла Пехлеві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лейла Пехлеві
Princess Leila Pahlavi (2001).jpg
Народилася 27 березня 1970(1970-03-27)[1]
Тегеран, Іран
Померла 10 червня 2001(2001-06-10)[1] (31 рік)
Лондон, Велика Британія
·отрути
Поховання
Країна Flag of Iran.svg Іран
Діяльність перекладачка, модель
Alma mater Браунський університет
Знання мов перська і англійська
Титул принцеса
Рід Пехлеві
Батько Мохаммед Реза Пахлаві[2]
Мати Фарах Пехлеві[2]
Брати, сестри Фарахназ Пехлеві, Реза Пахлаві, Алі Реза Пехлеві і Шахназ Пехлевіd
Нагороди
ювілейна медаль 2500-річчя заснування Перської імперії
IMDb ID 1620848
Imperial Coat of Arms of Iran.svg

Принцеса Лейла Пахлаві (перс. لیلا پهلوی‎; 27 березня 1970(19700327), Тегеран, Іран — 10 червня 2001, Лондон, Велика Британія) — молодша дочка шаха Ірану Мохаммеда Реза Пахлаві і його третьої дружини шахбану Фарах Пахлаві.

Раннє життя[ред. | ред. код]

Лейла народилася 27 березня 1970 року в Тегерані. Вона була четвертою дитиною Шаха і шахбану.

У вигнанні[ред. | ред. код]

Лейлі було 9 років, коли її сім'я повинна була відправитися у вигнання внаслідок Іранської революції. Після смерті її батька в Єгипті через лімфому в 1980 році, родина оселилася в США. Закінчивши денну школу округу Рай в 1988 році, вона відвідувала школу в Массачусетсі до 1992 року, після чого вступила до Браунівського університету.

Лейла ніколи не була одружена, вона витрачала більшу частину часу на поїздки з Грінвіча, Коннектикут, в Париж, де жила її мати. Будучи моделлю для Валентіно, вона потерпала від нервової анорексії, хронічної низької самооцінки, важкої депресії та синдрому хронічної втоми.[3] Дуже багато часу проводила на лікуванні в лікарнях США і Великої Британії. Принцеса також часто бувала в готелі Леонард в Лондоні, сплачуючи £ 450 за ніч за свій улюблений номер. Менеджер готелю, Ангела Стоппані, в газеті «The Daily Telegraph» повідомляла, що принцеса приходила в готель «розслаблятися».

Смерть[ред. | ред. код]

У неділю, 10 червня 2001 року, близько 19:30, Лейла була знайдена лікарем мертвою в своїй кімнаті в готелі Леонард[4]. Вона прийняла більш ніж у 5 разів смертельну дозу секобарбіталу, барбітурату, який використовується для лікування безсоння, і несмертельну дозу кокаїну. Перебувала в ліжку, її тіло було виснажене анорексією та булімією. Відповідно до звіту про її смерть, який включав інформацію про аутопсію, проведену Westminster Coroner's Court, вона вкрала секобарбітал з докторського столу під час зустрічі й була схильна до вживання наркотиків, зазвичай приймаючи 40 таблеток за раз, замість 2-х запропонованих[5].

17 червня 2001 року була похована біля бабусі по материнській лінії, Фарідех Гхотбі Діба, на кладовищі Пассі, Париж, Франція. Під час похорону була присутня її мати — шахбану Фарах, а також члени колишнього французького королівського сімейства та Федерик Міттерран, племінник колишнього французького президента Франсуа Міттерран[6].

4 січня 2011 року її брат Алі Реза Пахлаві був знайдений мертвим у Бостоні, Массачусетс. Причина — самогубство[7].

Сучасний іранський королівський дім складається тепер з шахбану Фарах Пахлаві, її сина Реза Пахлаві, дочки Фарахназ Пахлаві та зведеної сестри Шахназ Пахлаві.

У музиці[ред. | ред. код]

У 2010 році вийшов альбом французької співачки Мілен Фармер, до складу якого увійшла однойменна пісня «Leila», присвячена принцесі Лейлі Пахлаві, на написання якої співачку надихнуло знайомство з її матір'ю.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Find a Grave — 1995.
  2. а б Lundy D. R. The Peerage
  3. Sabety, Setareh (2001-06-19). Diana not: Serious soul-searching about our collective identity crisis. Iranian.com. Архів оригіналу за 2012-07-27. Процитовано 2009-11-11. 
  4. Shah's daughter found dead. BBC News. 2001-06-12. Процитовано 2009-11-11. 
  5. Tweedie, Neil (2001-07-26). Shah's daughter stole to fuel her drug habit. Telegraph.co.uk. Процитовано 2009-11-11. 
  6. Shah's daughter laid to rest. BBC News. 2001-06-17. Процитовано 2009-11-11. 
  7. Shah son a suicide in Boston. CNN. 2011-01-04. Процитовано 2011-01-04. 

Посилання[ред. | ред. код]